79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.09.09 Справа № 22/51
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С.
Мирутенка О.Л.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»від 26.06.09р. №621-2/09
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.09р.
у справі №22/51
за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м.Івано-Франківськ
до відповідача Житлово-експлуатаційної організації №1, м.Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в сумі 30473,45 грн., пені -2876,66 грн., інфляційних збитків -6974,69 грн., трьох відсотків річних -2876,66 грн.
за участю представників
від позивача -Бажан О.М. -представник (дов. у справі);
від відповідача -не з'явився (належно повідомлений).
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі.
Права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.09р. у справі №22/51 (суддя Малєєва О.В.) частково задоволено позов державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»до житлово-експлуатаційної організації №1 та стягнено з відповідача на користь позивача 7604,82 грн. основного боргу, 201,3 пені, 179,41 грн. втрат від інфляції, 25,16 грн. три відсотка річних, всього 8010,69 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення судом в задоволеній частині позову мотивовано ст.ст.11, 509, 526, ч.1 п.1 ст.530, ст.ст.546, 549, ч.2 ст.551, ст.ст.625, 631, ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193, 230-232 Господарського кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність стягнення з відповідача на користь позивача 7604,82 грн. основного боргу, оскільки відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором підряду №1.1/1.7 від 10.09.08р., укладеного між сторонами, щодо оплати вартості виконаного підрядником (позивачем) поточного ремонту внутрішньо будинкових систем центрального опалення житлових будинків, що знаходяться на балансі відповідача, у зв'язку із чим відповідачу правомірно нараховано згідно умов цього ж договору 201,3 пені, 179,41 грн. втрат від інфляції та 25,16 грн. три відсотка річних.
Відмовляючи в задоволені решти позовних вимог суд першої інстанції констатував, що сума основної заборгованості, заявленої до стягнення позивачем, складається з вартості виконаних ним робіт для відповідача не тільки згідно спірного договору, щодо стягнення заборгованості за яким заявлено позов, а й з вартості підрядних робіт, виконаних позивачем до моменту укладення такого договору, тому до задоволення підлягає лише сума 7604,82 грн. неоплачених зобов'язань за договором підряду №1.1/1.7 від 10.09.08р.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго»оскаржило рішення суду в частині відмови в задоволені позову, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, водночас не заперечуючи, що за договором підряду №1.1/1.7 від 10.09.08р. заборгованість відповідача становить 7604,82 грн., стверджує, що відповідач, підписавши акти прийому-передачі виконаних робіт на суму 30473,45 грн., підтвердив сам факт проведення таких робіт позивачем і погодився з їх вартістю.
На підставі вищевикладеного, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови в позові та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
У заперечені на апеляційну скаргу відповідач не погоджується з такими доводами апелянта та вважає законним оскаржуване рішення суду, з тих підстав, що в позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за роботи, частина з яких виконувалась ще до укладення договору підряду №1.1/1.7 від 10.09.08р., а тому ці роботи не могли виконуватись на виконання вказаних позивачем договірних зобов'язань.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» подало позов про стягнення на його користь з житлово-експлуатаційної організації №1 за неналежне виконання останнім умов договору підряду №1.1/1.7 від 10.09.08р. основного боргу в розмірі 30473,45 грн., пеню в розмірі 2876,66 грн., інфляційні збитки в сумі 6974,69 грн., три відсотки річних в сумі 2876,66 грн.
18.06.09р. судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення суду про часткове задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2008р. між ДМП „Івано-Франківськитеплокомуненерго" (підрядник) та житлово-експлуатаційною організацією №1(замовник) укладено договір підряду №1.1/1.7, згідно умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання проводити поточний ремонт внутрішньо будинкових систем центрального опалення житлових будинків, що знаходяться на балансі замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно переліку робіт, що додається і який є невід'ємною частиною договору.
Так, в додатку №1 до договору наведено наступний перелік робіт: заміна окремих приладів опалення, окремих секцій опалювальних приладів і окремих дільниць трубопроводів, установка додаткових секцій приладів опалення, ліквідація витоків в трубопроводах, приладах і арматурі із застосуванням зварювальних робіт, ремонт і заміна в окремих приміщеннях регулювальної і запірної арматури, згонів і фітінгів.
Судом першої інстанції з'ясовано, що серед поданих позивачем в обґрунтування суми позову актів приймання виконаних підрядних робіт до договору підряду №1.1/1.7 від 10.09.08р. мають відношення не усі акти на загальну суму 30473,45 грн., а лише ті, котрі підтверджують виконання підрядних робіт саме за цим договором, зокрема: за листопад 2008р. на суму 3846,66грн., за грудень 2008р. на суму 1288,26грн., за грудень 2008 на суму 677,52грн., за січень 2009р. на суму 1792,38 грн., всього на суму 7604,82грн.
Ці обставини справи підтверджуються документально і не заперечуються сторонами, в тому числі і апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі.
Оплата за виконані роботи здійснюється замовником згідно акту форми №2 шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку (п.2.1 договору).
З наданих позивачем копій рахунків та помісячних реєстрів рахунків та податкових накладних вбачається те, що рахунок за листопад 2008р. на суму 3846,66 грн. отриманий відповідачем 12.12.2008р., за грудень 2008р. на суму 677,52 грн. - 14.01.2009р., за грудень-січень на суму 3080,64грн. - 12.02.2009р., однак такі рахунки не були оплачені замовником у строки, встановленні договором.
Крім того, місцевий господарський суд встановив, що хоч у вказаних рахунках зазначено договір №1.8. від 01.09.2008р., укладений між тими ж сторонами, такі рахунки слід вважати, як виставлені відповідно до договору підряду №1.1/1.7 від 10.09.08р., оскільки суми, зазначених в рахунках робіт, відповідають вище зазначеним актам, а п.1.1, п.1.3 договору №1.8. від 01.09.2008р. передбачено виконання підрядником інших робіт по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем центрального опалення житлових будинків, що знаходиться на балансі відповідача, ніж ті, що зазначені у цих же актах.
Відповідач вказує, що по договору підряду №1.1/1.7 та договору №1.8 виставлявся один рахунок, в якому помилково згадувався тільки один договір.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 цього ж Кодексу).
Докази погашення відповідачем основного боргу в сумі 7604,82 грн. у справі відсутні.
В свою чергу, апелянт наполягає на тому, що відповідач, який підписав акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 30473,45 грн. і не оплатив їх, повинен виконати свій обов'язок щодо повної оплати цих робіт.
Судова колегія, як і суд першої інстанції, вважає, що роботи, які виконувались до укладення договору підряду №1.1/1.7 від 10.09.08р., не могли здійснюватись на виконання цього договору, тому в даному випадку вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача їх вартості є безпідставною.
Позивач не позбавлений права подати окремий позов про їх відшкодування відповідачем.
В п.4.1. договору підряду №1.1./1.7. передбачено, що при несвоєчасній оплаті виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожний день прострочення платежу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням явленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від зристроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, відповідачу правомірно нараховано до стягнення 7604,82 грн. основного боргу, 201,30 грн. пені, 179,41 грн. втрат від інфляції, 25,16 грн. три відсотки річних, а в решті позовних вимог -відмовлено.
Отже, оскаржуване рішення суду прийняте з дотриманням норм процесуального та матеріального права і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.09р. у цій справі -без змін.
2. Судові витрати покласти на Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго».
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя О.С.Скрипчук
суддя О.Л.Мирутенко
Постанова підписана 15.10.2009р.