79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.10.09 Справа № 19/59
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Торгова мережа «Фаворит»
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2009р.
у справі № 19/59
за позовом ДП ТВФ «Стиль»ТзОВ фірми «Гоба», м.Калуш
до ТзОВ «Торгова мережа «Фаворит», м.Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості,
з участю представників :
від скаржника -не з»явився
від позивача -Ханенків О.М.
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2009р. у справі № 19/59 (суддя Максимів Т.В.) задоволено позов ДП ТВФ «Стиль»ТзОВ фірми «Гоба», м.Калуш та стягнуто з ТзОВ «Торгова мережа «Фаворит», м.Івано-Франківськ 52781,66 грн. основного боргу та судові витрати.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідач -ТзОВ «Торгова мережа «Фаворит»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки видаткові накладні, які, на думку позивача, є доказами передачі товару не є первинними документами та не свідчать про сам факт передачі товару. Крім того, як зазначає скаржник, в ході судового розгляду судом не було витребувано для огляду та залишено поза увагою факт відсутності видачі скаржником довіреності на уповноважену для отримання товару особу, що також свідчить про нездійснення поставки позивачем.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Факт невиконання відповідачем зобов'язань підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 52781,66 грн. основного боргу.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2009р. у справі № 19/59 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати покласти на скаржника.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.