79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
08.10.09 Справа № 3/358-4269
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-суддіКравчук Н.М.
суддівГнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродінвест»(надалі ТзОВ «Укрпродінвест») за № 18 від 30.06.2009р.
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.06.2009р.
у справі № 3/358-4269
за позовом: ТзОВ «Укрпродінвест», м. Кременець
до відповідача-1: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Смосюк Володимира Антоновича (надалі СПД ФО Смосюк В.А.), с. Нападівка
до відповідача-2: Колективного підприємства по переробці молока «Пролісок», м. Ланів
про: визнання недійсним договору купівлі-продажу,
за участю учасників судового процесу:
від позивача: Трачук І.В. -представник (доручення № 59 від 16.09.2009р.)
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.06.2009р. у справі № 3/358-4269 (суддя Турецький І.М.) відмовлено в задоволені позовних вимог ТзОВ «Укрпродінвест»до СПД ФО Смосюк В.А. та Колективного підприємства по переробці молока «Пролісок»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу. витребування у підприємця Смосюка В.А. будівлю казеїнового цеху, приміщення млина та скасування реєстраційного посвідчення про право власності за Смосюком В.А. 16/100 частини будівлі казеїнового цеху (приміщення млина) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог а.с. 14 том ІІІ) відмовлено.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що підприємець Смосюк В.А. являється добросовісним набувачем нерухомого майна 16/100 частини будівлі казеїнового цеху - приміщення млина за адресою м. Ланівці вул. Привокзальна 46 Тернопільської області, договір купівлі-продажу вказаного майна на момент його укладення відповідав вимогам чинного законодавства, нотаріально посвідчений, а тому відсутні підстави визнавати його недійсним.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Зокрема, скаржник зазначає, що на момент відчуження нерухомого майна 16/100 частини будівлі казеїнового цеху-приміщення млина власником даного майна було ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод». Крім того, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято ддо уваги судових рішень, якими визнано право власності на спірні об»єкти за ТзОВ «Украпродінвест», який є правонаступником ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод».
Відповідач-1 в судовому засіданні 17.09.2009р. та у запереченні на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання 08.10.2009р. відповідач-1 не з'явився, надіслав телеграму за вх.№ 1046 від 07.10.2009р. про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебування Смосюка В.А. на лікарняному.
Позивач заперечив проти задоволення даної телеграми, вважає, що відповідач-1 зловживає своїми правами та затягує розгляд справи.
В судовому засіданні 17.09.2009 р. судом було заслухано і представника позивача, і відповідача-1, тому колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.
Відповідач-2 явки уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки не повідомив. Ухвали Львівського апеляційного господарського суду були направлені на юридичну адресу, яка зазначена у довідці ЄДРПОУ, проте поверталися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання»та «організація немає доручення».
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням загальних зборів власників КППМ «Пролісок»від 27.07.2001р. було погоджено участь даного підприємства у ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод»із внесенням у статутний фонд товариства майнового вкладу згідно переліку. Вказане рішення було оформлено протоколом зборів власників ЛКПМ «Пролісок»та підписане головою зборів головуванням Смосюком В.А. (а.с. 84-86 том ІІІ).
Відповідно до рішення установчих зборів ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод», яке оформлено протоколом від 31.07.2001р., затверджено статутний фонд товариства у розмірі 1 891 463,92 грн., який сформований з частки КППМ «Пролісок»в розмірі 1 891 363,92 грн., що становить 99,995% статутного фонду та частки фізичної особи-громадянина Капиці С.Л. в розмірі 100 грн., що становить 0,005% статутного фонду (а.с. 87-88 том ІІІ).
На виконання даного рішення 01.08.2001р. між КППМ «Пролісок»та ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод» було підписано акт прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу загальною вартістю 1 891 363,92 грн., до якого, зокрема, увійшов «цех казеїновий»вартістю 79 058 грн. та «млин»вартістю 17 888 грн. Вказаний акт підписаний всіма членами комісії, в тому числі, і Смосюком В.А.(а.с. 89-95 том ІІІ).
08.08.2001р. Лановецькою районною державною адміністрацією було проведено державну реєстрацію ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод»і видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи з внесенням даних до ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом №3109264. Цього ж числа Лановецькою РДА був зареєстрований статут та установчий договір ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод» (а.с. 96-107 том ІІІ).
Пунктом 6.2 статуту товариства та пункту 6.1 установчого договору встановлено, що майно товариства утворюється з грошових та матеріальних внесків його учасників
Відповідно до положень пункту 6.5 статуту та пункту 6.2 установчого договору товариства, товариство є власником майна.
Пунктом 6.3 статуту та пунктом 6.5 установчого договору товариства визначено розмір статутного фонду товариства із визначенням форми вкладу, вартості вкладу і кількості часток у статутному фонді кожного із учасників товариства. Зокрема, вартість вкладу учасника товариства - КППМ «Пролісок»становить 1 981 363,92 грн., що відповідає загальній сумі вартості майна за актом прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу від 01.08.2001р.
Докази оскарження рішення загальних зборів товариства в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до положень ч.1 ст.3 Закону України «Про господарські товариства»засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.
Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті (ч.1 ст. 13 вищевказаного Закону України).
Статтею 12 даного Закону встановлено, що товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Частина 1 ст. 26 Закону України «Про власність»(в редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2002р. на підставі усної домовленості між КППМ «Пролісок (продавець) та Смосюком В.А. (покупець) продавець продав покупцю млин АВМ Р-7 за 15 875,00 грн., що підтверджується накладною № 002 від 08.08.2002р. та прибутковим касовим ордером № 043928 від 08.08.2002р. (а.с. 16-19, 38 том І). Крім того, 19.12.2002р. між КППМ «Пролісок (продавець) та Смосюком В.А. (покупець) було укладено договір купівлі-продажу площі 16/100 частини будівлі казеїнового цеху (приміщення млина), що становить 142,13 м2 від загальної 872,85 м2, розташованого по вул. Привокзальній, 46 у м. Ланівці Тернопільської області (а.с. 5 том І).
20.12.2002р. начальником Лановецького бюро технічної інвентаризації було видано реєстраційне посвідчення, зареєстроване за Смосюком В.А. на праві особистої власності 16/100 частини будівлі казеїнового цеху (приміщення млина), що розташований у м. Ланівці по вул. Привокзальній,46 на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2002р. Дане реєстраційне посвідчення зареєстроване в книзі № 1 «к»за № 228 (а.с. 15 том ІІІ).
Згідно із положень ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Частина 2 даної статті передбачала, що передачею речі визнається вручення її набувачу.
Дана норма не робила винятків і встановлювала порядок по якому право власності у набувача виникало після передачі любого майна.
Спірне майно, а саме «цех казеїновий»вже був предметом розгляду спору в господарських судах України.
Так, рішенням господарського суду Тернопільської області 05.112003р. у справі №3/245-2372 за позовом спільного підприємства «Кремнафтосервіс»до Тернопільської філії СДП «Укрспецюст»та Лановецького районного відділу державної виконавчої служби про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна укладеного на прилюдних торгах, що відбулися 25.08.2003р. по продажу цілісного майнового комплексу майна КППМ «Пролісок»(а.с. 118-131 том ІІІ), яке набрало законної сили, було задоволено зустрічний позов ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод»та визнано недійсними прилюдні торги, які відбулися 25.08.2003р. року по реалізації цілісного майнового комплексу КППМ «Пролісок». Було встановлено, що цех казеїновий вцілому і обладнання млина, передані КППМ «Пролісок»до статутного фонду ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод».
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.12.2003р. у справі №3/270-2583, яке набрало законної сили, було визнано право власності на будівлю казеїнового цеху вцілому за товариством «Лановецький молокопереробний завод» та виключено дану будівлю із-під опису і арешту, що була накладена відділом ДВС Лановецького району (а.с. 135-140 том ІІІ).
Проте, на момент виконання даного рішення суду і видачі товариству «Лановецький молокопереробний завод»реєстраційного посвідчення, 16/100 частини будівлі казеїнового цеху вже було зареєстровано за Смосюком В.А. згідно реєстраційного посвідчення виданого 20.12.2002р. на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2002р.
Предметом спору у даній справі є визнання позивачем товариством «Укрпродінвест», (який є правонаступником ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод» - п.1.11 статуту ТзОВ «Укрпродінвест»від 02.06.2004р.) договорів купівлі-продажу від 08.08.2002р. та 19.12.2002р. укладених між КППМ «Пролісок»та Смосюком В.А. недійсними, витребування у підприємця Смосюка В.А. будівлю казеїнового цеху, приміщення млина та скасування реєстраційного посвідчення про право власності за Смосюком В.А. 16/100 частини будівлі казеїнового цеху (приміщення млина) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог а.с. 14 том ІІІ).
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції чинної на момент виникнення спірних відносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно (ст. 225 ЦК УРСР).
Як зазначалося вище, КППМ «Пролісок»в липні-серпні 2001 року передало цілісний майновий комплекс в розмірі 1 891 363,92 грн. в статутний фонд ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод», останнє набуло права власності на нього в силу ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 26 Закону України «Про власність»та ст. 128 ЦК УРСР.
Доказів передачі частки (її частини) статутного фонду товариства третім особам або прийняття рішення товариства про зменшення розміру статутного фонду відповідно до ст. 16, ст. 53 та ст. 56 Закону України «Про господарські товариства»в матеріалах справи відсутні.
Так, згідно зі ст. 48 ЦК УРСР право чин є недійним, якщо він не відповідає вимогам закону.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорювані договори купівлі-продажу від 08.08.2002р. та 19.12.2002р. слід визнати недійними, а рішення суду першої інстанції в цій частині -скасувати.
Статтею 145 ЦК УРСР передбачено, що якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею. Витребування майна з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не допускається, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно набуто безоплатно від особи, яка не мала права його відчужувати, власник вправі витребувати майно в усіх випадках.
Аналогічні приписи містяться у статті 388 Цивільного кодексу України.
Виходячи із даної норми і беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідач у справі СПД ФО Смосюк В. А. не є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки він сам особисто ініціював передачу і приймав активну участь у передачі даного майна у власність ТзОВ «Лановецький молокопереробний завод»і про таку передачу та прийняття даного майна до статутного фонду даного товариства йому було добре відомо, що підтверджується протоколом зборів власників Лановецького КППМ «Пролісок»від 27.07.2001р. (а.с. 84-86 том ІІІ).
Крім того, рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.02.2008р. у справі № 3/35-558 було визнано право власності за ТзОВ «Урпродінвест»на нерухоме майно - нежитлове приміщення казеїнового цеху вцілому, яке знаходиться за адресою: м. Ланівці, вул. Привокзальна,46 Тернопільської області. Докази оскарження даного рішення в матеріалах справи відсутні (а.с. 161-163 том ІІІ).
Відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1ст. 317 ЦК України).
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимогу позивача про витребування майна з незаконного володіння відповідача, а також вимоги про скасування реєстраційного посвідчення про право власності за Смосюком В.А. 16/100 частини будівлі казеїнового цеху (приміщення млина), виданого начальником Лановецького районного бюро технічної інвентаризації документально обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, а відтак, рішення суду першої інстанції в цій частині слід також скасувати.
Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності на звернення з даним позовом, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Укрпродінвест»як правонаступник КППМ «Пролісок», було зареєстровано у ЄДРПОУ 19.08.2004 р. і з цього часу набуло цивільної правоздатності і дієздатності. З даним позовом звернулося до суду в жовтні 2006 року, тобто, в межах трьохрічного строку, передбаченого ст.. 257 ЦК України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому рішення слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
Керуючись, ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.06.2009р. у справі № 3/358-4269 скасувати, прийняти нове рішення яким позов задоволити.
3. Визнати недійсними договір купівлі-продажу від 08.08.2002р. на підставі усної домовленості та договір купівлі-продажу площі 16/100 частини будівлі казеїнового цеху (приміщення млина) від 19.12.2002р., укладені між КППМ «Пролісок»та Смосюком В.А. недійсними. Витребувати у підприємця Смосюка В.А. 16/100 будівлі казеїнового цеху-приміщення млина, розташованого за адресою м. Ланівці, вул. Привокзальна, 46 Тернопільської області та скасувати реєстраційне посвідчення про право власності за Смосюком В.А. 16/100 частини будівлі казеїнового цеху-приміщення млина, видане Лановецьким бюро технічної інвентаризації від 20.12.2002 р., яке занесене в реєстрову книгу 1»К» за реєстровим номером 228.
4. Стягнути з відповідача на користь позивача 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,50 грн. держмита за розгляд справи в апеляційній інстанції.
5. Суду першої інстанції видати відповідні накази.4
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
7. Справу передати в місцевий господарський суд Тернопільської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко