79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
06.10.09 Справа № 9/74
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Транспорт” ТзОВ “ТКС-Євробуд”, м.Трускавець від 05.06.2009р. №19/1
на рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2009р.
у справі № 9/74
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ойл Карт Центр”, м.Луцьк
до відповідача: Дочірнього підприємства “Транспорт” ТзОВ “ТКС-Євробуд”, м.Трускавець
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон”, м.Львів
про стягнення 146820,48грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гальчинський С.О.- представник
від третьої особи: Марчук А.М. - представник
Відповідачу та третій особі роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.05.2009р. у справі №9/74 (суддя Данко Л.С.) позов задоволено частково та стягнено з Дочірнього підприємства “ТРАНСПОРТ” ТзОВ “ТКС-ЄВРОБУД” на користь ТзОВ “Ойл Карт Центр” -104262,01грн. основного боргу, 2915,16грн.- 3% річних, 16321,68грн. інфляційних втрат, 1234,98грн. державного мита та 92,26грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Дочірнє підприємство “Транспорт” ТзОВ “ТКС-Євробуд” оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, просить рішення в частині стягнення основного боргу скасувати. Зокрема посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що 6 травня 2009 року між Позивачем, Відповідачем та ДП «Бетон Захід»ТзОВ «ТКС Бетон»був підписаний правочин № 1586 про перевід боргу, відповідно до п. 1 якого Відповідач передає, а ДП «Бетон Захід»приймає на себе в повному обсязі зобов'язання Відповідача по проведенню розрахунків в сумі 48262,01 грн.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача у справі не надходив.
У письмовому поясненні на апеляційну скаргу ДП «Бетон Захід»ТзОВ «ТКС Бетон»від 01.10.2009р. (вх. №7594 від 06.10.2009р.) та представник в судовому засіданні підтвердив обставини викладені скаржником в апеляційній скарзі щодо укладення правочину про перевід боргу, відповідно до якого ДП «Бетон Захід»прийняло на себе зобов'язання Відповідача по проведенню розрахунків в сумі 48262,01грн.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання та двічі не забезпечившого явку представника.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2009р. у справі №9/74 слід частково змінити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2008 року між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр", м. Луцьк) та відповідачем (Дочірнім підприємством «Транспорт»Товариства з обмеженою відповідальністю „ТКС - Євробуд», м. Трускавець) було укладено Договір № 77/18/524-100 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС.
Розділом 3 договору передбачено, що продавець (позивач) постачає покупцю (відповідачу) паливно - мастильні матеріали частинами на умовах ЕХЛ/ (Інкотермс 2000) франко - термінали АЗС. Відпуск паливно - мастильних матеріалів покупцю (відповідачу) (довіреній особі) здійснюється на підставі пред'явлення пластикової смарт - картки оператору АЗС, шляхом заправки автотранспортних засобів. Накладна на відпуск товарно - матеріальних цінностей виписується продавцем (позивачем) подекадно (три рази в місяць). При цьому відпуск паливно - мастильних матеріалів здійснюється на підставі акту приймання -передачі, який складається один раз на місяць. Приймання - передача паливно -мастильних матеріалів здійснюється на терміналі АЗС згідно кількісних показників чека, після чого претензії по кількості паливно - мастильних матеріалів продавцем (позивачем) не приймаються.
Розділом 4 договору передбачено, що ціна паливно - мастильних матеріалів визначається на момент поставки (вибірки) паливно - мастильних матеріалів згідно зазначеної ціни на кожну марку паливно - мастильних матеріалів в інформаційному табло АЗС та підтверджується видатковими накладними. Розрахунки за паливно -мастильні матеріали здійснюються покупцем (відповідачем) в українській валюті -гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (позивача). Виконання покупцем (відповідачем) умов оплати паливно - мастильних матеріалів вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок продавця (позивача).
Пунктом 4.4. розділу 4 договору зазначено, що продавець (позивач) відпускає покупцю (відповідачу) паливно - мастильні матеріали з відтермінуванням їх оплати протягом 10 (десяти) календарних днів на суму, що не перевищує 32% вартості паливно - мастильних матеріалів вибраних покупцем (відповідачем) в попередньому місяці, але не більше ніж 85000грн.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вищевказаного договору та актів прийому - передачі нафтопродуктів позивачем було поставлено відповідачу паливно - мастильних матеріалів на загальну суму 2614262,01грн. Отримані паливно - мастильні матеріали оплачені відповідачем частково в розмірі 2295000,00грн.
На момент звернення позивача до господарського суду Львівської області, заборгованість відповідача становила 104262,01грн.
Однак, під час розгляду справи у суді, 6 травня 2009 року між Позивачем, Відповідачем та ДП «Бетон Захід» ТзОВ «ТКС Бетон»був підписаний правочин № 1586 про перевід боргу, відповідно до п. 1 якого Відповідач передає, а ДП «Бетон Захід»приймає на себе в повному обсязі зобов'язання Відповідача по проведенню розрахунків в сумі 48262,01грн. В подальшому, 7 травня 2009 року між Позивачем та ДП «Бетон Захід»був підписаний Протокол зарахування зустрічних грошових вимог, яким ДП «Бетон Захід»ТзОВ «ТКС Бетон»заборгованість перед ТзОВ «ОЙЛ КАРТ ЦЕНТР»в розмірі 48262,01грн. була погашена.
Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 56000грн., доведена матеріалами справи, а тому, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, підлягає стягненню.
Згідно з п.8.3. договору, за прострочення строків оплати платежів відповідач зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем, за несвоєчасне виконання зобов'язань, на суму боргу нараховано 23321,63грн. пені.
Однак, позивачем у позовній заяві така вимога, як стягнення штрафу, нарахованого відповідно до п. 8.3. договору - не ставиться, а господарська санкція у формі пені, про стягнення якої просить позивач, договором № 77 - не передбачена, тому в цій частині позову місцевим господарським судом відмовлено правомірно.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 16321,28грн. та 3% річних в сумі 2915,16грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог щодо стягнення річних та інфляційних втрат.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом в судовому засіданні неодноразово відкладався розгляд справи, однак через неналежне користування сторін у справі своїми процесуальними правами, та не повідомлення представником позивача про укладення правочину про перевід боргу, господарський суд Львівської області не повністю дослідив усі обставини справи, що у відповідності до ст.104 ГПК України є підставою для зміни рішення.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Транспорт” ТзОВ “ТКС-Євробуд” слід задоволити та змінити рішення місцевого господарського суду в частині стягнення основного боргу, з врахуванням уточнень, і судових витрат, а в решті рішення залишити без змін.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача.
Керуючись ст.ст. 101,103 -105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Транспорт” ТзОВ “ТКС-Євробуд” задоволити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2009 року у справі №9/74 частково змінити. Стягнути з Дочірнього підприємства “ТРАНСПОРТ” ТзОВ “ТКС-ЄВРОБУД” на користь ТзОВ “Ойл Карт Центр” -56000грн. основного боргу та 752,36грн. державного мита. В решті рішення залишити без змін.
3. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.