79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
08.09.09 Справа № 5/46
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Мурської Х.В.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття” від 19.06.2009 р. вих. № 4-5/46
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2009 р.
у справі № 5/46
за позовом ТзОВ “Карпатнафтохім”, с.Мостище Калуського р-ну Івано-Франківської обл.
до ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття”, м.Івано-Франківськ
про стягнення 17 299, 97 грн., у т.ч. 14 544 грн. основного боргу, 2 327, 03 грн. інфляційних втрат, 428, 94 грн. 3 % річних, за договором оренди залізничних цистерн
За участю представників сторін:
від позивача -Дітковська С.А. (провідний юрисконсульт, довіреність від 29.12.2007 р. № 53-ЮР-277 в матеріалах справи);
від відповідача -не з”явився
Представнику позивача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розпорядженням голови суду від 08.09.2009 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).
Заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2009 р. у справі № 5/46 (суддя Цюх Г.З.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 14 544 грн. основного боргу, 2 327, 03 грн. інфляційних втрат, 428, 94 грн. 3 % річних, за договором оренди залізничних цистерн.
Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги грунтуюються виключно на тому, що господарський суд не повідомив відповідача про час і місце судового засідання, він не отримав ні позовної заяви, ні ухвали суду від 19.05.2009 р., а ухвалу суду від 09.04.2009 р. одержав тільки 14.05.2009 р., що і послугувало поданню клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати заперечення на позов, проте суд першої інстанції безпідставно його не задоволив і виніс рішення без достатнього з”ясування всіх обстаин справи.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.
Суд апеляційної інстанції виконав умови ст.98 ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду апеляційної скарги, оскільки відповідно до долученої самим відповідачем до матеріалів апеляційної скарги довідки ЄДРПОУ ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття” зареєстроване як юридична особа за адресою: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 48, куди і була направлена ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2009 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте остання повернена без вручення поштою з відміткою “за терміном зберігання”.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 ).
Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.07.2009 р. була визнана необов”язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.101 ГПК України.
Як встановлено судом першої інстанції, 21.03.2008 р. між ТзОВ "Укрспецтрансприкарпаття" (орендар за договором, відповідач у справі) та ТзОВ "Карпатнафтохім" (орендодавець за договором, позивач у справі) був укладений договір № 27/Т-284 оренди залізничних цистерн (а.с.11-15), за яким орендодавець зобов"язався передати, а орендар - прийняти в тимчасове платне користування залізничні цистерни.
Відповідно до п.3.1 договору розмір орендної плати за 1 цистерну становить 80, 8 грн. за 1 добу.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендар проводить оплату орендної плати за кожен місяць не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання акту про надані послуги за відповідний місяць.
Як вбачається з двостороннього акту виконаних робіт № 1 від 04.04.2008 р. (а.с.9), строк оренди в квітні 2008 року становить 9 днів (з 26.03.2008 р. по 03.04.2008 р.), об”єкт оренди -20 цистерн, орендодавцем виконані, а орендарем прийняті послуги за договором оренди № 27/Т-284 від 21.03.2008 р. на суму 14 544 грн. (80, 8 грн. х 9 днів х 20 цистерн), про що зафіксовано в самому акті виконаних робіт № 1 від 04.04.2008 р.
Проте відповідач не здійснив оплату наданих послуг, що і слугувало підставою звернення з позовом до господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2009 р. у справі № 5/46 змінити частково.
При цьому колегія виходила з наступного.
Згідно з ст.193 ГК України, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати за надані послуги відповідачем настав 09.04.2008 р.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Тому 25.03.2009 р. позивач звернувся з позовом до господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, які свідчать про факт надання ТзОВ “Карпатнафтохім” послуг і виникнення обов”язку їх оплати ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття”.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій доказів погашення суми боргу відповідачем не подано (не долучено до матеріалів апеляційної скарги), а тому в господарського суду були підстави для стягнення 14 544 грн. основного боргу.
Що стосується нарахування позивачем на підставі ст.625 ЦК України 2 327, 03 грн. інфляційних втрат, 428, 94 грн. 3 % річних згідно з поданим ним розрахунком (а.с.8) і відповідно їх стягнення Господарським судом Івано-Франківської області, то колегія суддів не погоджується з висновком останнього в повній мірі з огляду на наступне.
Так як термін оплати настав тільки 09.04.2008 р., то правові підстави для нарахування інфляційних за квітень місяць 2008 року відсутні. Тому суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок інфляційних втрат самостійно, вважає, що до стягнення підлягає 1 876, 17 грн. інфляційних втрат (2 327, 03 -450, 86), тобто за мінусом квітня місяця 2008 року.
Позивачем при здійсненні інфляційних нарахувань не враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р, згідно з якими індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, відтак сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число відповідного місяця, то розрахунок починається з наступного місяця.
Тобто, умовно слід вважати, якщо сплата здійснена з 1 по 15 число відповідного місяця, то презюмується відсутність боргу, тому не нараховуються інфляційні втрати.
Щодо нарахування 3 % річних за період з 10.04.2008 р. по 20.03.2009 р., який визначений позивачем у його розрахунку (а.с.8), то при підрахунку загальної кількості прострочених днів ТзОВ “Карпатнафтохім” допущена арифметична помилка, яка не виправлена судом першої інстанції, оскільки термін прострочення при додаванні дорівнює 345 днів, а не 404 дні.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 412, 41 грн. 3 % річних (14 544 грн./365 днів х 3 % х 345 днів).
Покликання апелянта на неможливість здійснення свого права на судовий захист не відповідає дійсності, оскільки 26.03.2009 р. позивач відправив відповідачу копію позовної заяви № 62-юр-29/75 від 25.03.2009 р. з додатками, належним чином засвідчена копія квитанції № 054124 (а.с.4) з описом вкладень у цінний лист (а.с.5) була додатком до позовної заяви в суд.
Твердження відповідача про неналежність його повідомлення господарським судом про час і місце судового засідання є безпідставні та спростовуються наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 09.04.2009 р. під розписку (а.с.21), яке одержане ним завчасно.
Відповідно до п.3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. N 75, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Вищого господарського суду України від 25.10.2004 р. N 64 (далі - Інструкція), тільки ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Решта процесуальних документів надсилаються рекомендованою чи простою поштою.
Як зазначалося вище та вбачається з матеріалів справи, ухвала від 09.04.2009 р. про порушення провадження у справі надіслана відповідачу з повідомленням про вручення, яке ним отримано 12.05.2009 р. (а.с.21), а ухвала від 19.05.2009 р. про відкладення розгляду справи -рекомендованим листом, що підтверджується проставленим відповідним штампом суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер (9157-158), загальну кількість відправлених примірників документа (2), дату відправки (21.05.2009 р.), підпис працівника, яким вона здійснена на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали, який залишається у справі (а.с.26), тобто з дотриманням вимог абз.4 п.3.5.11 Інструкції.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області в частині стягнення 2 327, 03 грн. інфляційних втрат, 428, 94 грн. 3 % річних не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкоригувати, відтак змінити резолютивну частину оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття” задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2009 р. у справі № 5/46 змінити в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, виклавши його в наступній редакції:
Стягнути з ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття” (ідентифікаційний код 33644810) на користь ТзОВ “Карпатнафтохім” (ідентифікаційний код 33129683) 1 876, 17 грн. інфляційних нарахувань, 412, 41 грн. 3 % річних.
В решті рішення суду (стягнення 14 544 грн. основного боргу) залишити без змін.
3. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стягнути з ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття” (ідентифікаційний код 33644810) на користь ТзОВ “Карпатнафтохім” (ідентифікаційний код 33129683) 168, 85 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 114, 81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
Стягнути з ТзОВ “Карпатнафтохім” (ідентифікаційний код 33129683) на користь ТзОВ “Укрспецтрансприкарпаття” (ідентифікаційний код 33644810) 2, 34 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
Решта суми державного мита за розгляд апеляційної скарги (84, 43 грн.) залишити за відповідачем.
Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
6. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Х.В.Мурська
Суддя Г.Г.Якімець