79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
08.10.09 Справа № 17/27-605
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Конкурент»(надалі ПАП «Конкурент») б/н та б/д
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.06.2009р.
у справі № 17/27-605
за позовом: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль», м. Тернопіль
до відповідача: ПАП «Конкурент», с. Нова Могильниця
про: стягнення 192 697,43 грн. заборгованості по кредиту та 2 708,46 грн. пені, звернення стягнення на заставлене майно згідно переліку на суму боргу
за участю представників:
від позивача -Нитка Р.О. -в.о. начальника юридичного відділу (довіреність від
26.06.2009р. б/н);
від відповідача -не з'явився.
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28 ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.06.2009р. у справі 17/27-605 (суддя Андрусик Н.О.) позовні вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м.Київ в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль», м. Тернопіль до ПАП «Конкурент», с.Нова Могильниця про стягнення 192 697,43грн. заборгованості по кредиту та 2 708,46грн. пені, звернення стягнення на заставлене майно згідно переліку на суму боргу задоволено повністю. Звернуто стягнення заборгованості ПАП “Конкурент” за кредитним договором № 03-1/123 від 21.06.2006р. в розмірі 192697,43 грн. по неповернутому кредиту та 2708,46 грн. нарахованої пені, всього 195 405,89 грн. на заставлене згідно договору застави від 21.06.2006р. майно: - сівалку GREAT PLAINS 2SF30, 2006 року випуску, заводський номер 20-00678, реєстраційний номер №Б/Н та належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 253259, виданого та зареєстрованого Теребовлянською районною інспекцією Держтехнагляду Тернопільської облдержадміністрації 18 травня 2006р.; - сівалку ОПТІМА, 2003 року випуску, заводський №634003, реєстраційний №Б/Н, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 253265, виданого та зареєстрованого Теребовлянською районною інспекцією Держтехнагляду Тернопільської облдержадміністрації 18 травня 2006р.; - трактор МТЗ-82.1.26, 2006 року випуску, заводський №005346, двигун №694413, реєстраційний №12613 ТА, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 253276, виданого та зареєстрованого Теребовлянською районною інспекцією Держтехнагляду Тернопільської облдержадміністрації 11 травня 2006р., які перерахувати в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м. Київ, вул. Шевченка, 12, ідент. код 00039002, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль”, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, ідент. код 09338427. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 072,06грн. судових витрат.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій рішення місцевого суду вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду. Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги в повному обсязі, оскільки термін дії кредитного договору № 03-1/123 від 21.06.2006р. не закінчився, а часткове повернення кредиту в сумі 50 302,00грн. являється досить суттєвим.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду вважає законним, а тому просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив. Враховуючи, що останній належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе слухати апеляційну скаргу за його відсутності.
Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком України в особі філії “Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку” та ПАП «Конкурент»(Позичальник) було укладено кредитний договір № 03-1/123, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 243 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту - не пізніше 10.06.2009 року та сплатою кредиту згідно погодженого графіку (50000,00 грн. -не пізніше 31.12.2007р.; 60 000,00 грн. -не пізніше 31.12.2008р. та 133000,00 грн. -не пізніше 10.06.2009р.) для придбання підприємством зернової сівалки GREAT PLAINS 2SF30.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов»язання по кредитному договору виконав належним чином, перерахувавши контрагенту відповідача ДП «Галицька агроторгова компанія»-243 000,00грн. за сівалку зернову GREAT PLAINS, згідно виставленого рахунку № ГК-0000046 від 17.05.2006р., вказане підтверджується платіжним дорученням № 8 від 21.06.2006р. (а.с. 8).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати наданих йому кредитних коштів у строк, передбачений п. 2.2. кредитного договору, внаслідок чого суму кредиту, яку повинен був повернути до 31 грудня 2008 року, станом на 10.03.2009р. повністю не повернув, в зв»язку з чим прострочена заборгованість становить 59 697,43 грн.
Пунктом 4.3.4. кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, зокрема, у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом.
Таким чином, загальна сума боргу по кредиту становить 192 697,43 грн. (59 697,43 + 133 000).
Відповідно до п. 5.3 кредитного договору при несвоєчасній сплаті сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту Позичальник сплачує Банку пеню та/або за неправомірне користування кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Згідно поданого розрахунку пені по вищевказаному кредитному договору за період з 01.01.2009р. по 10.03.2009р. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати в сумі 2 708,46грн. виходячи з суми простроченої заборгованості по кредиту -59 697,43грн.(а.с. 12).
Відповідно до п. 3.10. кредитного договору, забезпеченням кредиту є власне майно ПАП “Конкурент”зернова сівалка GREAT PLAINS 2SF30, 2006 року випуску, заставною ціною 176700,00 грн., сівалка ОПТІМА, 2003 року випуску, заставною ціною 45500,00 грн. та трактор МТЗ-82.1.26, 2006 року випуску, заставною вартістю 58000,00 грн. Заставна вартість предмету застави складає 280 200,00 грн.
21.06.2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком України в особі філії “Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку” (Заставодержатель) та ПАП «Конкурент»(Заставодавець) було укладено договір застави відповідно до умов якого відповідач (Заставодавець) з метою забезпечення виконання власних зобов'язань за кредитним договором №03-1/123 від 21.06.2006р. передав в заставу позивачу (Заставодержателю) належне йому на праві власності майно, а саме: - сівалку GREAT PLAINS 2SF30, 2006 року випуску, заводський номер 20-00678, реєстраційний номер №Б/Н, що належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 253259, виданого та зареєстрованого Теребовлянською районною інспекцією Держтехнагляду Тернопільської облдержадміністрації 18 травня 2006р., вартістю 176700,00 грн. ; сівалку ОПТІМА, 2003 року випуску, заводський №634003, реєстраційний №Б/Н, що належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 253265, виданого та зареєстрованого Теребовлянською районною інспекцією Держтехнагляду Тернопільської облдержадміністрації 18 травня 2006р., вартістю 45500,00 грн.; та трактор МТЗ-82.1.26, 2006 року випуску, заводський №005346, двигун №694413, реєстраційний №12613 ТА, що належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 253276, виданого та зареєстрованого Теребовлянською районною інспекцією Держтехнагляду Тернопільської облдержадміністрації 11 травня 2006р., вартістю 58000,00 грн. (а.с. 23-25).
Згідно з ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також іншими видами зобов'язання, передбаченими договором або законом.
Правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є набуття заставодержателем права звернути стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави, а також згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 5.2.2. договору застави передбачено право Заставодержателя безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію.
Однак, як вбачається з матеріалів справи виконавчий напис нотаріусом не вчинявся, що підтверджується довідкою Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку України в особі філії “Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку” № 09/209 від 18.05.2009 р. та не заперечується відповідачем (а.с. 35) .
Відповідно до ст. ст. 19, 20 Законом України “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором -неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Щодо тверджень скаржника, що термін дії кредитного договору не закінчився, і підстав звертати стягнення на усю суму боргу у суду першої інстанції не було, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому, як визначається в п.п. 3.1.4., 5.1. Договору застави від 21.06.06р. - Позивач (Заставодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізації, зокрема у разі невиконання Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 09.02.2009р. на адресу відповідача було надіслано досудове попередження № 09/60 з вимогою в 5-денний термін оплатити заборгованість в розмірі 59 697,43грн. та з попередженням, що у випадку невиконання або неналежного виконання вимог Банку буде подано позов про стягнення всієї суми кредиту за рахунок заставного майна відповідно до п. 4.3.4. кредитного договору. Проте, вказане попередження залишено відповідачем без відповіді та задоволення (а.с 13).
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідачем заборгованість по отриманому кредиту в розмірі 192697,43 грн. не сплачена, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення всієї суми боргу та пені шляхом звернення стягнення на заставне майно, що належить відповідачу і яким, у відповідності до договору застави від 21.06.2006р., забезпечено виконання кредитного договору №03-1/123.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 02.06.2009р. року у справі № 17/27-605 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.
3. Справу передати до господарського суду Тернопільської області
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко