79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.09.09 Справа № 07/120/22-38.1
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Імпалс»№ 202 від 01.06.2009 року (вх. № 300 від 09.06.2009 року)
на рішення господарського суду Волинської області від 14.05.2009 року
у справі № 07/120/22-38.1
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго», м.Луцьк
до Приватного підприємства «Імпалс», м.Луцьк
про стягнення 144530,82 грн.
та зустрічний позов про визнання недійсним договору № 1351-р на реструктуризацію оплати боргу за електроенергію від 29.07.20004 року.
За участю представників: від позивача -Пархомчук В.М.; від відповідача -не з»явився.
Представнику позивача роз»яснено права та обов»язки передбачені ст. 20, 22 ГПК України.
Рішенням господарського суду Волинської області від 14.05.2009 року у справі № 07/120/22-38.1 частково задоволено первісний позов Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»до Приватного підприємства «Імпалс»: стягнено з відповідача 83539,3 грн. основного боргу, 44554,23 грн. інфляційних нарахувань, 6998,28 грн. річних. В частині стягнення 5341,17 грн. пені в позові відмовлено, а в частині стягнення 5000 грн. основного боргу -провадження в справі припинено. Також даним рішенням відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати: 1400 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита та 113,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім цього, даним рішенням відмовлено в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору № 1351-р на реструктуризацію оплати боргу за електроенергію від 29.07.20004 року.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, відповідач по первісному позові - Приватне підприємство «Імпалс», оскаржило його в апеляційному порядку.
Зокрема, в апеляційній скарзі № 202 від 01.06.2009 року (вх. № 300 від 09.06.2009 року) Приватне підприємство «Імпалс»(надалі -ПП., Підприємство) вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим в частині стягнення з нього інфляційних нарахувань, оскільки судом першої інстанції не було враховано, що позивач збільшував борг на індекс інфляції, який існував на останнє число місяця, а не суму боргу, яка була прострочена протягом місяця, з врахуванням встановленого в п. 2 договору строку розрахунку та положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. За наведеного, апелянт просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 14.05.2009 року у справі № 07/120/22-38.1 в частині стягнення з нього інфляційних нарухувань в сумі 44554,23 грн.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Відкрите акціонерне товариство «Волиньобленерго»(позивач у справі по первісному позові, надалі -ВАТ, Товариство) в особі свого представника, вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 529/1304 від 13.07.2009 року (вх. № 5465 від 13.07.2009 року). Явку представника в судове засідання повторно не забезпечило.
Колегія суддів апеляційного суду враховуючи повідомлення позивача належним чином про час та місце слухання справи, повторність неявки його представника в судове засідання без поважних причин, положення ст. 101 ГПК України, вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд рішення господарського суду Волинської області від 14.05.2009 року у справі № 07/120/22-38.1 в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
29.07.2004 року між сторонами укладено договір № 1351 (надалі - Договір) про реструктуризацію оплати боргу ПП «Імпалс»перед ВАТ «Волиньобленерго»за електроенергію на загальну суму 235539,3 грн. згідно графіку погашення, терміном до 20.07.2007 року.
Даний Договір, як обгрунтовано встановлено судом першої інстанції, в силу положень ст.ст. 203, 215, 241 ЦК України, ст.ст. 180, 207 ГК України є дійсним, оскільки він був схвалений обома сторонами в процесі його виконання, що стверджується неодноразовою проплатою ПП «Імпалс»та прийняттям оплати ВАТ «Волиньобленерго», а тому створює для обох сторін права та обов»язки, зокрема, для Підприємства обов»язок щодо погашення боргу згідно графіку.
Станом на день подання позову, відповідач своїх зобов»язань по Договору належним чином не виконав, допустивши прострочення в сумі 88539,30 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Імпалс»не заперечує суми боргу. Доказів в спростування даної заборгованості відповідачем суду відповідно до вимог ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано. Після порушення провадження у справі, даним Підприємством було перераховано 07.05.2009 року ще 5000 грн., що стверджується копію банківської виписки.
За наведених обставин, враховуючи умови договору щодо строків виконання відповідачем грошового зобов»язання, положення ст.ст. 11, 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позову ВАТ «Волиньобленерго»про стягнення з ПП «Імпалс»83539,3 грн. основного боргу, та припинення провадження у справі в частині стягнення 5000 грн. основного боргу відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові про стягнення 5341,17 грн. пені, оскільки, враховуючи кінцевий строк виконання відповідачем основного зобов»язання (20.07.2007 року), вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України щодо строків нарахування пені, п. 1 ч. 2 ст. 258, ст. 267 ЦК України щодо строку позовної давності та наслідків його спливу, закінчився строк позовної давності для звернення з даною позовною вимогою.
Щодо позову в частині стягнення 44554,23 грн. інфляційних втрат, то на думку колегії суддів апеляційної інстанції, щодо неправомірності методики розрахунку позивачем даних нарахувань, зазначена сума позову є підставною, оскільки виходячи зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України ці нарахування є складовою частиною суми основного боргу, нараховані в зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, факт прострочення відповідачем грошового зобов”язання щодо оплати отриманих по Договору товарів вищевстановлено судом, розмір інфляційних втрат обраховано вірно (т. 1, а.с. 14), а отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.
За наведеного, рішення господарського суду Волинської області від 14.05.2009 року у справі № 07/120/22-38.1 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Судові витрати по розгляду апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 49, 99 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України,
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Імпалс» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 14.05.2009 року у справі № 07/120/22-38.1 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу повернути в Господарський суд Волинської області.
Головуючий - суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь