79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
07.10.09 Справа № 14/118
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бі-ОІЛ-НАФТА» б/н від 31.07.2009 року (вх. № 542 від 07.08.2009 року)
на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2009 року у справі № 14/118 в частині забезпечення позову
за позовом Коломийської федерації боксу, м.Коломия
до 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бі-ОІЛ-НАФТА», м.Коломия
до 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремос БК», м.Коломия
про зобов»язання заборонити відповідачам реалізацію нафтопродуктів на АЗС в місті Коломия по вулиці Степана Бандери.
За участю представників сторін: від відповідача 1 -Бойко В.М від позивача та відповідача 2 - не з»явились. Представнику відповідача роз»яснено права та обов»язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Встановив, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2009 року порушено провадження у справі № 14/118 за позовом Коломийської федерації боксу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бі-ОІЛ-НАФТА»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремос БК»про зобов»язання заборонити відповідачам реалізацію нафтопродуктів на АЗС в місті Коломия по вулиці Степана Бандери та задоволено заяву позивача і вжито заходів до забезпечення позову: заборонено відповідачам реалізацію нафтопродуктів на АЗС по вулиці Степана Бандери в місті Коломия, до вирішення спору по суті.
Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бі-ОІЛ-НАФТА»оскаржило її в апеляційному порядку.
Зокрема, в апеляційній скарзі б/н від 31.07.2009 року (вх. № 542 від 07.08.2009 року) вважає, що дана ухвала винесена місцевим судом з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати. В обгрунтування даних вимог апелянт посилається на те, що суд, постановивши оскаржувану ухвалу, фактично вирішив спір по суті, позбавивши права відповідачів на судовий захист. Також скаржник посилається на те, що судом не зазначено, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення в майбутньому, що є порушенням ст.ст. 66, 86 ГПК України. Крім цього, апелянт посилається на те, що судом не враховано, що ТОВ «Бі-ОІЛ-НАФТА»здійснює виключно постачання нафтопродуктів і не займається їх реалізацією. Заборона реалізації нафтопродуктів на АЗС по суті матиме наслідком зупинення господарської діяльності, що є грубим втручанням в підприємницьку діяльність зі сторони суду і суперечить вимогам ч. 6 ст. 6 господарського кодексу України. А тому, апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2009 року у справі № 14/118 в частині вжиття заходів до забезпечення позову.
Позивач апеляційну скаргу письмово не заперечив. Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з»явились. Однак, колегія суддів апеляційного суду, враховуючи те, що вони були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, необов»язковість явки їх представників в дане судове засідання згідно ухвали суду від 12.08.2009 року, положення ст. 101 ГПК України вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд оскарженої ухвали в даному судовому засіданні
Апеляційний суд перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Частиною 1 ст. 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано на розгляд суду позов про заборону відповідачам проводити реалізацію нафтопродуктів на АЗС в місті Коломия по вулиці Степана Бандери, посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 31-1 Закону «Про планування та забудову територій», п. 17 постанови КМ України від 08.10.2008 року № 923, п. 5.32 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 року № 173, збудована АЗС по вул. С.Бандери знаходиться на відстані менше 10 м. від спортивної споруди та дитячого майданчика, що створює потенційну загрозу життю та здоров»ю населення, що є порушенням гарантованих Державою прав громадян.
За наведеного, в суду першої інстанції були достатні правові підстави, виходячи з предмету позову, вважати, що вжитий ним спосіб забезпечення позову відповідає позовним вимогам, а дії відповідачів щодо експлуатації АЗС по вул. С.Бандери в м.Коломиї дають можливість припустити, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити в майбутньому виконання рішення господарського суду по даній справі.
Крім цього, апеляційний суд вважає, що місцевим господарським судом було обрано адекватний спосіб забезпечення позову, виходячи з предмету позову, з особливостей господарської діяльності по реалізації нафтопродуктів, потенційних загроз життю та здоров»ю громадян, що займаються на спортивному майданчику, належному позивачу, а тому колегія суддів також вважає, що вжитий захід до забезпечення позову є співрозмірним позовним вимогам, наслідки його вжиття є менш негативними для відповідачів, ніж його не застосування для позивача та третіх осіб в майбутньому, зокрема мешканців околиці АЗС та громадян, які відпочивають та займаються на спортивному майданчику та дитячій площадці, розташованих біля даної АЗС, а також, такий вид забезпечення не перешкоджає господарській діяльності відповідачів, враховуючи ненадання відповідачами доказів введення її в установленому законодавством порядку в експлуатацію та отримання відповідних дозволів на здійснення діяльності на даному об»єкті.
За таких обставин, враховуючи відповідно до ст. 43 ГПК України матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду по даній справі, вжиті заходи є співмірними з позовними вимогами позивача, адекватними, а тому обгрунтовано застосував обрані в оскаржуваній ухвалі заходи до забезпечення позову в даній справі.
Отже, ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2009 року у справі № 14/118 в частині вжиття заходів по забезпеченню позову є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 ГПК України, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бі-ОІЛ-НАФТА»залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2009 року у справі № 14/118 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Городечна М.І.
Судді Юркевич М.В.
Кузь В.Л.