м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
20.10.2009 року Справа № 9/250
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
секретар
судового засідання: Міхальчук О.А.
за участю представників:
від позивача: -представник не прибув;
від відповідача: -представник не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Науково-виробнича фірма „Ярекс”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 11.08.09
у справі №9/250 (суддя -Ворожцов А.Г.)
за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною
інвестицією „Запорізький автомобілебудівний
завод”, м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Науково-виробнича фірма „Ярекс”, м. Луганськ
про стягнення 17081 грн. 15 коп.
У червні 2009 року Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод”, м. Запоріжжя (далі за текстом - ЗАТ з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 20.05.09 №434/27 з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Ярекс”, м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ „НВФ „Ярекс”, відповідач), заборгованості за виконану роботу та поставлену продукцію у сумі 14770 грн. 46 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1934 грн. 93 коп. та 3% річних у сумі 375 грн. 76 коп. (всього у сумі 17081 грн. 15 коп.).
За остаточними позовними вимогами за заявою від 04.08.09 №434/317 позивач просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу у розмірі 14770 грн. 46 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Позов позивачем мотивований невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №177 від 12.05.07, за яким позивач зобов'язався виконати роботи з виготовлення продукції (деталі) згідно з кресленнями замовника (відповідача) на суму 29540 грн. 82 коп., а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані позивачем роботи.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.08.09 у даній справі позов задоволений у повному обсязі, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за виконану роботу та поставлену продукцію у сумі 14770 грн. 46 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 147 грн. 70 коп. та на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 270 грн. 23 коп.
Дане рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог та положеннями: п. 1 ч. 2 ст. 11, ст. 14, ст. 526 Цивільного кодексу України; ст. 173, ч. 3 ст. 174 Господарського кодексу України; ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 11.08.09 у справі №9/250, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 20.08.09 б/н, у якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:
-на його думку, висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи; обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, фактично недоведені; при винесенні оскаржуваного рішення були порушені норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 84 Господарського процесуального кодексу України;
-господарським судом Луганської області при розгляді даної справи не звірялись ксерокопії наданих позивачем документів з оригіналами, про що, на думку апелянта, свідчить відсутність підпису судді на ксерокопіях документів, та не вивчалися представлені позивачем документи;
-як вказує відповідач, позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду відзив від 07.09.09 №434/318, в якому висловив непогодження з доводами відповідача, викладеними у його апеляційній скарзі, та просить в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представники сторін у судове засідання, яке відбулося 20.10.09, не прибули, хоча усі сторони у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.08.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Ярекс”, м. Луганськ, від 20.08.09 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 11.08.09 у справі №9/250 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Єжова С.С., суддя - Парамонова Т.Ф., суддя - Семендяєва І.В.
У зв'язку з виходом з відпустки судді Бойченка К.І. та з метою забезпечення рівномірного навантаження на суддів розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, головуючого суддю Єжову С.С. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №9/250 та введено до складу цієї колегії головуючого суддю Бойченко К.І.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали даної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, сторони уклали договір №177 від 12.05.07, за яким позивач зобов'язався виконати роботи з виготовлення товару (деталів) згідно з кресленнями замовника (відповідача) на суму 29540 грн. 82 коп., а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити роботи (далі за текстом - договір).
За умовами п. 5.1 договору розрахунки за виготовлення товару здійснюються шляхом 50% передоплати протягом 5-ти днів з дня виставлення позивачем рахунку. Остаточний розрахунок відповідач здійснює протягом 5-ти банківських днів після отримання письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору.
На виконання умов договору, згідно Специфікації (а.с. 14), яка є додатком №1 до договору, відповідач 15.06.07 за платіжним дорученням №41834 перерахував позивачу 14770 грн. 41 коп. у якості передоплати, що підтверджується банківською випискою (а.с. 20).
Позивач на виконання своїх зобов'язань за договором виготовив та за накладною №1497 від 02.11.07 (а.с. 17) відпустив відповідачу товар на суму 29540 грн. 82 коп.
Крім того, факт отримання відповідачем від позивача товару за договором на загальну суму 29540 грн. 82 коп. підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт від 20.11.07 (а.с. 18-19).
Доказів надіслання відповідачу письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження позивачем не надано.
Разом з тим, у претензії №434/76 від 04.07.08, надісланої позивачем відповідачу 07.07.08 (а.с. 21-22), перший останньому заявив вимогу про сплату залишку неоплаченого товару у сумі 14770 грн. 46 коп.
Матеріали даної справи свідчать про те, що позивач 24.12.08 отримав від відповідача лист №121 від 10.12.08 (а.с. 15), у якому останній гарантував погашення існуючої заборгованості до 01.07.09.
Доказів того, що даний лист має відношення до інших правовідносин ніж за договором, на підставі якого заявлений позов, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Апелянт стверджує, що договір, на підставі якого заявлений позов, згадані акти від 20.11.07 та довіреність на отримання товару підписані від імені відповідача не директором ТОВ „НВФ „Ярекс”, а іншою особою, а також те, що вказаний договір між сторонами не укладався.
Ухвалами суду апеляційної інстанції від 15.09.09 та від 29.09.09 були витребувані від відповідача Журнал вхідної та вихідної кореспонденції за 2008 рік, письмові пояснення щодо підстав перерахування вищевказаної передоплати, що відповідач залишив без виконання.
Судова колегія також зазначає, що на договорі, Специфікації, довіреності для отримання товару, згаданих актах від 20.11.07 та на листі №121 від 10.12.08 мається відбиток печатки відповідача.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що остаточні вимоги позивача є доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
Судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, судова колегія доводи апелянта залишає поза увагою, а законне рішення суду першої інстанції від 11.08.09 у справі №9/250 залишає без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 73 грн. 85 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги (відповідача у справі) -Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Ярекс”, м. Луганськ.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Ярекс”, м. Луганськ, від 20.08.09 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 11.08.09 у справі №9/250 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 11.08.09 у справі №9/250 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя І.В. Семендяєва