м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
20.10.2009 року Справа № 13/196пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Журавльової Л.І.
Семендяєвої І.В.
секретар судового засідання: Міхальчук О.А.
за участю представників:
від позивача: -Іщенко Д.І., юрисконсульт юридичного відділу,
дов. №01/4-10-09 від 02.01.09;
від першого відповідача: -повноважний представник не прибув;
від другого відповідача: -Басова Г.А., представник за дов. №012/д-3 від 12.04.09;
від третьої особи: -повноважний представник не прибув;
розглянувши
у судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства „Первомайськвугілля”,
м. Первомайськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 03.09.09
по справі №13/196пд (у складі колегії: головуючий суддя -Яресько Б.В.,
суддя -Мінська Т.М., суддя -Пономаренко Є.Ю.)
за позовом: Державного підприємства „Первомайськвугілля”,
м. Первомайськ Луганської області,
до першого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганськвуглепереробка”, м. Луганськ,
до другого відповідача: Закритого акціонерного товариства „Луганська
вугільна компанія”, м. Луганськ,
за участю третьої особи
на стороні відповідача,
що не заявляє самостійних
вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Інтерофіс Лімітед”, м. Київ
про визнання договору відступлення права вимоги №750 від 01.10.05 недійсним та договору про порядок погашення боргу №84/1-10-05 від 18.10.05 частково недійсним
У жовтні 2008 року Державне підприємство „Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області (далі за текстом -ДП „Первомайськвугілля”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №01/4-2-258 від 15.10.08 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглепереробка”, м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ „Луганськвуглепереробка”, перший відповідач), та до Закритого акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія”, м. Луганськ (далі за текстом -ЗАТ „Луганська вугільна компанія”, другий відповідач), про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №750 від 01.10.05, укладеного між ТОВ „Луганськвуглепереробка” та ЗАТ „Луганська вугільна компанія”, у зв'язку з тим, що за цим договором прийняті під впливом помилки неіснуючі права первинного кредитора та про визнання частково недійсним договору №84/1-10-05 від 18.10.05 у частині зобов'язань ДП „Первомайськвугілля” погасити борг за договором №16 від 02.01.04 у розмірі 3189930 грн. 42 коп., за яким укладено договір відступлення права вимоги №750 від 01.10.05, як укладений під впливом помилки з боку ДП „Первомайськвугілля” відносно дійсності своїх обов'язків та про зобов'язання сторін провести реституцію, а саме: ЗАТ „Луганська вугільна компанія” повернути ДП „Первомайськвугілля” кошти у розмірі 3111329 грн. 34 коп., отримані за недійсною угодою.
Позивач 03.09.09 подав до господарського суду Луганської області в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву №01/4-7-453 від 02.09.09, якою частково змінив підстави позову, а саме: договір відступлення права вимоги №750 від 01.10.05 просить визнати недійсним на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України.
Господарський суд Луганської області ухвалою від 02.07.09 залучив до участі у справі №13/196пд в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерофіс Лімітед”, м. Київ (далі за текстом -ТОВ „Інтерофіс Лімітед”, третя особа).
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.09.09 у справі №13/196пд у резолютивній частині пунктом першим у задоволенні позову відмовлено частково; пунктом другим відмовлено у позові до ЗАТ „Луганська вугільна компанія” про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №750 від 01.10.05 та договору про порядок погашення боргу №84/1-10-05 від 18.10.05 частково недійсним; пунктом третім припинено провадження у справі в частині вимог до ТОВ „Луганськвуглепереробка”; пунктом четвертим судові витрати по справі покладені на позивача.
Дане рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову та положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України; ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”; § 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02, чинне з 06.11.02, у справі „Совтрансавто-Холдінг” проти України”.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 03.09.09 у справі №13/196пд, позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 16.09.09 №01/4-7-484, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що на його думку, оскаржуване рішення господарського суду Луганської області винесено з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 32, 34, 35 Господарського процесуального кодексу України, в результаті чого суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення дійшов до помилкових висновків.
Другий відповідач заперечив проти доводів позивача, викладених в його апеляційній скарзі, за відзивом від 05.10.09 №07/20-ю/Я, який подав до Луганського апеляційного господарського суду, та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Перший відповідач та третя особа відзивів на апеляційну скаргу позивача до Луганського апеляційного господарського суду не подали, їх повноважні представники у судове засідання, яке відбулося 20.10.09, не прибули, хоча усі сторони у даній справі та третя особа були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.09.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області, від 16.09.09 №01/4-7-484 на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.09 у справі №13/196пд призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя - Журавльова Л.І., суддя - Семендяєва І.В.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та другого відповідача у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 02.01.04 між ДП „Первомайськвугілля” та ТОВ „Луганськвуглепереробка” був укладений договір №16 на переробку давальницької сировини (далі за текстом - договір).
01.10.05 ТОВ „Луганськвуглепереробка” як „Кредитор” та ЗАТ „Луганська вугільна компанія” як „Правонабувач” уклали договір відступлення права вимоги №750, за умовами якого „Кредитор” уступив „Правонабувачу” право вимоги боргу з ДП „Первомайськвугілля” за договором №16 у сумі 3189930 грн. 42 коп. (далі за текстом -договір №750), про що останній був повідомлений належним чином.
18.10.05 ЗАТ „Луганська вугільна компанія” та ДП „Первомайськвугілля” уклали договір №84/1-10-05 про порядок погашення боргу на загальну суму 3658538 грн. 08 коп., який складається: з боргу у сумі 350637 грн. 94 коп. за договором №22 від 03.01.05; з боргу у сумі 117969 грн. 72 коп. за договором №31 від 01.06.05 (укладеними між ДП „Первомайськвугілля” та ЗАТ „Луганська вугільна компанія”), а також з боргу у сумі 3189930 грн. 42 коп. за договором №16.
ДП „Первомайськвугілля” в обґрунтування заявлених вимог стверджує, що на момент укладання між ТОВ „Луганськвуглепереробка” та ЗАТ „Луганська вугільна компанія” договору №750 ніякого боргу з його боку на користь ТОВ „Луганськвуглепереробка” за договором №16 не існувало та, відповідно, договір №84/1-10-05 укладений помилково, без урахування вказаних обставин.
ТОВ „Луганськвуглепереробка” при укладанні договору відступлення права вимоги №750 від 01.10.05 навмисно приховало факт повного розрахунку позивачем за договором №16 від 02.01.04, за яким було проведено відступлення права вимоги.
До моменту створення у 2003 році ДП „Первомайськвугілля” шляхом злиття у своєму складі шести шахт, договори на збагачення вугілля були укладені з кожною шахтою окремо, оскільки останні були юридичними особами. З 2003 року на підставі наказу Мінпаливенерго України №71 від 14.02.03 ДП „Первомайськвугілля” стало правонаступником прав та обов'язків шахт, та уклало єдиний договір на переробку вугілля №16 від 02.01.04.
В нормативне обґрунтування заявлених вимог ДП „Первомайськвугілля” посилається на приписи ст. 229 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.09.08 у справі №6/120 за позовом ЗАТ „Луганська вугільна компанія” до ДП „Первомайськвугілля” стягнуто борг у сумі 78538 грн. 08 коп. за договором №750, що оспорюється, а також інфляційні нарахування, 3% річних, що нараховані на підставі приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у відповідних сумах, та судові витрати.
Рішення господарського суду Луганської області у згаданій справі №6/120 від 18.09.08 постановою Луганського апеляційного господарського суду від 28.10.08 залишено без змін.
У касаційному порядку рішення суду першої інстанції від 18.09.08 та постанова суду апеляційної інстанції від 28.10.08 у справі №6/120 не оскаржувались, тобто, набрали законної сили.
Судовими актами по згаданій справі №6/120 встановлений факт існування з боку ДП „Первомайськвугілля” на користь ТОВ „Луганськвуглепереробка” заборгованості за договором №16 у сумі 3189930 грн. 42 коп., право вимоги щодо якої ТОВ „Луганськвуглепереробка” уступило ЗАТ „Луганська вугільна компанія” за договором №750, що оспорюється.
При розгляді згаданої справи №6/120 судами першої інстанції та апеляційної інстанції було встановлено, що утворений за договором №16 борг, право вимоги якого отримало ЗАТ „Луганська вугільна компанія”, ДП „Первомайськвугілля” частково погасило на користь ЗАТ „Луганська вугільна компанія” у сумі 3111392 грн. 34 коп. на підставі договору №750.
Також, при розгляді вказаної справи №6/120 судами давалась оцінка доводам ДП „Первомайськвугілля” щодо не існування зазначеного у договорі №750 боргу та помилковості сплати на виконання цього договору коштів у сумі 3111392 грн. 34 коп. на користь ЗАТ „Луганська вугільна компанія” та ці доводи відхилені за необґрунтованістю та недоведеністю.
Згідно ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.
Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі “Совтрансавто-Холдінг” проти України” у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі“ Брумареску проти Румунії”, параграф 61).
ДП „Первомайськвугілля” не надало доказів своїх аналогічних доводів і при розгляді даної справи (№13/196пд).
22.06.09 господарським судом Луганської області у справі №20/104б (т. 2, а.с. 131-134) винесено ухвалу, відповідно до пункту 4 якої ТОВ „Луганськвуглепереробка” ліквідовано.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (т.2, а.с 10-12), виданої виконавчим комітетом Луганської міської ради, 01.07.09 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи -ТОВ „Луганськвуглепереробка”.
З урахуванням викладеного, у відношенні першого відповідача провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а у відношенні другого відповідача у позові слід відмовити.
Резолютивна частина оскаржуваного рішення у даній справі судом першої інстанції викладена у наступній редакції:
„1.В задоволені позову відмовити частково.
2.Відмовити в позові до ЗАТ “Луганська вугільна компанія” про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 750 від 01.10.2005 р. та договору про порядок погашення боргу № 84/1-10-05 від 18.10.2005 р. частково недійсним.
3.Припинити провадження у справі в частині вимог до ТОВ “Луганськвуглепереробка”.
4.Судові витрати по справі покласти на позивача.”
Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову у позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.
Відповідно до частини 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується як вирішено спір щодо кожного з них.
Пункт 1 резолютивної частини оскаржуваного рішення не відповідає вимогам ч. 7 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Фактично місцевим господарським судом вирішено спір по суті відносно кожного з відповідачів, про що зазначено у пунктах 2 та 3 оскаржуваного рішення.
За таких обставин, судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваного рішення з виключенням з його резолютивної частини пункту першого, а тому пункти 2, 3 та 4 резолютивної частини рішення суду першої інстанції у даній справі слід вважати відповідно пунктами 1, 2 та 3.
Доводи апелянта судовою колегією залишаються поза увагою.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявника скарги (позивача у справі) -Державне підприємство „Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області.
Державному підприємству „Первомайськвугілля”, вул. Куйбишева, буд. 18”а”, м. Первомайськ Луганської області, 93200, ідентифікаційний код №32320594, з Державного бюджету України слід повернути зайве сплачене державне мито у сумі 17 грн. 00 коп. за подання позову, перераховане за платіжним дорученням №3197 від 25.09.08 та державне мито у сумі 08 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги, перераховане за платіжним дорученням №1791 від 17.09.09, які знаходиться у матеріалах справи №13/196пд.
У судовому засіданні за згодою представників позивача та другого відповідача оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області, від 16.09.09 №01/4-7-484 на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.09 у справі №13/196пд задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 03.09.09 у справі №13/196пд змінити.
3.Пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 03.09.09 у справі №13/196пд виключити.
4.Пункти 2, 3 та 4 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 03.09.09 у справі №13/196пд вважати відповідно пунктами 1, 2 та 3.
5.Повернути Державному підприємству „Первомайськвугілля”, вул. Куйбишева, буд. 18”а”, м. Первомайськ Луганської області, 93200, ідентифікаційний код №32320594, з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у сумі 17 грн. 00 коп. за подання позову, перераховане за платіжним дорученням №3197 від 25.09.08 та державне мито у сумі 08 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги, перераховане за платіжним дорученням №1791 від 17.09.09, які знаходиться у матеріалах справи №13/196пд.
Підставою повернення зайве сплаченого державного мита з Державного бюджету України є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя Л.І. Журавльова
Суддя І.В. Семендяєва