м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
20.10.2009 року Справа № 8/173пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача повноважний представник не прибув
від відповідача повноважний представник не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Лугавтотранс”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 08.09.2009
у справі № 8/173пд
(суддя Середа А.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства
„Луганське регіональне управління
автобусних станцій”, м. Луганськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Лугавтотранс”, м. Луганськ
про врегулювання розбіжностей спірних умов
договору
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 01.10.2009
Позивач, Публічне акціонерне товариство „Луганське регіональне управління автобусних станцій” (далі -ПАТ „Луганське регіональне управління автобусних станцій”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лугавтотранс” (далі -ТОВ „Лугавтотранс”) про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні ПАТ „Луганське регіональне управління автобусних станцій” та ТОВ „Лугавтотранс” договору від 01.07.2009 № 31/1 „Про взаємовідносини товариства та перевізника при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом на автостанціях Луганської області” та просив викласти п. 3.1 договору в редакції позивача, а саме:
“3.1.Плата Товариству за надання послуг Перевізнику складає 15% (з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 20%) від суми тарифної вартості реалізованих проїзних квитків через каси Товариства (тобто -для платників ПДВ: чистої вартості узгодженого тарифу, з урахуванням ПДВ, без урахування додаткових зборів; для неплатників ПДВ: чисто вартості узгодженого тарифу, без врахування додаткових зборів та ПДВ) відповідно до касових відомостей продажу квитків, що є підставою для розрахунків з Перевізником. За кошти, отримані від реалізації квитків на перевезення багажу, реалізованих автостанціями (для неплатників ПДВ: без врахування ПДВ; для платників ПДВ: з врахуванням ПДВ) Перевізник сплачує Товариству плату у розмірі 50% (з врахуванням ПДВ у розмірі 20%).
Плата за надання послуг Перевізнику сплачується шляхом утримання Товариством з належних останньому сум коштів, отриманих у результаті продажу квитків”.
Рішенням місцевого господарського суду від 08.09.2009 позов задоволений у повному обсязі.
Мотивоване дане рішення законністю та обґрунтованістю позовних вимог, підтверджених матеріалами справи, положеннями ст. 32 Закону України „Про автомобільний транспорт”, п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.08.2006 № 01-29/3 (справа №391).
За висновком місцевого господарського суду, позивач, з метою недопущення зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зобов'язаний застосовувати однакові ціни та однакові умови до рівнозначних угод.
Також господарським судом зазначено про існування між сторонами аналогічного договору від 01.01.2007 № 31/1, який є діючим на даний час, пунктом 3.1 якого встановлено, що плата за послуги становить 15 % виторгу від продажу квитків на перевезення пасажирів на 50 % виторгу від продажу квитків на перевезення багажу, тобто, за висновком суду, позивач при укладенні спірного договору не збільшив як плату за послуги щодо оформлення квитків на перевезення пасажирів, так і плату за послуги по оформленню квитків на перевезення багажу.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Встановлення ціни послуг позивача на рівні 15 % згідно „Розрахунку витрат при обслуговуванні перевізників” за 12 місяців 2008 року від 12.03.2009 скаржник вважає необґрунтованим, оскільки до вказаного розрахунку, за його доводами, безпідставно включені наступні витрати:
- витрати, які не мають відношення до надання послуг ТОВ „Лугавтотранс” (витрати на придбання валюти для розрахунків з перевізниками-нерезидентами);
- витрати, які фактично не мають місця (витрати щодо оренди будівель та споруд, які ПАТ „Луганське регіональне управління автобусних станцій” сплачувало Луганському регіональному Фонду державного майна в 2008 році та які не буде сплачувати у зв'язку з внесення їх до статутного фонду позивача);
- витрати, які не відповідають дійсності (витрати, пов'язані з орендою земельних ділянок відповідно до „Розрахунку витрат при обслуговуванні перевізників” за 12 місяців 2008 року від 12.03.2009 безпідставно завищені порівнюючи з відомостями податкових декларацій за 2008 рік);
- витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати робітникам, безпосередньо зайнятих наданням послуг перевізникам, що вдвічі завищені, ніж передбачено Галузевою угодою.
Також відповідач ставить під сумнів витрати на ремдільницю, поточний ремонт основних засобів, інформатизацію відносно їх змісту, підстав та обсягів.
Посилання позивача на підвищення плати за оренду земельних ділянок, тарифів на комунальні послуги та інших витрат, за твердженням апелянта, є неправомірним, оскільки відповідач знаходиться в таких саме умовах стосовно вартості комунальних послуг, цін на пальне, запасні частини та інше.
Скаржник не погоджується з залишенням судом першої інстанції поза увагою того факту, що „Розрахунок витрат при обслуговуванні перевізників” за 12 місяців 2008 року від 12.03.2009 базується на фактичних даних бухгалтерського та податкового облік за минулий період, одні й ті ж статті якого суттєво відрізняються, порівнюючи з минулим роком.
Як зазначає позивач, судом першої інстанції не прийняті до уваги його посилання про невідповідність вищезазначеного розрахунку вимогам чинного законодавства, стандартам бухгалтерського обліку та фактичним обсягам витрат та неправильно застосовано норми антимонопольного законодавства щодо вимог ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” про необхідність застосування однакових цін та умов до рівнозначних договорів.
15.10.2009 від ТОВ „Лугавтотранс” до Луганського апеляційного господарського суду надійшла заява про відмову від апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 08.09.2009 по даній справі на підставі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.
Судова колегія приймає відмову заявника від апеляційної скарги, оскільки ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси (ч. 2 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України).
За викладеним апеляційне провадження у справі № 8/173пд підлягає припиненню.
Керуючись ст. ст. 22, 86, 100 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Лугавтотранс” від апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 08.09.2009 по справі № 8/173пд.
2. Апеляційне провадження у справі № 8/173пд припинити.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя І.В. Семендяєва