Справа № 369/5098/16-ц
Провадження № 2/369/115/17
Іменем України
30.01.2017 року року Києво-Святошинський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді Волчка А.Я.,
за участю секретаря Раситюк М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Українського консорціуму «Екосорб» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі головного спеціаліста сектора державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, про визнання договору нікчемним та витребування майна з чужого володіння, -
У червні 2016 року Український консорціум «Екосорб» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі головного спеціаліста сектора державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, про визнання договору нікчемним та витребування майна з чужого володіння.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, між Українським консорціум «Екосорб» та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були укладені наступні договору: договір купівлі-продажу облігацій № 36-374-ЧК/БВ-628 від 22 жовтня 2009 року; договір № 36-374-ЧК від 26 жовтня 2009 року про бронювання квартири № 277; додаткова угода № 1 від 23.03.2010 до Договору № 36-374-ЧК від 26.10.2009 року про бронювання квартири № 277; акт пред'явлення до погашення облігацій від 23.03.2010 року, що є додатком до Договору № 36-374-ЧК від 26 жовтня 2009 року про бронювання квартири № 277 в житловому будинку за будівельною адресою: вул. Коцюбинського 9, с. Чайки, Києво-Святошинського р-ну, Київської області.
Відповідно до зазначених документів Український консорціум «Екосорб» мав передати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищевказану квартиру.
Проте, 04.11.2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/8816/13-ц було ухвалено рішення, яким було вирішено позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити та розірвати договір № 36-374-ЧК від 26 жовтня 2009 року про бронювання квартири № 277 за будівельною адресою: вул. Коцюбинського, буд.9, с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області та стягнути з Українського консорціуму «Екосорб» на користь останніх грошові кошти у розмірі 470 036,43 грн. і судові витрати в розмірі 3 441 грн.
10.02.2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист №369/8816/13-ц про стягнення з Українського консорціуму «Екосорб» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу у сумі 473 477,43 грн.
04.03.2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42354856 та постанову про відкриття виконавчого провадження № 42355005.
За виконавчим провадженням з рахунків Українського консорціуму «Екосорб» було стягнуто 38 000 грн. з зазначених в судовому рішенні 473 477,43 грн., після цього було накладено арешт на майно підприємства.
В подальшому між Українським консорціумом «Екосорб» та ТОВ «ПГ Інвест» було укладено договір про зміну замовника будівництва (передачу прав та функцій замовника будівництва) від 23.08.2013 та додатковий договір № 1 і № 2 до нього від 23.08.2013 щодо 1-ї черги об'єкта містобудування, а саме багатоповерхового житлового комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9 та дитячих ясел-садка.
В свою чергу, пунктом 4.1 додаткового договору № 2 передбачено, що після завершення будівництва та введення в експлуатацію багатоповерхового житлового комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9 та дитячих ясел-садка ТОВ «ПГ Інвест» передає Українському консорціуму «Екосорб» відповідні площі в 1-ій черзі об'єкта містобудування, які визначені у Додатку № 1 до цього договору, для подальшої передачі цих площ фізичним особам, перед якими Український консорціум «Екосорб» має зобов'язання згідно договорів.
Відповідно до пункту 6 додаткового договору № 2 передбачено, що ТОВ «ПГ Інвест» гарантує після введення 1-ї черги об'єкта містобудування в експлуатацію передати квартири та приміщення, щодо яких підтверджені зобов'язання, несе замовник, тобто Український консорціум «Екосорб» для подальшої їх передачі фізичним особам - інвесторам.
Відповідно до пункту 7 додаткового договору № 2 передбачено, що всі зобов'язання та відповідальність по оформленню правовстановлюючих документів фізичних осіб на квартири та приміщення, щодо яких підтверджені зобов'язання, несе замовник (Український консорціум «Екосорб»), враховуючи при цьому договірні умови з фізичними особами-інвесторами.
В подальшому як стало відомо Позивачу та що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована 05.04.2016 державним реєстратором реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, ОСОБА_6, на праві власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Підставою внесення даного запису є рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 29169806 від 08.04.2016, що було прийняте правлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, в особі ОСОБА_4 послугували наступні документи: технічний паспорт, серія та номер, виданий 11.08.2015 року, видавник Київське міська бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; витяг із списку інвесторів, серія та номер: 15-02/16-1R-277, виданий 05.04.2016 року, видавник: ТОВ «ПГ Інвест»; витяг із списку інвесторів, серія та номер: 15-02/16-1R-277/1, виданий 05.04.2016 року, видавник: ТОВ «ПГ Інвест»; договір купівлі-продажу, майнових прав, серія та номер: КП/МП-ЧК -15-01-277 від 15.01.2016 року.
Позивач зазначив, що документи, які зазначені підставою виникнення вищезазначеного права власності є недійсними, оскільки ТОВ «ПГ Інвест» не мало права власності на спірну квартиру та не мало права передавати майнові права. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які втратили майнові права на квартиру 277 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, будинок 9 на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/8816/13-ц від 04.11.2013 року, яким було розірвано договір № 36-374-ЧК від 26 жовтня 2009 року про бронювання квартири № 277 за будівельною адресою: вул. Коцюбинського, буд.9, с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області між Українським консорціумом «Екосорб» та ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
В зв'язку з тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області розірвано договір про бронювання квартири № 277 за будівельною адресою: вул. Коцюбинського, буд.9, с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області, між Українським консорціумом «Екосорб» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, то 10 лютого 2014 року Український консорціум «Екосорб» заключив договір №КП/МП-ЧК-277 на купівлю-продаж майнових прав з ОСОБА_3. Предметом даного договору є майнові права на об'єкт нерухомості. Відповідно до даного договору об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за вищевказаним договором є квартира 277 за адресою: вул. Коцюбинського, буд. 9, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області.
15 грудня 2014 року Українським консорціумом «Екосорб» та ОСОБА_3 був підписаний акт прийому - передачі майнових прав на квартиру на виконання умов договору КП/МП-ЧК-277.
В липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Українського консорціума «Екосорб» про визнання майнових прав на спірну квартиру. 27.11.2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/7250/15-ц було винесено заочне рішення, яким було вирішено позов ОСОБА_3 задовольнити та визнати за останньою майнові права на об'єкт нерухомості, яким виступає квартира № 277, кількість кімнат 2, поверх 3, загальною площею 59, 60 кв.м. в житловому будинку за адресою: вул. Коцюбинського, буд.9, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області.
Позивач зазначив, що майнові права на квартиру АДРЕСА_2 належать на підставі заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/7250/15-ц ОСОБА_7 у зв'язку з чим спірна квартира незаконно була оформлена ТОВ «ПГ Інвест» на ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
На думку Позивача, договір купівлі-продажу, майнових прав, серія номер : КП/МП - ЧК-15-01-277 від 15.01.2016 року підписаний між ТОВ «ПГ Інвест» та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є нікчемним, в порядку ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв'язку з чим просив суд визнати нікчемним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_3, номер договору КП/МП-ЧК-15-01-277, виданий 15.01.2016 року та витребувати вищезазначене нерухоме майно з чужого незаконного володіння в розпорядження Українського консорціуму «Екосорб» для наступної передачі квартири ОСОБА_3; стягнути з Відповідачів солідарно на користь Українського консорціуму «Екосорб» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 378 грн.00 коп. та витрати зі сплати судового збору за забезпечення доказів у справі у розмірі 689 грн. 00 коп.
03 листопада 2016 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав до канцелярії Києво-Святошинського районного суду Київської області заперечення на позовну заяву про визнання договору нікчемним та витребування майна з чужого володіння за вх. № 31184, відповідно до яких зазначив, що 22.10.2009 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та Українським консорціумом «Екосорб» було укладено ОСОБА_8 купівлі-продажу № 36-374-ЧК/БВ-628 від 22.10.2009 року.
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного Договору, Продавець (Український консорціум «Екосорб») зобов'язувався передати, а Покупець (ОСОБА_2 та ОСОБА_1) зобов'язувалися прийняти і оплатити цінні папери на умовах цього Договору. Загальна вартість пакету цінних паперів становила 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.).
На виконання умов Договору, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти в розмірі 450 000 грн. що підтверджується квитанцією № 2241871 від 27.10.2009 року про перерахування коштів позивачу за цінні папери згідно Договору.
26 жовтня 2009 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та Українським консорціумом «Екосорб» було укладено ОСОБА_8 № 36-374-ЧК про бронювання квартири № 277 в житловому будинку за будівельною адресою вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36). с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області.
Відповідно до пункту 2.2. зазначеного Договору, емітент (Позивач) зобов'язався закріпити за власником облігацій (ОСОБА_2 та ОСОБА_1) квартиру та передати її власнику облігацій у власність в рахунок погашення пакету облігацій, а власник пакету облігацій зобов'язався оплатити вартість пакета облігацій по договору купівлі-продажу облігацій, а також пред'явити такий пакет облігацій до погашення емітенту у порядку, строки та на умовах, що визначені цим договором та інформацією про випуск.
У зв'язку із невиконанням Українським консорціумом «Екосорб» умов вищезазначених договорів, 19.01.2012 року, Києво-Святошинським судом Київської області було ухвалено рішення по справі № 2-4516/11, яким суд вирішив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за останніми майнові права на квартиру № 277 будинку 9 (будівельний № 36) по вул. Коцюбинського с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області. Станом на 29.02.2012 року, зазначене рішення набрало законної сили та не оскаржувалось.
В подальшому, у зв'язку з невиконанням Позивачем своїх зобов'язань за Договором № 36-374-ЧК про бронювання квартири № 277 в житловому будинку за будівельною адресою вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області від 26.10.2009 року, у вересні 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом про розірвання договору та стягнення коштів з позивача.
04.11.2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було прийнято рішення по справі № 369/8816/13-ц, яким суд вирішив: позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Українського консорціуму «Екосорб» про розірвання договору та стягнення коштів задовольнити, а саме: розірвати ОСОБА_8 № 36-374-ЧК про бронювання квартири №277 в житловому будинку за будівельною адресою вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), с. Чайки, Києво- Святошинського району Київської області від 26.10.2009 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Українським консорціумом «Екосорб»; стягнути з Українського консорціуму «Екосорб» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 470 036 грн. 43 коп.
На виконання вищезазначеного рішення суду, було видано виконавчий лист № 369/8816/13-ц від 10.02.2014 року який було подано на примусове виконання до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції.
На підставі зазначеного виконавчого листа 04.03.2014 року, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_5 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 42354856 та № 42355005, якою було надано Боржнику (позивачу) 7-ми (семи) денний строк для добровільного виконання виконавчого документу.
Проте, в зв'язку з невиконанням Боржником (позивачем) виконавчого документу у строк, наданий для добровільного виконання, 18.03.2014 року, головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_5 була винесена постанова про накладення арешту на кошти та майно Боржника (позивача) та оголошено заборону на його відчуження.
Як в подальшому стало відомо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 23 серпня 2013 року, між Українським консорціумом «Екосорб» та ТОВ «ПГ Інвест» було укладено ОСОБА_8 про зміну Замовника будівництва (передачу прав та функцій Замовника будівництва).
Відповідно до умов зазначеного договору, позивач (Замовник 1 по Договору) передав ТОВ «ПГ Інвест» (Замовник 2 по Договору) всі права Замовника 1, які належать йому, як Замовнику будівництва об'єкта містобудування, Замовнику 2, а саме: 1) Право оренди Земельної ділянки, що реалізовується шляхом переукладення Замовником 2 Договору оренди земельної ділянки; 2) Право на всю проекту та технічну документацію, отриману Замовником 1, або таку, що має бути отримана Замовником 1, а також право на їхнє оформлення; 3) Права власності на будівельні матеріали, які фізично знаходяться на території Будівельного майданчика за Земельній ділянці, або, в момент набуття чинності Цим Договором, перебувають в іншому місці та належать Замовнику 1 на підставі будь-якого права, що відображені на балансі Замовника 1 на момент набрання чинності цим Договором; 4) Права на звернення до будь-якого державного чи недержавного органу з приводу надання, отримання дозволів, ліцензій, погоджень та інших документів, потрібних для будівництва об'єкта містобудування, введення його в експлуатацію, оформлення правовстановлюючих документів на завершене будівництво об'єкта містобудування; 5) Права укладати договори та інші правочини, вступати в правовідносини з будь-якими особами, спрямованими на будівництво об'єкта містобудування; 6) Права на організацію, контроль та виконання всіх будівельних та інших г в обсягах визначених проектно-кошторисною документацією; 7) Права на організацію та виконання інших робіт (будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних, що передбачені проектною документацією, або необхідність може виникнути у майбутньому); 8) Права укладання з будь-якими третіми особами правочинів, вчинення всіх інших юридичних чи неюридичних дій, необхідних для будівництва Об'єкта містобудування; 9) Права на відчуження, заставу, інше розпорядження чи обтяження Об'єкту містобудування з урахуванням особливостей, викладених в Додаткових договорах № 1 та № 2 цього Договору; 10) Набуття переважних прав на переукладання договорів і правочинів, стороною яких є Замовник 1, які відповідають інтересам Замовника 2.
Відповідно до розділу 4 зазначеного Договору Позивач (Замовник 1) взяв на себе наступні зобов'язання: 1) Передати Замовнику 2 (ТОВ «ПГ Інвест») всі права закріплені пунктом 3 цього Договору; 2) Передати в повне розпорядження та власність Замовника 2 будівельний майданчик та речі які на ньому знаходяться, та забезпечити можливість вільного, безперервного та безперешкодного доступу на майданчик для виконання будівельних та робіт; 3) Передати оригінали правовстановлюючих документів на Земельну ділянку (ОСОБА_8 оренди земельної ділянки); 4) До моменту переукладення Договору оренди земельної ділянки Замовником 2, виконати зобов'язання землекористувача відповідно до вимог земельного законодавства їй та Договору оренди земельної ділянки; 5) Сприяти Замовнику 2 в переукладенні Договору оренди земельної ділянки, відступивши свої права (або відмовившись від них) по Договору оренди земельної ділянки геть Замовника 2; 6) Виконати свої зобов'язання за будь-якими іншими договорами і домовленостями, що стосуються будівництва Об'єкту містобудування перед Фізичними особами згідно з Додатковим договором № 2 до цього Договору та Договором заліку майнових прав, щодо яких не виникли інші зобов'язання відповідно до пункту 3 (10) цього Договору; 7) Передати Замовнику 2 всю технічну, проекту та іншу документацію, що стосується Об'єкта містобудування, згідно умов Додаткового договору № 1 до цього Договору; 8) Створити Замовнику 2 умови для користування електроенергією, водою, інженерними та іншими комунікаціями згідно проекту організації будівництва, сприяти в передачі вказаних комунікацій на баланс експлуатуючих організацій після введення містобудування Об'єкта в експлуатацію; 9) Не перешкоджати у реалізації переданих ним Замовником 2 прав та повноважень; 10) В день укладення цього Договору, передати Замовнику 2 всю інформацію належним чином завіреними копіями відповідних документів щодо відчуження і приміщень в Об'єкті містобудування; 11) Здійснювати погашення емітованих облігацій серії G, що були випущені для організації фінансування будівництва I-ї черги Об'єкту містобудування, в рахунок укладення відповідних договорів щодо майнових прав Фізичних осіб на квартири і приміщення в Об'єкті містобудування у відповідності до Договору заліку майнових прав, форма якого наведена в Додатку 1 до цього Договору; 12) Протягом 1 (одного) місяця з моменту отримання Замовником 1 на рахунок в цінних паперах всієї кількості цільових облігацій серії G, що були випущені для організації фінансування будівництва Об'єкту містобудування - здійснити заходи по скасуванню реєстрації випуску облігацій з урахуванням строків вказаної процедури, що визначені чинним законодавством України.
Згідно з розділом 5 Договору, з дати укладення цього Договору, Замовник 2 (ТОВ «ПГ Інвест») став повноправним і повноцінним Замовником будівництва Об'єкта містобудування.
Позивач з дати укладення цього Договору, припиняє свій юридичний статус Замовника будівництва Об'єкта містобудування, але продовжує виконувати свої зобов'язання за укладеними договорами з Фізичними особами, а також договорами, спрямованими на забезпечення будівництва Об'єкту містобудування - Додатковими договорами № 1 та № 2 до цього Договору та Договорами заліку майнових прав, які укладені Позивачем відповідно до умов цього Договору.
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначив, що з моменту укладення Договору про зміну Замовника будівництва (передачу прав та функцій Замовника будівництва) від 23.08.2013 р., укладеного між Позивачем та ТОВ «ПГ Інвест», та Додаткових договорів до цього Договору, всі права по Об'єкту містобудування було передано новому Забудовнику - ТОВ «ПГ «Інвест», а у Позивача відпали будь-які правові підстави для укладення будь-яких нових договорів з фізичними та іншими особами, щодо передачі прав власності (відчуження прав власності, продажу майнових прав) на площі (квартири) в Об'єкті містобудування, окрім тих, які були визначені Сторонами у Переліку площ Замовника 1 (Позивача), який було затверджено Додатком № 1 до Додаткового договору № 2 від 23.08.2013 року.
Як зазначено в запереченнях на позовну заяву, оскільки спірна квартира № 277, кількість кімнат 2, поверх 3, загальною площею 59.60 кв. м., в житловому будинку за адресою: вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області не входила, відповідно до Переліку площ Замовника 1 (Позивача), який було затверджено Додатком № 1 до Додаткового договору № 2 від 23.08.2013 року та не була зазначена у зазначеному Переліку, право власності та всі майнові права на зазначену площу, відповідно до умов Договору про зміну Замовника будівництва (передачу прав та функцій Замовника будівництва) від 23.08.2013 року, з 23.08.2013 року перейшло до ТОВ «ПГ «Інвест».
Проте, в порушення умов Договору, та не зважаючи на відсутність будь-яких прав на площу Об'єкта містобудування, а саме: квартиру № 277, кількість кімнат 2, поверх 3, загальною площею 59.60 кв.м., в житловому будинку за адресою: вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області, не маючи жодних правових підстав, Позивач в порушення норм чинного законодавства України, на думку представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 10.02.2014 року, уклав з ОСОБА_3 ОСОБА_8 купівлі - продажу майнових прав № КП/МП-ЧК-277 від 10.02.2014 р., відповідно до умов якого, Позивач продав, а ОСОБА_3 купила майнові права на об'єкт нерухомості, яким відповідно до пункту 2.2. Договору, виступила квартира № 277, кількість кімнат 2, поверх 3, загальною площею 59.60 кв. м., в житловому будинку за адресою: вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області.
Як зазначено в запереченнях на позовну заяву, ОСОБА_3 було укладено ОСОБА_8 купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості (квартира № 277 за адресою: вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36), с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області) з Позивачем, який станом на 10.02.2014 року вже не мав жодних прав на зазначений об'єкт нерухомості, оскільки відповідно до Договору про зміну Замовника будівництва (передачу прав та функцій Замовника будівництва), всі права на вказаний об'єкт нерухомості, Позивач передав ТОВ «ПГ Інвест» і об'єкт нерухомості (квартира № 277 за адресою: вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36) відповідно до Додатку №1 Додаткового договору № 2 від 23.08.2013 року, не входив до переліку площ, які мали бути передані ТОВ «ПГ Інвест» Позивачу, після завершення будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта містобудування.
Враховуючи зазначене, на момент укладення між ТОВ «ПГ Інвест» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу майнових прав № КП/МП-ЧК-15-01-277 від 15.01.2016 року, ТОВ «ПГ Інвест», як замовник будвництва, враховуючи приписи ст. 876 ЦК України, мав всі права на передачу майнових прав на квартиру № 277 в житловому будинку за будівельною адресою вул. Коцюбинського, 9 (будівельний № 36) с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області та укладання відповідного договору з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що на думку представника відповідачів, повністю спростовує доводи Позивача, щодо недійсності документів останніх на підставі яких було здійснено реєстрацію прав власності на спірну квартиру.
Також представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зазначено, що з 18.03.2014 року, Позивач взагалі втратив право на розпорядження будь-яким своїм майном (у тому числі і майновими правами) та не мав жодних правових підстав на його відчуження, оскільки все майно Позивача знаходилося під арештом та забороною на відчуження.
Більше того, як зазначено в запереченнях проти позову, Позивачем не наведено жодного посилання на вимоги закону, які були б порушені Відповідачами при укладені договору купівлі-продажу майнових прав № КП/МП-ЧК-15-01-277 від 15.01.2016 року і давали б підстави для застосування норм ч. 2 статті 215, ст. 387 ЦК України про визнання законом такого правочину недійсним та витребування майна у чужого незаконного володіння.
В судовому засіданні Позивача просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та особисто ОСОБА_1 просили суд відмовити у задоволенні позову.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, причини неявки суду не відомі.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної заяви з наступних підстав.
Статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Як встановлено в судовому засіданні, між Українським консорціум «Екосорб» та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були укладені наступні договору: договір купівлі-продажу облігацій № 36-374-ЧК/БВ-628 від 22 жовтня 2009 року; договір № 36-374-ЧК від 26 жовтня 2009 року про бронювання квартири № 277; додаткова угода № 1 від 23.03.2010 до Договору № 36-374-ЧК від 26.10.2009 року про бронювання квартири № 277; акт пред'явлення до погашення облігацій від 23.03.2010 року, що є додатком до Договору № 36-374-ЧК від 26 жовтня 2009 року про бронювання квартири № 277 в житловому будинку за будівельною адресою: вул. Коцюбинського 9, с. Чайки, Києво-Святошинського р-ну, Київської області.
Відповідно до зазначених документів Український консорціум «Екосорб» мав передати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищевказану квартиру.
Проте, 04.11.2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/8816/13-ц ухвалено рішення, яким було вирішено позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити та розірвати договір № 36-374-ЧК від 26 жовтня 2009 року про бронювання квартири № 277 за будівельною адресою: вул. Коцюбинського, буд.9, с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області та стягнути з Українського консорціуму «Екосорб» на користь останніх грошові кошти у розмірі 470 036,43 грн. і судові витрати в розмірі 3 441 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
10.02.2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист №369/8816/13-ц про стягнення з Українського консорціуму «Екосорб» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу у сумі 473 477,43 грн.
04.03.2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42354856 та постанову про відкриття виконавчого провадження № 42355005.
За виконавчим провадженням з рахунків Українського консорціуму «Екосорб» було стягнуто 38 000 грн. з зазначених в судовому рішенні 473 477,43 грн., після цього було накладено арешт на майно підприємства.
В подальшому між Українським консорціумом «Екосорб» та ТОВ «ПГ Інвест» було укладено договір про зміну замовника будівництва (передачу прав та функцій замовника будівництва) від 23.08.2013 та додатковий договір № 1 і № 2 до нього від 23.08.2013 щодо 1-ї черги об'єкта містобудування, а саме багатоповерхового житлового комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9 та дитячих ясел-садка.
В свою чергу, пунктом 4.1 додаткового договору № 2 передбачено, що після завершення будівництва та введення в експлуатацію багатоповерхового житлового комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Коцюбинського, 9 та дитячих ясел-садка ТОВ «ПГ Інвест» передає Українському консорціуму «Екосорб» відповідні площі в 1-ій черзі об'єкта містобудування, які визначені у Додатку № 1 до цього договору, для подальшої передачі цих площ фізичним особам, перед якими Український консорціум «Екосорб» має зобов'язання згідно договорів.
Відповідно до пункту 6 додаткового договору № 2 передбачено, що Замовник 2,тобто ТОВ «ПГ Інвест» гарантує після введення 1-ї черги об'єкта містобудування в експлуатацію передати квартири та приміщення, щодо яких підтверджені зобов'язання, несе замовник, тобто Український консорціум «Екосорб» для подальшої їх передачі фізичним особам - інвесторам.
Відповідно до пункту 7 додаткового договору № 2 передбачено, що всі зобов'язання та відповідальність по оформленню правовстановлюючих документів фізичних осіб на квартири та приміщення, щодо яких підтверджені зобов'язання, несе замовник (Український консорціум «Екосорб»), враховуючи при цьому договірні умови з фізичними особами-інвесторами.
10 лютого 2014 року Український консорціум «Екосорб» заключив договір №КП/МП-ЧК-277 на купівлю-продаж майнових прав з ОСОБА_3. Предметом даного договору є майнові права на об'єкт нерухомості. Відповідно до даного договору об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за вищевказаним договором є квартира 277 за адресою: вул. Коцюбинського, буд. 9, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області.
15 грудня 2014 року Українським консорціумом «Екосроб» та ОСОБА_3 був підписаний акт прийому - передачі майнових прав на квартиру на виконання умов договору КП/МП-ЧК-277.
В липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Українського консорціума «Екосорб» про визнання майнових прав на спірну квартиру. 27.11.2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/7250/15-ц було винесено заочне рішення, яким було вирішено позов ОСОБА_3 задовольнити та визнати за останньою майнові права на об'єкт нерухомості, яким виступає квартира № 277, кількість кімнат 2, поверх 3, загальною площею 59, 60 кв.м. в житловому будинку за адресою: вул. Коцюбинського, буд.9, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2016 року було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.
В подальшому, 15 січня 2016 року між ТОВ «ПГ Інвест» (продавець) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (покупці) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупців майнові права на Об'єкт нерухомості (квартира № 277, що знаходиться у житловому будинку за адресою вул. Коцюбинського 9 (будівельний № 36), с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області), а покупці зобов'язуються прийняти зазначені майнові права на Об'єкт нерухомості та сплатити продавцю договірну ціну за них, визначену п.3.2 цього договору.
Як вбачається, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована 05.04.2016 державним реєстратором реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, ОСОБА_6, на праві власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Підставою внесення даного запису є рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 29169806 від 08.04.2016, що було прийняте правлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, в особі ОСОБА_4 послугували наступні документи: технічний паспорт, серія та номер, виданий 11.08.2015 року, видавник Київське міська бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; витяг із списку інвесторів, серія та номер: 15-02/16-1R-277, виданий 05.04.2016 року, видавник: ТОВ «ПГ Інвест»; витяг із списку інвесторів, серія та номер: 15-02/16-1R-277/1, виданий 05.04.2016 року, видавник: ТОВ «ПГ Інвест»; договір купівлі-продажу, майнових прав, серія та номер: КП/МП-ЧК -15-01-277 від 15.01.2016 року.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Так, відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).
Позивач з посиланням на положення ст. 227 та ч.1 ст. 230 ЦК України вважає нікчемним договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 між ТОВ «ПГ Інвест» та ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ж пункту 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтю 227 ЦК є оспорюваним.
Відповідно до практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008 року, стосовно юридичних осіб судам потрібно мати на увазі, що дія ст. 227 ЦК поширюється на правочини, здійснені юридичною особою, яка не має ліцензії на відповідний вид діяльності. Такі правочини є оспорюваними. Позови про визнання їх недійсними і про застосування наслідків недійсності можуть бути
заявлені тільки засновником (учасником) юридичної особи, що не має ліцензії на заняття відповідною діяльністю, державним органом, що здійснює контроль за діяльністю такої юридичної особи, а також прокурором. Умовою для задоволення таких позовів є надання
позивачем доказів, які підтверджують, що відповідач знав або згідно із законодавчим актом зобов'язаний був знати про невідповідність правочину вимогам законодавства, тобто що правочин укладений без ліцензії на заняття відповідним видом діяльності.
Крім того, слід зазначити, що згідно приписів ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Пунктом 20 цієї ж постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Норми статті 230 ЦК України не застосовуються щодо односторонніх правочинів.
Відповідно до принципу диспозитивності (ст.11 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб і в межах заявлених ними вимог.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що в порушення ст. 60 ЦПК України Позивачем не наведено належних та допустимих доказів підтвердження того, що спірний договір є нікчемним за підстав передбачених ч. 1 ст. 227, ч.1 ст. 230 ЦК України, у зв'язку з чим така позовна вимоги не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про витребовування спірної квартири в розпорядження Українського консорціума «Екосорб» слід зазначити наступне.
За приписами статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 387 ЦК України унормовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.
Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння). Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно. Отже, умовами задоволення такого позову є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності спірного нерухомого майна на праві власності саме позивачу.
Враховуючи, що на момент розгляду справи право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майно, це право власності та його реєстрація не скасована, то суд приходить до висновку про не можливість витребування спірного майна на підставі ст. 387 ЦК України.
Більш того, в прохальній частині позивач не конкретизує, хто саме «незаконно заволодів майном» і в кого таке майно необхідно витребувати.
Також, слід зазначити, що згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Законодавством України передбачено механізм визнання правочину недійсним у судовому порядку за зверненням з позовною заявою заінтересованої особи, яка не є стороною оспорюваного правочину. Проте, якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, суду необхідно встановити чи дійсно законні права та інтереси такої особи були порушені укладанням відповідного договору.
Так, представник Позивача у судовому засіданні прямо не зазначив чим саме оспорюваний договір порушує права та інтереси позивача, приймаючи до уваги, що 10 лютого 2014 року між Українським консорціумом «Екосорб» та ОСОБА_3 було укладено договір № КП/МП-ЧК-277 купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то на підставі ст. 88 ЦПК України відсутні підстави для стягнення з Відповідачів судових витрат.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положення п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 відсутня передбачена законом можливість солідарного стягнення суми судових витрат.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, керуючись постановою пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -
У задоволенні позову Українського консорціуму «Екосорб» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі головного спеціаліста сектора державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, про визнання договору нікчемним та витребування майна з чужого володіння - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя А.Я. Волчко