Справа № 369/11399/16-ц
Провадження № 2/369/360/17
Іменем України
10.02.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Завойській В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з виплатою страхового відшкодування,
У грудні 2016 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з виплатою страхового відшкодування, посилаючись на те, що 12 серпня 2012 року в м. Боярці по вул. Білогородська, Магістральна, 50 років Жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, 2) автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_4.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потерпілого марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_3, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 серпня 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідача було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 серпня 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди під час керування автомобілем марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, не була застрахована, потерпілий звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі Звіту про визначення матеріального збитку № 790-У від 13 вересня 2012 року був складений наказ про виплату страхового відшкодування в розмірі 28 488 грн. потерпілій особі.
Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ було виплачено страхове відшкодування в розмірі 28 488 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1/1-18463 від 06 листопада 2012 року. Також МТСБУ були понесені витрати за послуги аварійного комісара з метою визначення матеріального збитку, завданого пошкодженому транспортному засобу марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_3, в розмірі 752 грн..
Так як цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована на момент дорожньо-транспортної пригоди, то МТСБУ набуло право вимоги до ОСОБА_2 після виплати страхового відшкодування.
07 лютого 2013 року між МТСБУ і ОСОБА_2 був підписаний Договір про порядок повернення коштів, згідно якого відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування в розмірі 29 240 грн. до 28 лютого 2015 року. Проте, відповідачем не було виконано повністю умови договору та не було виплачено 14 840 грн.. Оскільки ОСОБА_2 порушив умови договору, то МТСБУ звернувся до суду за захистом своїх прав.
Враховуючи викладене, представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 840 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 грн..
У судове засідання представник позивача не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, суду надана заява, у якій представник позивача позов підтримав і просив розглянути справу у його відсутності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Оскільки представник позивача не з"явився в судове засідання, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи, а відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 серпня 2012 року приблизно о 16 годин на перехресті з круговим рухом вулиць Білогородська, Магістральна, 50 років Жовтня в м. Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, виїзджаючи з другорядної дороги, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_3, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода, та автомобілі отримали механічні пошкодження. Після дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 не зупинився та залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 16.11; 2.10 «А» Правил дорожнього руху України і вчинив правопорушення, передбачене ст. ст. 124, 122-4 КпАП України.
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 серпня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 122-4 КпАП України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 425 грн. в дохід держави.
Відповідно до Звіту № 790-У з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 13 вересня 2012 року ФОП ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_3, в результаті його пошкодження в ДТП складає 28490 грн. 84 коп..
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди під час керування автомобілем марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, не була застрахована, потерпілий звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі Звіту про визначення матеріального збитку № 790-У від 13 вересня 2012 року був складений наказ про виплату страхового відшкодування в розмірі 28 488 грн. потерпілій особі.
Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ було виплачено страхове відшкодування в розмірі 28 488 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1/1-18463 від 06 листопада 2012 року. Також МТСБУ були понесені витрати за послуги аварійного комісара з метою визначення матеріального збитку, завданого пошкодженому транспортному засобу марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_3, в розмірі 752 грн..
Так як цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована на момент дорожньо-транспортної пригоди, то МТСБУ набуло право вимоги до ОСОБА_2 після виплати страхового відшкодування.
Відповідно до Договору про порядок повернення коштів від 07 лютого 2013 року між МТСБУ і ОСОБА_2 відповідач зобов»язувався компенсувати витрати, понесені кредитором МТСБУ по справі № 18463 у зв»язку з виплатою відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12 серпня 2012 року у Київській області за участю транспортного засобу «Тойота» (номерний знак НОМЕР_1), під керуванням боржника, та автомобіля «Хюндай» (номерний знак НОМЕР_3), під керуванням ОСОБА_4. Враховуючи важке фінансове становище боржника, з метою мирного врегулювання даної справи, сторони дійшли згоди врегулювати питання про повернення боржником витрат кредитора по справі № 18463 наступним чином, а саме боржник бере на себе зобов»язання сплатити кредитору 29 240 грн. протягом 24 місяців за графіком. У разі порушення боржником умов даного договору кредитор має право у будь-який момент звернутися до суду із позовом про стягнення з боржника заборгованості за даним договором, включивши при цьому санкції, передбачені положеннями чинного законодавства.
Проте, як зазначав представник позивача у позовній заяві, ОСОБА_2 було виконано повністю умови договору та не було виплачено 14 840 грн.. Оскільки ОСОБА_2 порушив умови договору, то МТСБУ звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Тому відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 даного Закону після проведення виплати у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_2.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов"язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу.
Згідно вимог п. 38.2.1. ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1. ст. 13 цього Закону.
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно вимог ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи викладене, заявлені вимоги позивача про відшкодування з відповідача ОСОБА_2 в порядку регресу витрат, пов"язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 14 840 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 60, 88, 209, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 14 840 грн. в рахунок відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування, і 1378 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.