Справа № 369/1008/17
Провадження № 2/369/1526/17
Іменем України
02.02.2017 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про встановлення факту народження померлої особи і факту її родинних відносин із іншими особами, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про встановлення факту народження померлої особи і факту її родинних відносин із іншими особами.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПК України.
Згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Абзацом 2 пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, позивач зобовязаний сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви позивачем долучено оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 640,00 гривень лише за позовну одну вимогу немайного характеру.
За таких обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір, ще за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 640 гривень.
Разом з тим, відповідно до ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Крім того, згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
Отже, відповідачами по вказаній категорії справ є потенційні спадкоємці. Враховуючи викладене, позивачем неправильно визначене коло відповідачів по вказаній справі.
Згідно з ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення такої без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків.
Якщо позивач (заявник, скаржник), відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про встановлення факту народження померлої особи і факту її родинних відносин із іншими особами - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.Я.Волчко