Справа № 357/13407/16-ц
2/357/402/17
Категорія 47
02 лютого 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Цуранова А. Ю. ,
при секретарі - Солом'яна Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та коштів на особисте утримання,
В грудні 2016 року позивач звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду з вищезазначеною позовною заявою.
Вказувала, що з 19.09.2014 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі та від спільного життя мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилаючись на те, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні характери, стремління і погляди на сімейне життя, відповідач не цікавиться інтересами сім'ї, на протязі двох місяців проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, тому вважає збереження шлюбу не можливим, просила шлюб розірвати.
Посилаючись на відсутність матеріальної допомоги з боку відповідача на утримання дитини, позивач просила стягнути з останнього аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до її повноліття, а також стягнути аліменти на особисте утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дочкою трирічного віку.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, в якій проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, тому суд вважає за можливе провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 19.09.2014 року сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 69, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб (а.с.5).
Від спільного життя сторони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження (а.с.6).
Згідно довідки про місце проживання та склад сім'ї № 850 від 01.12.2016, виданої Управлінням адміністативних послуг Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу (СК) України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В силу положень ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальний стан та стан здоров'я платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 5 та ч. 6 ст. 84 СК України).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Як закріплено в ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Постановою пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 17 роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Крім того, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на особисте утримання позивача в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Згідно ст. 367 ЦПК України, рішення в межах місячної суми платежу підлягає негайному виконанню.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто 551,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та коштів на особисте утримання - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19.09.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 69 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.12.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на особисте утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 Петровичана користь ОСОБА_1 551,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення в межах місячної суми платежу підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_5