01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
28.09.09 р. № 01-10-01/5980
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Шкурдової Л. М.
Мостової Г. І.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.,
В судове засідання з'явились представники сторін
від кредитора: не з'явився;
від боржника:
арбітражний керуючий: ОСОБА_3 -підприємець;
не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.02.2009р.
по справі №01-10-01/5980 (суддя Чевгуз О.В.)
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі,
до підприємця ОСОБА_3,
про банкрутство,
Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про порушення справи про банкрутство підприємця ОСОБА_3 (а.с.2-3).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.02.2009р. №01-10-01/5980 ліквідатору -арбітражному керуючому Кривошиї Олегу Івановичу за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень затверджено оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову винагороду в розмірі 15% від суми реалізованого майна, а також продовжено строк ліквідаційної процедури (а.с.75).
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду по справі №01-10-01/5980, боржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.02.2009р. по справі №01-10-01/5980.
Під час апеляційного провадження скаржник та представник скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги. В судовому засіданні 28.09.2009 р. боржник звернувся до апеляційного суду з клопотанням про припинення провадження у справі. Вказане клопотання розглянуто та відхилене судом з мотивів його безпідставності. (Протокол судового засідання від 28.09.2009 р.)
Арбітражний керуючий проти апеляційної скарги заперечував.
Представник кредитора в засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Його нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Підприємець ОСОБА_3 зареєстрований Кам'янською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності 28.05.2001р. (а.с.4)
17.12.2007 року до господарського суду Черкаської області надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі про порушення справи про банкрутство підприємця ОСОБА_3 та визнання його банкрутом на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (а.с.2-3).
Зазначена заява кредитора мотивована тим, що підприємець ОСОБА_3 має борг по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1713,39 грн. та неможливістю стягнути вказану суму в зв'язку з припиненням боржником підприємницької діяльності, не поданням ним звітів до податкового органу на протязі більше ніж три роки, відсутністю у боржника майна, тощо.
Ухвалою суду від 18.12.2007р. порушено провадження у справі про банкрутство (а.с.1).
Постановою суду від 15.01.2008р. підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі (а.с.32).
Постанова винесена з посиланням на ст.48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992р. та мотивована тим, що боржник у строк, встановлений ч.2 ст.48 цього Закону, не подав доказів задоволення вимог кредитора, не знаходиться за своєю адресою, неспроможній сплатити заборгованість до бюджету в розмірі 1713,39грн., фактично припинив свою діяльність та відсутністю у нього майна.
Зазначена постанова суду від 15.01.2008р. учасниками провадження оскаржена не була, набрала законної сили. Вказана постанова не є предметом оскарження і в межах зазначеного апеляційного провадження.
Під час процедури ліквідації Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі здійснило заходи по виявленню майна та грошових коштів боржника та встановленню кредиторів, що, зокрема, підтверджується запитами до відділу статистики, податкового органу, органів соціального страхування, органу БТІ, місцевих органів, органів ДАІ та відповідями на ці запити (а.с.36-54). БТІ та інспекція Держтехнагляду повідомили, що за боржником зареєстровано приміщення магазину по вул. Шевченка, 100 в с. Михайлівна та трактор МТЗ-80, 1993р. випуску №11996 МН (а.с.42, 46).
За результатами діяльності в якості ліквідатора Управління Пенсійного фонду України в Кам'янському районі склало звіт ліквідатора, відповідно до якого встановлено та включено до числа кредиторів Державну податкову інспекцію у Кам'янському районі, заборгованість боржника перед якою становить 231,39грн. (а.с.33-34).
В зв'язку з виявленням майна боржника, ініціюючий кредитор звернувся до суду з клопотанням про усунення його від виконання обов'язків ліквідатора та призначення ліквідатором ліцензованого арбітражного керуючого (а.с.35).
Згідно ухвали місцевого суду від 03.07.2008р. припинено повноваження ліквідатора - Управління ПФУ в Кам'янському районі та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кривошея Олега Івановича (а.с.59).
03.02.2009р. арбітражний керуючий Кривошей О.І. звернувся до суду з клопотанням №01 про продовження ліквідаційної процедури (а.с.68-69).
Заявою №02 від 03.02.2009р. арбітражний керуючий Кривошей О. І. також просив господарський суд Черкаської області за період проведення арбітражним керуючим ліквідаційної процедури визначити щомісячну оплату послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову винагороду в розмірі 15% від суми реалізованого майна (а.с.67).
Ухвалою від 03.02.2009р. вказана оплата ліквідатору - арбітражному керуючому Кривошеї О. І. була затверджена та продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора на 6 місяців (а.с.75).
Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.02.2009 року №01-10-01/5980 боржник обґрунтовує тим, що строк ліквідаційної процедури закінчився 15.07.2008р., а клопотання арбітражного керуючого про затвердження йому винагороди подане 03.02.2009р., тобто після вказаної дати; до клопотання арбітражного керуючого не додано звіту виконання ліквідаційної процедури.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала місцевого суду має бути скасована частково, виходячи із наступного.
Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, тобто перевіряє рішення місцевого суду в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (далі - Закон України №2343-ХІІ), у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій , документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи із змісту вказаної норми законодавства, будь-яка з ознак, перелічених в ч.1 ст. 52 Закону №2343-ХІІ, є підставою для здійснення провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом. Тобто, заява кредитора про визнання банкрутом з цих підстав може бути подана незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
В справі наявний лист ДПІ у Кам'янському районі №1418/17-023 від 26.02.2007р., відповідно до якого підприємець ОСОБА_3, що знаходився на обліку в зазначеному податковому органі, останній раз звітував 08.07.2004р. (а.с.6). Таким чином, вказана обставина є самостійною підставою для порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до ст. 52 цього Закону.
Судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку що при затвердженні оплати ліквідатору - арбітражному керуючому Кривошея О.І. був порушений встановлений порядок її призначення, а тому в цій частині оскаржена ухвала діючому законодавству не відповідає.
Стаття 1 Закону №2343-ХІІ передбачає, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що майно боржника було виявлено саме Управлінням Пенсійного фонду України в Кам'янському районі, що підтверджується наявними доказами (а.с. 36-54). Документальні докази на підтвердження того, що арбітражний керуючий Кривошея О.І. до винесення оскарженої ухвали додатково здійснював дії ліквідатора у справі відсутні.
Відповідно до ч.3 ст. 52 Закону №2343-ХІІ, у разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу. У разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.
Пунктом 4 статті 3-1 Закону №2343-ХІІ визначено, що арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.10 ст. 3-1 Закону №2343-ХІІ, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
За змістом п. 12, 13, ст.3-1 Закону №2343-ХІІ, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом. Кредитори також мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.
Статті 48, 52 Закону №2343-ХІІ або будь-які інші його положення не містять винятків в питанні призначення оплати та додаткової винагороди арбітражному керуючому у випадку банкрутства громадянина-підприємця або відсутнього боржника.
Отже, встановлення оплати послуг арбітражного керуючого а також виплата додаткової винагороди здійснюється у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та за умови встановлення їх розміру ініціюючим кредитором (комітетом кредиторів).
Для затвердження місцевим судом розміру оплати послуг арбітражному керуючому Кривошею О.І. в справі має бути доказ розгляду та вирішення вказаного питання Управлінням Пенсійного фонду України в Кам'янському районі та подання ним до суду письмового документу, що повідомляє про прийняте рішення. В справі документ на підтвердження встановлення ініціюючим кредитором оплати розміру послуг арбітражного керуючого відсутній.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання місцевого суду в оскарженій ухвалі на те, що кредитор не заперечує проти задоволення даного клопотання арбітражного керуючого, оскільки Закон №2343-ХІІ передбачає, що вказане питання має вирішуватися шляхом затвердження судом раніше прийнятого рішення ініціюючого кредитора.
Таким чином, Господарський суд Черкаської області, задовольняючи клопотання ліквідатора про затвердження йому оплати послуг та додаткової винагороди, не дотримався існуючого порядку. Відповідно, ухвала суду від 03.02.2009 р. в цій частині підлягає скасуванню.
Питання встановлення оплати арбітражного керуючого може бути розглянуто та вирішене повторно з дотриманням процедури передбаченої діючим законодавством.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає безпідставним посилання підприємця ОСОБА_3 на те, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню в частині продовження строку ліквідаційної процедури, з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.22 Закону України №2343-ХІІ, строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом. Отже, згідно законодавства про банкрутство ліквідаційна процедура не може перевищувати 18 місяців.
Перебіг строку ліквідаційної процедури по справі почався з 15.01.2008р. (а.с.32).
Ліквідатор звернувся з клопотанням про продовження терміну проведення ліквідаційної процедури 03.02.2009р., тобто після закінчення дванадцятимісячного терміну ліквідаційної процедури, але без перевищення максимального терміну ліквідаційної процедури, яка становить 18 місяців.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.02.2009р. продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора на 6 місяців і на час її видання максимальний термін ліквідаційної процедури (18 місяців) не сплинув .
З урахуванням викладеного, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що в цій частині апеляційна скарга є безпідставною.
Вимога боржника про припинення провадження у справі також не підлягає задоволенню.
Стаття 40 Закону №2343-ХІІ встановлює підстави припинення провадження у справі про банкрутство, якою не передбачено припинення провадження з підстав невчасного продовження строку ліквідаційної процедури.
Наведена обставина не є достатньою підставою для скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 03.02.2009р. в цій частині та закриття провадження по справі. Існуючу заборгованість, за наявності якої провадження у справі про банкрутство була порушене, боржник не погасив.
Апеляційний суд також не приймає до уваги посилання підприємця ОСОБА_3 на те, що Кривоший О.І. не має повноважень арбітражного керуючого, оскільки на вимогу апеляційного господарського суду надані належним чином засвідчені копії виданих йому ліцензій арбітражного керуючого.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а ухвала господарського суду Черкаської області від 03.02.2009р. у справі №01-10-01/5980 підлягає скасуванню частково.
Керуючись ст.ст.4-1, 99, 101-106 ГПК України, ст.ст.3-1, 22, 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.02.2009р. у справі №01-10-01/5980 скасувати в частині затвердження ліквідатору -арбітражному керуючому Кривошиї Олегу Івановичу за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову винагороду в розмірі 15% від суми реалізованого майна.
3. В іншій частині ухвалу господарського суду Черкаської області від 03.02.2009р. у справі №01-10-01/5980 залишити без змін.
4. Справу №01-10-01/5980 повернути на розгляд до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Шкурдова Л. М.
Мостова Г. І.
Дата відправки 07.10.09