Суддя І інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.
Іменем України
«23» вересня 2009 року справа № 2-а-11227/09/0570
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І.В., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Даниловій Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Шубчинська Л.М.- за довір.
від відповідача - Кутько О.М.- за довір.
розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 04 серпня 2009 року
у справі 2-а-11227/09/0570
за позовом ТОВ «ДАК»
До
ДПІ у Київському районі м. Донецька
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2009 року був задоволений позов ТОВ»ДАК» до ДПІ у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними рішеннь про застосування штрафних(фінансових) санкцій.
ДПІ у Київському районі м. Донецька не погодилася з рішенням суду, направила апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга вмотивована порушенням норм матеріального права.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивач, в засіданні апеляційного суду, доводи апеляційної скарги заперечив, просив останню залишити без задоволення, а постанову суд першої інстанції без змін. Вважає, судове рішення законним та обґрунтованним.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останні обґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК» є юридичною особою та зареєстрований виконкомом Донецької міської ради 22.05.2000 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
Позивач здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого протоколом Загальних Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК» № 49 від 11.06.2007 р.
Основними видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема, виробництво пластмасового обладнання для будівництва та виробництво машин для механічного оброблення інших матеріалів, а також дослідження та розробки в галузі природних та технічних наук, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка за № 101-194, видана Відділом статистики у місті Донецьку.
У період з 05.12.2003 р. по 10.12.2008 р. відповідачем проводилася виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК» з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні договору №ХХР071121 від
31.03.2008 р., укладеним з «ZНEJАNG JIНАІ РLАSТІС МАСНINЕRУ СО., LTD», Китай за період з 31.03.2008 р. по 05.12.2007р. за результатами якої складено акт № 5908\22-0/30998193 від 10.12.2008р.( надалі акт перевірки).
Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185\94-ВР зі змінами і доповненнями, а саме порушено терміни надходження товару у сумі 17600,00 євро, що становить 122760,86 грн. на 67 днів, а також порушення вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю за період з 31.03.2008 р. по 05.12.2008 р., а саме дебіторська заборгованість у сумі 17600,00 євро, що становить 122760,86 грн., не була відображена у декларації про валютні цінності , доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.10.2008 р. № 126885 від 08.10.2008 р.
19.12.2008р. відповідачем прийняте рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001142240/0/27889/10/22-013, яким, на підставі вищезазначеного акту перевірки та за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»; ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319\94 «Про невідкладні заходи по поверненню в України валютних цінностей, що знаходяться за її межами» та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно зі ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн.
Крім того, 19.12.2008р. відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001132240/0/27888/10/22-01, яким до позивача на підставі вищезазначеного акту перевірки та за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185\94-ВР (зі змінами та доповненнями)та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно зі ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185\94-ВР (зі змінами та доповненнями), застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 24674,93 грн.
Позивачем були оскаржені в адміністративному порядку перелічені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, але за наслідками апеляційного оскарження вони були залишені без змін та відповідачем були прийняті наступні за номерами рішення з тими ж самими штрафними санкціями.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неправомірність прийнятих відповідачем рішень.
З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2008 р. між позивачем та фірмою «ZНEJАNG JIНАІ РLАSТІС МАСНINЕRУ СО., LTD», Китай було укладено контракт №ХХР071121.
Відповідно до п.1.1 зазначеного контракту, продавець, яким є китайська фірма продає позивачу, який є покупцем матеріали для виробництва обладнання у відповідності з додатком № 1, а позивач здійснює їх сплату на умовах, викладених у вказаному контракті.
За умовами п. 1.2 контракту, поставка товару повинна здійснюватися на умовах СРК Одеса, Україна згідно Інкотермс - 2000 протягом 55 днів з дня отримання продавцем 30 % вартості товару, яка перераховується покупцем.
Як передбачено п. 2.2 контракту, загальна вартість вказаного контракту складає 58000 євро.
Пунктом 3.1 вказаного контракту визначено, що оплата товару за ним здійснюється: не менш 30 % загальної суми, що становить 17400 євро покупець сплачує в момент оформлення товару. Згідно з п.3.3 наведеного контракту, при отриманні повідомлення, за 10 днів до отримання товару в порту Одеса покупець переводить зі свого рахунку остаточні 70 % оплати, що становить 40600 євро.
Крім того, 02.04.2008 р. міжсторонами було укладено додаткову угоду № 1 до контракту № ХХР071121 від 31.03.2008 р. , у відповідності до якої, його сторонами було вирішено доповнити розділ 1 «Предмет контракту» п.1.4, зміст якого полягає в тому, що у випадку неможливості поставки товару за контрактом, продавець зобов'язується повернути перераховані покупцем кошти в строк, не пізніше 170 календарних днів від дати перерахування грошей покупцем.
19.09.2008 р. позивачем на адресу генерального директора фірми «ZНEJАNG JIНАІ РLАSТІС МАСНINЕRУ СО., LTD», Китай було направлено лист за № 320, зі змісту якого вбачається, що у зв'язку з не поставкою товару за контрактом № ХХР071121 від 31.03.2008 р., позивач згідно умов вищевказаних контракту та додаткової угоди до нього, просить повернути гроші в сумі 17600,00 євро, які були перераховані позивачем на рахунок нерезидента.
Термін надходження на адресу позивача сплаченого товару на суму17600,00 євро (122760,86 грн.), на час перевірки, було прострочено на 67 днів.
За вказане порушення ст.4 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (надалі Закон № 185/94) передбачена відповідальність у вигляді пені за кожний день прострочення у розмірі 0.3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Внаслідок допущеного порушення позивачем, відповідач мав право застосувати до нього санкцію, встановлену вказаною вище нормою.
Безпідставні та не узгоджуються з приписами чинного законодавства висновки суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем Закон № 185/94, оскільки зобов'язання перед ним були виконані вчасно шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.
Суд першої інстанції, ухвалюючи постанову, керувався нормами загального законодавства, а саме:ст.ст.520,601,602,627,628,629 Цивільного кодексу України та залишив поза увагою норми спеціального законодавства, зокрема: Закону України від 23.09.94 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами та доповненнями), Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 №136 (надалі Інструкція 136) .
Згідно п.п.1.10 п.1Інструкції №136 експортна, імпортна та лізингова операція можуть бути зняти з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями, якщо:
вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні;
строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
За приписами п.п.3.3 п. 3 Інструкції 136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така і продукція згідно із законодавством України, підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до підпункту 7.10 Інструкції 136, при ненадходженні в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в ліцензіях) виручки, товарів або об'єкта лізингу банк надає податковим органам інформацію про виявлені звітному місяці факти порушень.
Згідно частини 3 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.
Оскільки до позивача від фірми - нерезидента, імпортний товар, за здійснену оплату за контрактом від 31.03.08, не надійшов, обслуговуючий позивача банк не зняв з контролю операцію резидента з імпорту продукції та на підставі п.п.7.10 п.7 Інструкції 136 надіслав відповідачу довідку від 02.10.08 про виявлені факти порушень ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами та доповненнями), згідно якої строки розрахунків за імпортними операціями резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, не повинні перевищувати 180 календарних днів.
За перелічених обставин, податковий орган діяв у межах своїх повноважень, в порядку та спосіб, передбачені законом.
Необґрунтовані висновки суду і в частині задоволення позову про визнання недійсним рішень про застосування фінсанкцій за недекларування валютних цінностей .
Згідно зі ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному Банку України. Стаття 1 Указу Президента України від 18.06.94 №319/94 «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», встановлює обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у 10 денний термін задекларувати в НБУ наявність усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Відповідно до частини 1 статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.
З матеріалів справи вбачається, що за суму в розмірі 2400 євро, позивач придбавав матеріали у нерезидента, тобто здійснив імпортну операцію, і така сума, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 18.06.94 №319/94 „Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей", повинна була у 10 денний термін задекларована ТОВ „ДАК" у НБУ.
Статєю 16 Декрету Кабінету Міністрів України, встановлена відповідальність за невідображення в декларації відомостей щодо валютних цінностей або майна, що перебуває за межами України, у вигляді штрафу в розмірі, що встановлений Положенням про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49.
Розрахунок штрафної санкції за таке порушення, згідно п. 2.7 Положення про валютний контроль складає 340 грн., яка і була застосована до позивача.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що викладені в постанові суду першої інстанції висновки про відсутність у відповідача підстав для застосування штрафних санкцій, не відповідають вищенаведеним нормам матеріального права, а рішення про застосування до ТОВ „ДАК" штрафних санкцій податковою інспекцією були прийняті правомірно у відповідності до ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від19.02.93 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання валютного контролю".
Таким чином, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята без дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв»язку з чим, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ в Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.09 р. у справі № 2-а-11227/09/0570 -задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.09 р. у справі № 2-а-11227/09/0570 - скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ДАК» до ДПІ в Київському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій .
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні. Постанова у повному обсязі складена 28 вересня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І.В. Геращенко
Т. Г. Арабей