01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.10.2009 № 4/74
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури: Бондарева А.М. посвідчення №284 від 12.11.2008 року
від позивача: Глущенко З.В. дов. № 14-17-12/3801 від 09.04.20009 року
від відповідача: Волошенюк О.М. дов. № 225-КР-982 від 28.09.2009 року
від третьої особи: 1) не з'явились
2) не з'явились
3) Калашнюк С.А. дов. б/н від 01.11.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська міська рада
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2009
у справі № 4/74 (суддя
за позовом Заступник прокурора м.Києва
до Київська міська рада
третя особа відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Щедро"
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання недійсним рішення № 1553/4386 від 27.12.2007 р.
Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 27.12.2007р. № 1553/4386 «Про передачу ТОВ «Будівельна компанія «Щедро» у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 15,23 га, в тому числі в межах прибережних захисних смуг 1,55 га».
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне:
- Рішенням Київської міської ради від 27.12.2007р. № 1553/4386 затверджено проект відведення та передано Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Щедро» у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 15,23 га, в тому числі в межах прибережних захисних смуг 1,55 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі житлових будинків, торговельно-офісних приміщень, об'єктів соціально-побутового призначення та громадського обслуговування на вул. Кіото у Деснянському районі міста Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;
- відповідно до інформації Головного управління земельних ресурсів КМДА від 10.11.2008р., Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 06.11.2008р., Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 28.10.2008р., Головного управління охорони культурної спадщини від 30.10.2008р., Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 21.10.2008р. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Будівельна компанія «Щедро» не погоджувався з відповідними службами;
- проект відведення земельної ділянки не пройшов державну землевпорядну експертизу;
Враховуючи вищевикладене, прокурор стверджує, що вищевказане Рішення Київської міської ради було прийняте в супереч вимогам чинного земельного та містобудівного законодавства.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 року у справі № 4/74 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 27.12.2007 року № 1553/4386 “Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Щедро” у дострокову оренду на 10 років земельної ділянки загальною площею 15,23 га, в тому числі в межах прибережних захисних смуг 1,55га”.
Вищезазначене рішення Господарського суду м. Києва обґрунтовано тим, що оскаржуване Рішення Київської міської ради від 27.12.2007р. № 1553/4386 було прийняте в супереч вимогам чинного земельного та містобудівного законодавства, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Будівельна компанія «Щедро» не погоджувався з відповідними службами та не пройшов державну землевпорядну експертизу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 року у справі № 4/74, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Скаржник стверджує, що приймаючи оскаржуване рішення, Київська міська рада діяла в межах повноважень наданих Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України “Про місцеве самоврядування” в Україні”. Судом першої інстанції не було наведено жодної обставини та надано доказів, яким чином оскаржуване рішення порушує права Державного комітету України із земельних ресурсів. Апелянт не погоджується з висновком суду, щодо необхідності розроблення детального плану території, оскільки у нормах Законів України не встановлено обов'язкового складання чи розроблення детального плану територій, яка буде відводитись в оренду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 02.09.2009 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/17 від 01.09.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Євграфової Є.П. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 4/74 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Алданової С.О. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.
Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 02.09.2009 року представників Державного комітету України із земельних ресурсів та третіх осіб, необхідністю витребування додаткових доказів у справі, необхідністю направлення запиту до Головного управління земельних ресурсів КМДА, колегією суддів ухвалою від 02.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 23.09.2009 року.
З метою повного та всебічного розгляду справи, Київським апеляційним господарським судом було направлено запит до Головного управління земельних ресурсів КМДА про надання наступної інформації:
- чи погоджувався Головним управлінням земельних ресурсів проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТОВ “Будівель компанія “Щедро” (код 34729234) (кадастрова справа № Д-3434);
- чи проводилась державна землевпорядна експертиза проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТОВ “Будівель компанія “Щедро” (код 34729234).
На момент прийняття постанови відповідь на запит судом отримано.
Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 23.09.2009 року представників третіх осіб, необхідністю витребування у прокуратури м. Києва додаткових доказів по справі, колегією суддів ухвалою від 23.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 14.10.2009 року.
13.10.2009 року представником КП ““Дарницьке лісопаркове господарство” через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського було подано клопотання про залучення до розгляду справи останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача.
Клопотання обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка знаходиться на території КП “Дарницьке лісове господарство” та знаходиться у його користуванні.
На підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Комунальне підприємство “Дарницьке лісопаркове господарство” (02092 м. Київ, вул. Новоросійська, 35).
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 року у справі №4/74 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позові повністю.
Прокурор, представник позивача та представник третьої особи -3 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 року у справі № 4/74.
Представники третьої особи1, 2 в судове засідання 14.10.2009 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи та пришов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третьої особи-1, 2.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, третьої особи-3, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд
Рішенням Київської міської ради від 27.12.2007р. № 1553/4386 затверджено проект відведення та передано Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Щедро» у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 15,23 га, в тому числі в межах прибережних захисних смуг 1,55 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі житлових будинків, торговельно-офісних приміщень, об'єктів соціально-побутового призначення та громадського обслуговування на вул. Кіото у Деснянському районі міста Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Відповідно до інформації Головного управління земельних ресурсів КМДА від 10.11.2008р., Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 06.11.2008р., Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 28.10.2008р., Головного управління охорони культурної спадщини від 30.10.2008р., Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 21.10.2008р. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Будівельна компанія «Щедро» не погоджувався з відповідними службами.
Проект відведення земельної ділянки не пройшов державну землевпорядну експертиз.
Крім цього, листом-відповіддю Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 16.09.2009 року № 03-86/25125 повідомило, що за наявною інформацією, яка міститься в АС ПК “Кадастр”, проект землеустрою щодо відведення ТОВ “Будівельна компанія “Щедро” вказаної земельної ділянки не погоджувався Головним управлінням земельних ресурсів. Інформація щодо проведення державної землевпорядної експертизи зазначеного проекту землеустрою в Головному управлінні відсутня.
Спір виник внаслідок того, що прокурор вважає, що рішення Київської міської ради від 27.12.2007р. № 1553/4386 «Про передачу ТОВ «Будівельна компанія «Щедро» у довгострокову оренду на 10 років земельної ділянки загальною площею 15,23 га, в тому числі в межах прибережних захисних смуг 1,55 га» було прийняте в супереч вимогам чинного земельного та містобудівного законодавства.
Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно ч. 6 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року N 858-IV землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Згідно п. "д" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" видом документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно ч. 9 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років.
Згідно ст. 50 зазначеного Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 1 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 67 цей Порядок визначає механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно п.2 зазначеного вище Порядку розроблення проектів землеустрою, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.
Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення (п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок).
Відповідно до п. 9, 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.
Згідно п.11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Це також кореспондується з п. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, якою встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. (. ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України).
Отже, необхідною умовою отримання в оренду земельної ділянки є виготовлення проекту землеустрою, затвердження цього проекту відповідними службами, отримання висновку землевпорядної експертизи, затвердження цього проекту рішенням Київською міською радою.
Однак, матеріали справи містять листи Головного управління земельних ресурсів КМДА від 10.11.2008р. № 03-86/49328, Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 06.11.2008р.№11-13761, Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 28.10.2008р. № 82520, Головного управління охорони культурної спадщини від 30.10.2008р.№ 7391, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 21.10.2008р. №05-06/7346, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 16.09.2009 року № 03-86/25125 в яких зазначається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Будівельна компанія «Щедро» не погоджувався з відповідними службами. .
Також, проект відведення земельної ділянки не пройшов державну землевпорядну експертизу.
Крім того, з повідомлення заступника Київського міського голови-секретаря Київради О.Довгого вбачається, що ТОВ “БК “Щедро” відмовлено в згоді на розроблення проекту відведення земельної ділянки в зв'язку з тим, що земельна ділянка належить до земель Дарницького лісопаркового господарства.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Отже, оскільки спірне рішення прийняте з порушенням Земельного кодексу України, Закону України “Про землеустрій” та Конституції України, то рішення Київської міської ради від 27.12.2007р. № 1553/4386 «Про передачу ТОВ «Будівельна компанія «Щедро» у довгострокову оренду на 10 років земельної ділянки загальною площею 15,23 га, в тому числі в межах прибережних захисних смуг 1,55 га» підлягає визнанню недійсним.
Пунктом 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224 передбачено, що останній є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 3, п. 4.7 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів одним із основних завдань Державного комітету України із земельних ресурсів є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Згідно з п. 40 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів Державний комітет України із земельних ресурсів порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства України, до передбаченої законом відповідальності, та відповідно до п.43 цього Положення здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
Таким чином, недотримання Київрадою вимог чинного законодавства при винесенні спірного рішення, позбавляє можливості Державний комітет України із земельних ресурсів України здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави по дання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися пору шення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує не обхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Цей орган фак тично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора. (Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, висловлена у постанові від 17.07.2007р. № 02-4-19/785).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 року по справі №4/74 прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Київської міської ради” , з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 року у справі №4/74 залишити без змін.
Матеріали справи № 4/74 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді