01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2009 № 40/30
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонд державного майна України
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.09.2008
у справі № 40/30 (суддя
за позовом ЗАТ Чернігівське підприємство обчислювальної техніки і інформатики"
до Фонд державного майна України
третя особа позивача
третя особа відповідача Міністерство освіти і науки України
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області
ОСОБА_1
про захист порушених прав
Рішенням господарського суду від 30.09.2008 у справі № 40/30 позов ЗАТ „Чернігівське підприємство обчислювано техніки і інформатики” до ФДМУ, треті особи Міністерство освіти та науки України, РВ ФДМУ Чернігівської області, ОСОБА_1 про захист порушених прав задоволений частково, зобов'язано Фонд державного майна України закрити запис у Єдиному державному реєстрі об'єктів державної власності щодо будівлі 21 по вул. Фрунзе в м. Полтава, в частині позовних вимог щодо відновлення порушеного права власності ЗАТ „Чернігівське підприємство обчислювано техніки і інформатики” на нерухомість провадження припинити.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення.
Представники позивача, третьої особи 3 та 4 в судове засідання не з'явилися, причина суду не відома, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність, оскільки у матеріалах справи є поштове повідомлення про отримання ухвали суду з зазначенням часу та місця розгляду справи .
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 24.07.1990 Полтавським учбово-курсовим комбінатом Облагропрому та Чернігівським підприємством обчислювальної техніки і інформатики, правонаступником якого є позивач, укладений договір купівлі-продажу адміністративної будівлі № 21 по вул. Фрунзе в м Полтава.
В порядку визначеному Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств” була проведена приватизація Чернігівського державного підприємства обчислювальної техніки та інформатики.
Позивач, звернувся до господарського суду з позовом про захист порушених прав, посилаючись на те, що під час приватизації, адмінбудівля знаходилася у нього на балансі, що підтверджується відомістю розрахунку вартості будівель та споруд та передаточних пристроїв станом на 01.05.19994, оформлена комісією по оцінці вартості майна цілісного майнового комплексу що створена в процесі приватизації. Що 08.07.1994 року РВ ФДМУ по Чернігівської області зазначене майно було продано товариству покупців членів трудового колективу Чернігівського державного підприємства обчислювальної техніки і інформатики, що підтверджується договором купівлі-продажу № 30/74 та доповненнями до договору (перелік об'єктів приватизації) від 03.08.95, що на думку позивача підтверджується листом РВ ФДМУ від 2007 № 8/10/5111. Однак, у 2007 році йому стало відомо, що адміністративна будівля внесена до реєстру об'єктів державної власності та знаходиться на балансі Полтавського державного центру науково-технічної і економічної інформації.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач набув право власності на майно в процесі приватизації про що свідчить договір купівлі-продажу № 30/74 від 08.07.94р, а відповідачем не надано доказів правомірності вважати спірну будівлю об'єктом що має статус державного, крім того, з'ясовано, що ОСОБА_1 також набув право власності на майно по вул. Фрунзе 21, але це не перешкоджає винесенню рішення про зобов'язання відповідача закрити реєстр об'єктів державної власності стосовно адмінбудівля, яка не відноситься до державного майна.
Заперечуючи проти рішення, відповідач, зауважує що у позивача ніколи не існувало права на спірне майно, судом не взята до уваги постанова КМУ про затвердження Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності; що дійсно реєстр об'єктів державної власності формується ФДМУ за участю інших державних органів, але відомості вносяться на підставі бухгалтерської та статистичної звітності підприємств, господарських товариств та балансоутримувачів, у даному випадку інформація внесена на підставі відомостей наданих Міносвіти та Полтавським центром НТЕІ.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР ( дія норм на час приватизації) право власності у набувача майна виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд; вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
На сьогодні, за даними, які надані від Міністерства освіти та науки України, в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності обліковується Полтавський центр науково - технічної і економічної інформації; ознака щодо приватизації: входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації - відповідно до додатку 1 Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”; суб'єкт управління - Міністерство освіти і науки України та нерухоме державне майно, яке перебуває на його балансі, а саме: адміністративна будівля, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 21.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” Міністерство як уповноважений орган управління веде облік об'єктів державної власності, що перебувають в його управлінні, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; здійснюють контроль за діяльністю господарських структур -в даному випадку мається на увазі Полтавський ЦНТЕІ.
ЗАТ ”Чернігівське підприємство обчислювальної техніки та інформатики”, як суб'єкт підприємницької діяльності було зареєстровано 15.09.1994 року, і з дати реєстрації по сьогоднішній день воно ніколи не мало відокремлених підрозділів, тобто, не з'ясовано обставини, за яких підприємство, розташоване у м. Чернігів ніби-то мало майно у м. Полтава.
Полтавський ЦНТЕІ на протязі всього свого існування систематично надає статистичну та бухгалтерську звітність у відповідні інстанції, в тому числі до Держкомстату, Державної податкової адміністрації, МОН України. Полтавський ЦНТЕІ має свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про включення до єдиного державного реєстру, видану Полтавським обласним управлінням статистики Державного комітету статистики України, відповідні накази Міністерства освіти і науки України про його створення та функціонування за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 21.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох із них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.
Як з'ясовано, Полтавський ЦНТЕІ перебуває у спірній будівлі на протязі всього часу, тоді як позивач у будинку не знаходиться, про приватизацію будівлі № 21 по вул. Фрунзе позивач Полтавський центр не повідомляв.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
У частині 5 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено: "Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті".
Згідно ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин, органи приватизації організують проведення інвентаризації майна об'єктів малої приватизації, в ході якої визначається відновна вартість наявних основних фондів і оборотних коштів з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства. Акти інвентаризації та оцінки майна об'єкта приватизації підписуються особою, яка відповідає за проведення інвентаризації та здійснення оцінки його майна, та затверджуються керівником органу приватизації.
Згідно Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” (№ 847-ХІУ від 07.07.1999) Полтавське державне підприємство обчислювальної техніки та інформатики (код ЄДРПОУ 13927709 в переліку об'єктів), розташоване за адресою: 314000, м. Полтава, вул. Фрунзе, 21 віднесено згідно з додатком № 1 цього Закону до об'єктів, які не підлягають приватизації .
Позивачем не надано доказів того, що на момент приватизації адмінбудівля 21 по вул. Фрунзе не перебувала у переліку об'єктів які підлягають приватизації.
Крім того, колегія суддів критично відноситься до укладеного договору купівлі-продажу, що підтверджує право власності позивача на майно, оскільки до договору від 1990 року, не наданий акт приймання-передачі. Договір № 30/74 від 08.07.94, акт оцінки вартості майнового комплексу та акт приймання-передачі майна, яки є невід'ємною частиною договору, не містять у собі такого об'єкту як адмінбудівля 21 по вул. Фрунзе у м. Полтава.
Колегія суддів вважає посилання позивача на договір № 30/74 як на підставу законного володіння спірним майном безпідставним, оскільки предметом цього договору є цілісний майновий комплекс по вул. Кирпоноса 12 у м Чернігові ( а.с. 32-42 т.1) про що свідчить свідоцтво на право власності.
Щодо нібито доповнення від 03.08.95 до договору № 30/74 від 08.07.94 ( а.с. 43 - 44 т.1) у якому спірна будівля зазначена, то колегія суддів не приймає її до уваги, так як доповнення не містить печатки РВ ФДМУ, та відповідно позивач не має свідоцтва про право власності на цю будівлю. Посилання на лист РВ ФДМУ від 2007 № 8/10/5111, що підтверджує право власності на будівлю 21 у м. Полтава є хибними, так як зазначено вище, РВ ФДМУ посилається на перелік об'єктів, зазначених у додатку № 1 до договору № 30/74, але у цьому переліку відсутнє спірне майно. Крім того, суд зауважує, що лист не є належним доказом у розумінні ст. ст. 32, 36 ГПК України.
Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участі ті самі сторони.
Суд першої інстанції безпідставно не дослідив постанову Вищого арбітражного суду України від 21.02.1996 року № 041/Пл.35/4пд- 14/1, яка, за наявною у Фонді інформацією, містить докази того, що спірна будівля ніколи не належала ЗАТ "Чернігівське підприємство обчислювальної техніки та інформатики" - про це йшлося у поясненнях відповідача.
Суд звертає увагу на те, що перебування майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2008 року у справі № 40/30 - скасувати.
2. Прийняти нове рішення: У задоволенні позовних вимог ЗАТ „Чернігівське підприємство обчислювано техніки і інформатики” до Фонду державного майна України про захист порушених прав - відмовити.
3. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
27.10.09 (відправлено)