01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2009 № 11/105
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_1;
від відповідача-1: ОСОБА_2 (довіреність від 19.05.2009р. № 1723);
від відповідача-2: ОСОБА_2 (довіреність від 19.05.2009р. № 1724);
від відповідача-3: ОСОБА_2 (довіреність від 24.04.2009р. № 2623);
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.08.2009
у справі № 11/105 (суддя
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
третя особа позивача
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро"
про визнання недійсним протоколів рішень загальних зборів та правочинів
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2009р. у справі № 11/105 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними протоколів рішень загальних зборів та правочинів залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін, та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначає, що місцевий господарський не надав неналежну оцінку наступним обставинам справи:
- відсутуплення частки у статутному капіталі господарського товариства шляхом нотаріального посвідчення заяви не породжує правових наслідків, оскільки об'єктом відступлення є матеріальні цінності, перехід права власності на які має відбуватися на підставі договору,
- скликання загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю „Діброва Агро” здійснено із порушенням встановленого пунктом 5.3 Статуту товариства порядку їх скликання, оскільки директор товариства ОСОБА_1 пропозицій про скликання цих зборів на подавав, місце проведення зборів не визначав, організаційну роботу з підготовки зборів про проводив.
Окрім того, скаржник вважає, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 відступили свої частки у статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю „Діброва Агро” на користь ОСОБА_5, який не є учасником товариства, всупереч статті 147 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надали відзив на апеляційну скаргу, в якому просять скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 висловився за задоволення апеляційної скарги, представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач-1), ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач-2), ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач-3) про визнання недійсними протоколів та рішення загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" від 27.03.2007 № 3 та № 4, визнання недійсним правочину по відчуженню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 часток у статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" ОСОБА_5, переведення на позивача прав та обов'язків покупця за правочинами по відчуженню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 часток у статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" ОСОБА_5.
Позовні вимоги мотивовані порушенням порядку проведення загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро", яке виразилося у неповідомленні позивача про їх проведення. Окрім того, на думку позивача, відчуження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належних їм часток у статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю „Діброва Агро” відбулося із порушенням передбаченого статтею 53 Закону України "Про господарські товариства", пунктом 3.5 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" переважного права позивача на купівлю цих часток.
Залишаючи позов без задоволення, місцевий господарський суд встановив, що позивач та відповідачі є учасниками Товариство з обмеженою відповідальністю „Діброва Агро”. Згідно статуту Товариство з обмеженою відповідальністю „Діброва Агро” (чинна редакція) розмір частки позивача у статутному капіталі товариства складає 5 % загального розміру статутного капіталу, розмір частки ОСОБА_3 - 15,3 %, ОСОБА_4 - 18,7 %, ОСОБА_5 - 61 % (пункт 3.2).
Згідно протоколу загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" від 27.03.2007р. № 3, було вирішено задовольнити заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про уступку належних їм часток у розмірі 29,65% та 31,35% відповідно у статутному капіталі товариства ОСОБА_5, прийняти ОСОБА_5 до складу учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро", затвердити розподіл часток у статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_3 -15,3%, ОСОБА_4 -18,7 %, ОСОБА_1 -5%, ОСОБА_5 - 61% загального розміру статутного капіталу товариства, затверджено відповідні зміни до статуту товариства та вирішено уповноважити директора товариства ОСОБА_1 подати документи для державної реєстрації Статуту товариства.
Згідно протоколу загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" від 27.03.2007р. № 4, було вирішено збільшити статутний капітал товариства на 1 000 000 гривень, затвердити зміни до статуту товариства, виклавши їх у формі додатку до статуту товариства, а також уповноважити директора товариства ОСОБА_1 подати документи для проведення державної реєстрації додатку до статуту товариства.
Затверджена Протоколом № 3 від 27.03.2007р. нова редакція статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" та затверджений Протоколом № 4 від 27.03.2007р. Додаток № 1 до статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" підписані всіма учасниками товариства, у тому числі ОСОБА_1, справжність підписів яких 27.03.2007р засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А .
03.04.2007р. та 04.04.2007р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро".
За наслідками встановлення фактичних обставин справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Відповідно до пункту б частини 5 статті 41, статті 59 Закону України “Про господарські товариства” до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.
Відповідно до пункту 5.12 статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" учасники, які прибули на збори, обирають відкритим голосуванням головуючого, який веде збори, та секретаря зборів, який веде протокол зборів. Рішення щодо кандидатур головуючого та секретаря приймається простою більшістю голосів учасників, які беруть участь у зборах.
Відповідно до пунктів 5.9, 5.8 статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" до виключної компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.
Згідно частини 2 статті 59 Закону України “Про господарські товариства” з питань, зазначених у пунктах а, б статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Згідно частини 2 статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 5.16 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" з питань визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, зміни розміру його статутного капіталу; виключення учасника з товариства рішення вважаються прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% голосів. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.
Як вбачається з протоколів загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" № 3 та № 4 від 27.03.2007р., збори відбулися за участі 100% складу учасників Товариство з обмеженою відповідальністю „Діброва Агро” з обранням голови зборів - ОСОБА_3 та секретаря зборів - ОСОБА_4
Факт підписання 27.03.2007р. позивачем у нотаріуса нової редакції статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" та додатку № 1 до статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро", які були затверджені протоколами загальних зборів товариства № 3 та № 4 від 27.03.2007р., і подальша державна реєстрація таких змін до установчих документів підтверджують участь ОСОБА_1 у загальних зборах від 27.03.2007р. та у прийнятті відповідних рішень.
З урахуванням фактичних обставин справи, викладених положень статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" та норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсними оспорених рішень загальних зборів учасників від 27.03.2007р.
Докази які б свідчили, що загальні збори учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" скликані та проведені з порушенням вимог чинного законодавства, матеріали справи не містять і позивачем надані не були.
Позовні вимоги про визнання недійсними протоколів загальних зборів, під час проведення яких прийнято оскаржені рішення, задоволенню не підлягають, оскільки ні нормами чинного законодавства, ні статутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання протоколів загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю такими, що не відбулися. Натомість, на підставі частини 5 статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів підлягають оскарженню учасником товариства до суду.
Окрім того, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав безпідставними твердження позивача про порушення його переважного права на купівлю часток учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
У цьому зв'язку заслуговує на увагу та обставина, що нотаріально посвідченими заявами від 21.03.2007р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відступили частину своїх часток в статутному фонді Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" в розмірі 29,65% та 31,35% відповідно, ОСОБА_5 без зазначення, що відступлення часток здійснювалось шляхом їх продажу.
Натомість, як вбачається з вказаних заяв та підтверджується відповідачами, відступлення часток здійснено безоплатно, договори купівлі-продажу (відчуження) часток не укладались.
За змістом частин 1, 2 статті 147 Цивільного кодексу України, частин 1-3 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства; відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства; учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.
Згідно пункту 3.5 статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам, а також третім особам. Учасник Товариство, який має намір продати свою частку (її частину) зобов'язаний письмово повідомити інших учасників про свій намір. Учасники товариства мають переважне право купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розміру своїх часток.
В контексті викладених норм чинного законодавства й положень статуту обов'язок письмового повідомлення інших учасників при відступленні частки, а також їх переважне право купівлі частки виникає у випадку продажу учасником своєї частки.
Будь-яких обмежень права учасника товариства з обмеженою відповідальністю безоплатно відступити свою частку третій особі ні законодавство, ні статут Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" не містять. Не обмежується таке право і необхідністю отримання згоди інших учасників товариства на передачу частки.
З урахуванням викладеного й тої обставини, що позивачем було схвалено відступлення учасниками Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро" частин своїх часток ОСОБА_5 при підписанні нової редакції статуту та додатку № 1 до статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва Агро", правові підстави вважати, що при відчуженні часток мало місце порушення переважного права позивача на купівлю вказаних часток, відсутні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає цивільного інтересу позивача, який підлягає правовому захисту і у цьому зв'язку може вважатись законним.
Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб'єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Згідно з частиною другою статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосування судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.
При таких обставинах, правові підстави для визнання недійсним оспореного правочину відсутні.
Доводи апеляційної скарги правильності викладеного висновку не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні норм чинного законодавства.
З огляду на викладене колегія суддів виходить з презумпції легітимності рішень органів управління господарського товариства і погоджується з висновком місцевого господарського суду про відповідність оскаржених рішень загальних зборів відповідача та правочину нормам чинного законодавства.
Окрім того, з урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів не вбачає правових підстав для переведення на позивача прав та обов'язків покупця за оспореним правочином і задоволення відповідних позовних вимог.
Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2009р. у справі № 11/105 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Справу № 11/105 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
13.10.09 (відправлено)