01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2009 № 1/306
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київгазпостач"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.07.2009
у справі № 1/306 (суддя
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин"
до Закритого акціонерного товариства "Київгазпостач"
про стягнення 8433,73 грн.
Відкрите акціонерне товариство „Кременчуцький завод дорожніх машин” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Київгазпостач” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 8433,73 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки оплаченого природного газу за договором № 27/04-04 на постачання природного газу від 17.12.2003 р.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.07.2009 р. позов задоволено повністю.
Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання з постачання природного газу за договором № 27/04-04 на постачання природного газу від 17.12.2003 р., то з нього на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України підлягає стягненню сума боргу в розмірі 8433,73 грн.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано той факт, що, на думку відповідача, обов'язок Постачальника поставити природний газ Покупцю виникає з моменту пред'явлення заявки (п. 3.3.1. Договору № 27/04-04 від 17.12.2003 р.), отже, позов пред'явлено без достатніх правових підстав.
Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції не було застосовано ст. 693 Цивільного кодексу України, що регулює попередню оплату товару.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, відповідач про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 17.12.2003 р. між сторонами по справі було укладено договір № 27/04-04 на постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, відповідач (постачальник) взяв на себе зобов'язання продати позивачу (покупцю) в 2004 році природний газ, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Постачальник передає у власність Покупцеві в 2004 році газ в обсязі згідно Додатків до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Постачальник передає покупцю газ в загальному потоці газу газорозподільними мережами ВАТ “Кременчукгаз”, що забезпечує транспортування газу до покупця (п. 3.1. Договору).
Кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу, і які підписуються повноважними особами продавця і покупця. Підставою для підписання акту приймання-передачі газу є підписання повноважними особами постачальника, покупця та підприємства, що здійснювало транспортування та облік газу покупцю, акту приймання-передачі послуг з транспортування газу від постачальника до покупця (п. 3.2. Договору).
Згідно п. 11.1. Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставок газу з 01 січня 2004 року до 31 грудня 2004 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Договір може бути пролонговано і вважається пролонгованим, якщо жодна із сторін не заявила про припинення з поважних причин договірних відносин або запропонувала внесення змін та доповнень до даного договору, не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його дії.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється грошовими коштами покупцем шляхом 50% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця за 10 календарних днів до початку місяця, що передує місяцю поставки газу та сплати решти 50% рівними частинами до 08 та 18 числа місяця поставки газу.
Суд першої інстанції зазначає, що згідно акту звірки взаємних розрахунків від 29.02.2008 р., заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.02.2008 р. складала 8433,73 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 8433,73 грн.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з умов Договору та вимог Цивільного кодексу України, у відповідача не виникло зобов'язання саме щодо сплати боргу, оскільки згідно умов спірного Договору, відповідач зобов'язаний поставити природний газ, а не сплатити кошти за нього.
Крім того, згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Також, єдиним доказом, який підтверджує суму заборгованості відповідача перед позивачем, є акт звірки взаємних розрахунків від 29.02.2008 р.
Однак, колегія суддів не може погодитись з тим, що акт звірки підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, належним доказом здійснення господарської операції є первинні бухгалтерські документи, які в даному випадку в матеріалах справи відсутні.
Крім того, посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків як на доказ наявності заборгованості у відповідача не є правомірним, оскільки акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд м. Києва неправомірно стягнув з відповідача суму заборгованості у розмірі 8433,73 грн.
Але, Київський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, позивач має право звернутися з позовом на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
В порушення вимог зазначеної статті позивач свої позовні вимоги апеляційному суду не довів.
В зв'язку з цим, Господарський суд м. Києва необгрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8433,73 грн.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2009 р. у справі № 1/306 не відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким в позові повинно бути відмовлено.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Київгазпостач” на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2009 р. у справі № 1/306 задовольнити повністю.
Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2009 р. у справі № 1/306 скасувати повністю.
В позові відмовити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький завод дорожніх машин” (39600, м. Кременчук, Полтавська область, вул. 60-річчя Жовтня, 4, код ЄДРПОУ 05762565), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства “Київгазпостач” (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корп. В, оф. 107, код 31608063) 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
26.10.09 (відправлено)