01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2009 № 32/208
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдєєва П.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Покровський Д.О. (за довіреністю), Шемяткін М.О. (за довіреністю)
від відповідача : Фрідман О.О. (за довіреністю).
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська міська рада
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2009
у справі № 32/208 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Елетон"
до Київська міська рада
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним договору
У квітні 2009 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва в якому просив визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.09.2008, який було зареєстровано в реєстрі за № 4058, укладений між Київською міською радою та ТОВ „Елетон” щодо земельної ділянки розташованої за адресою: м. Київ, вул.Сумська, 3 у Голосіївському районі м. Києва. Повернути сторони Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.09.2008, у початковий стан, застосувавши двосторонню реституцію. Стягнути з Київської міської ради на користь ТОВ „Елетон” грошові кошти в сумі 2 581 690,87 грн. сплачені в якості оплати вартості земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.05.2009 позов задоволено повністю.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати прийняте рішення, та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що Київська міська рада належним чином виконала умови договору та передала земельну ділянку у власність Позивача. Підстави для застосування двосторонньої реституції відсутні.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
Рішенням Київської міської ради від 16.03.06 № 308/3399 (а.с.13) «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕТОН" для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування складських приміщень та електромонтажного виробництва на вул. Сумській, 3 у Голосіївському районі м. Києва» позивачу було продано земельну ділянку.
Відповідно до п.п. 1 та 2 вказаного рішення Київрада затвердила звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки та затвердила її вартість в розмірі 10343630,08 грн.
18.09.2009 на підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.2357 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сумська, 3, який було зареєстровано в реєстрі за № 4058. (а.с.17)
Як свідчать матеріали справи Київська міська рада належним чином виконала умови договору та передала земельну ділянку у власність Позивача.
У розумінні статті 202 ЦК України Позивач та Київрада добровільно уклали договір купівлі-продажу при цьому попередньо погодивши всі істотні умови договору в тому числі і його ціну.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Указом Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19.01.99 (надалі - Указ) запроваджено продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній або комунальній власності. Положеннями зазначеного Указу передбачено, що продавцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення є: щодо земель комунальної власності - сільські, селищні, міські ради або уповноважені ними органи.
Договір купівлі-продажу було підписано від позивача Шевелем В. С, що на момент підписання був директором ТОВ «Елетон» та Київським міським головою Черновецьким Л.М.. Вказані особи мали достатній обсяг цивільної дієздатності на укладання такого договору.
Оскаржуваний договір було посвідчено нотаріально та зареєстровано у встановленому законом порядку.
Колегією встановлено, що на виконання умов даного договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до п.1.1 якого відповідач на підставі рішення Київської міської ради від 16.03.2006 № 308/3399 продав, а позивач купив земельну ділянку загальною площею 1,2357 га.
Предметом оскаржуваного договору був перехід права власності на земельну ділянку, оскільки спірна земельна ділянка на даний момент перебуває у власності позивача, а Київрада отримала частину коштів, передбачених договором купівлі-продажу.
В матеріалах справи містяться платіжні доручення якими позивач сплатив аванс в розмірі 551 690,87 грн. згідно угоди № 276 від 30.06.2004, а також згідно договору купівлі продажу сплатив 2 030 000,00 грн., всього 2 581 690,87 грн.
Таким чином, оскаржуваний договір повністю відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.
Доводи позивача про порушення порядку визнання вартості земельної ділянки, не відповідають дійсності з наступних підстав.
Рішенням Київської міської ради від 16.03.06 № 308/3399 було погоджено звіт від 08.02.06 про експертну грошову оцінку земельної ділянки.
Таким чином, Київрада схвалила звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки через місяць після моменту його складання.
Згідно з ст 18 Закону України «Про оцінку земель» Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7 - 10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.
Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Відповідно до правових норм, що містяться у Законі України «Про оцінку земель» та Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.01.03 року N 2 «Про затвердження Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок», колегія суддів прийшла до висновку, що звіт про нормативну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення підлягає затвердженню відповідно сільською, селищною або міською радою, при цьому такий звіт має бути затверджено протягом року з його складання, враховуючи що термін дії такого звіту один рік.
Отже, на момент прийняття рішення про продаж земельної ділянки та затвердження звіту про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, такий звіт був чинний.
Дослідивши обставини справи колегія приходить до висновку, щодо необґрунтованості задоволення позовних вимог, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що договір купівлі - продажу земельної ділянки був укладений на законних підставах, крім того Київська міська рада належним чином виконала умови договору та передала земельну ділянку у власність позивача. В свою чергу позивач відповідно до угоди та договору купівлі - продажу сплатив за земельну ділянку частину коштів в розмірі 2 581 690,87 грн.
Враховуючи вищевикладене підстави для застосування двосторонньої реституції відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 101 ГПК України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Київської міської ради слід задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2009 скасувати, в позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103-105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2009 р. по справі №32/208 скасувати.
3. В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Елетон” ( 03138, м. Київ, вул.. Сумська, 3, код 25279859) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 26, код 22883141) 12 792,50 грн. ( дванадцять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні , 50 копійок) державного мита за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 32/208 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді