01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2009 № 36/145-2/414
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з"явився
від відповідача -не з"явився
від 3-ї особи - Шемяткін М.О. ( за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2009
у справі № 36/145-2/414 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс"
до Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів"
третя особа позивача
третя особа відповідача Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів"
про визнання майна самочинно побудованим, зобов"язання знести самовільно збудоване майно та привести земельну ділянку в стан приданий для її цільового використання
У лютому 2008 році позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва в якому просить визнати майно, що розташоване на земельній ділянці за адресою : вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва самочинно побудованим. Зобов'язати Громадську організацію „ Київська міська спілка автомобілістів” знести самовільно збудоване майно, що розташоване на земельній ділянці за вищезазначеною адресою, та привести її в стан придатний для її цільового використання.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2009 позов задоволено повністю.
Громадська організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів” не погодившись з прийнятим рішенням звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати прийняте рішення, та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що ГО «Київська міська спілка автомобілістів» не є належним відповідачем по справі № 36/145-2/414
Представники позивача та відповідача в судові засідання не з'являлись, про причини неявки суд не повідомили, хоча як свідчать поштові повідомлення про вручення про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів”, колегія встановила наступне.
14.12.1989 ГО «Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» отримала право користування спірною земельною ділянкою на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №1106, яким було вирішено «Передати до 01.01.1990 р. всі відкриті автостоянки виробничого підприємства гаражного та технічного обслуговування міської ради добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР» на баланс районних рад добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР» за територіальною приналежністю згідно з додатком». Згідно додатку серед іншого передбачена і автомобільна стоянка № 41.
Протягом 1989 - 1992 років назва добровільного товариства «Автолюбитель УРСР» декілька разів змінювалась. 26 листопада 1992 року - було зареєстровано чергові зміни в назву об'єднання в результаті яких була зареєстровано нову назву - Громадська організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів».
Через зміну назви головної організації, були змінені і назви місцевих осередків, зокрема, у місті Києві назва місцевої організації була змінена на Київську міську організацію Всеукраїнської спілки автомобілістів.
У 1995 році - Київською міською організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів з метою оформлення безстрокового права користування земельної ділянки було виготовлено та погоджено Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів по автостоянці № 41 по вул. Архітектора Вербицького, 1 (т.2 а.с.59).
В 2004 р. керівництвом ГО «Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» було проведено позачергові конференції з порушенням встановленої Статутом громадської організації та чинного на той час законодавства України процедури їх проведення щодо порядку скликання позачергових конференції та ухвалення ними рішень.
Як свідчать матеріали справи, результатом протиправної діяльності керівництва ГО «Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» стало припинення даної організації і створення замість неї нової, а саме: ГО «Київська міська спілка автомобілістів».
Відповідача було включено в Статут, п. 1.1 Статуту згідно якого було визначено Відповідача як правонаступника у майнових та немайнових правах ГО «Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», що і надало можливість Відповідачу деякий час зазначати, що саме він є користувачем автомобільної стоянки № 41, як правонаступник ГО «Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів».
Рішенням від 13.10.2008 по справі № 6/279 у судовому порядку дане положення статуту було визнане незаконним за позовом ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» до ГО «Київська міська спілка автомобілістів» про визнання частково недійсним статут. Згідно резолютивної частини рішення було визнано недійсним абзац 1 п. 1.1 статуту громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів» в редакції від 19.01.2007 р., яким визначено, що громадська організація «Київська міська спілка автомобілістів» є правонаступником у майнових, немайнових та інших правах Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, яка була самостійною юридичною особою, зареєстрованою Київською міською державною адміністрацією 29.04.1993 р. (свідоцтво № 10), і припинило свою діяльність шляхом перетворення (реорганізації) та внесення термінологічних змін у назву.
Дане Рішення Господарського суду м. Києва № 6/279 від 13.10.2008 р. було залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2009 р., а Верховним Судом України було відмовлено ГО «Київська міська спілка автомобілістів» у відкритті касаційного провадження.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що ГО «Київська міська спілка автомобілістів» не є належним відповідачем по справі № 36/145-2/414 тому, що земельна ділянка на якій розташоване майно яке є предметом спору ніколи не було в користуванні ГО «Київська міська спілка автомобілістів», а отже Відповідач ніколи нічого на ній не будував та не може нести відповідальність за те, що невстановлені судом особи збудували на ній нерухоме майно.
Земельна ділянка на якій розташоване майно, яке було визнане самочинно побудованим, була в користуванні у ГО «Київська міська організація Всеукраїнська спілка автомобілістів» на правах оперативного управління, як у територіального осередку ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».
В матеріалах справи міститься акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А4327/46 від 26.12.2007, в якому зазначено, що станом на 26.12.2007 на вищезазначеній земельній ділянці розміщено автостоянку ГО „Київська міська спілка автомобілістів” , що є порушенням ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення тобто, використання земель не за цільовим призначенням. Суд першої інстанції прийняв даний акт як доказ того, що ГО „Київська міська спілка автомобілістів” є належним відповідачем по справі, оскільки фактично користувалась земельною ділянкою, для організації та облаштування автомобільної стоянки.
Колегія суддів вважає, що даний акт не є достатнім доказом того, що стоянка та споруди які на ній знаходяться облаштована саме ГО „Київська міська спілка автомобілістів”.
Частиною 1 ст. 376 ЦК України визначає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Вказана норма стосується лише нерухомого майна. Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належить земельні ділянки, а також об'єкти , розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
В матеріалах справи відсутні докази, про те, чи є спірні у справі споруди об'єктами нерухомості і взагалі , про які споруди йдеться.
Позивач в позовній заяві зазначав, що спірне майно є самочинним будівництвом, та заявив вимоги про застосування до нього наслідків, передбачених ч. 4 ст. 376 ЦК України.
Згідно з цією нормою якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно особою, яка здійснила (здійснює самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом при розгляді справи не встановлено обставини щодо відповідності спірного майна поняттю самочинного будівництва та наявності підстав для застосування ч.4 ст. 376 ЦК України.
Окрім того, судом не встановлювалась особа, яка ці споруди створила. З огляду на викладене заслуговують на увагу доводи апелянта, стосовно того, що відповідач по справі, а саме ГО „Київська міська спілка автомобілістів” не був користувачем спірної земельної ділянки та не здійснював будівництва. Скаржник зазначає, що спірна земельна ділянка знаходилась в користуванні на праві оперативного управління ГО „Київська міська організація Всеукраїнська спілка автомобілістів”, як територіального осередку ГО „Всеукраїнська спілка автомобілістів”. При цьому скаржник вказує, що ГО „Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів” ліквідована у 2005 році.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до частини 2 статті 101 ГПК України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів” слід задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2009 скасувати, в позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103-105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Громадської організації „Всеукраїнська спілка автомобілістів”
задовольнити.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2009 р. по справі №36/145-2/414 скасувати.
3. В позові відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будекосервіс” ( м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-а, код 34480636) на користь Громадської організації „Київська міська спілка автомобілістів” ( м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, код 05508648) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.
5. Матеріали справи № 36/145-2/414 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді