01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2009 № 22/113
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Лазоренко І.В., дов. №41 від 05.08.2009
від відповідача : Кукаркін О.О., дов. б/н від 08.01.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 14.09.2009
у справі № 22/113 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Рітейл” (далі-відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів у розмірі 260948,09грн., збитків від інфляції у розмірі 291,30грн., пені в сумі 8643,57грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 710,43грн. залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 14.09.2009 у справі №22/113.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом пункту 5 статті 81 ГПК України, оскільки судом не враховано, що позивач через поважні причини не з'явився в судове засідання та не надав витребувані судом докази. Крім того, позивач наполягає на неправильному застосуванні судом частини четвертої статті 22 ГПК України, внаслідок чого порушив право позивача на збільшення позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 апеляційну скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 21.10.2009.
В судове засідання 21.10.2009 з'явилися представники сторін. Представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив у повному обсязі, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2009, проте письмово та нормативно обґрунтованих пояснень щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі позивача, суду не надав.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, на розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів у розмірі 260948,09грн., збитків від інфляції у розмірі 291,30грн., пені в сумі 8643,57грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 710,43грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2009 було порушено провадження у справі №22/113 та призначено її до розгляду на 23.04.2009.
В процесі розгляду справи позовні вимоги постійно збільшувались, згідно поданої заяви за вих. 13/04 від 13.04.2009 на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми 553971,23грн., яка включає в себе суму заборгованості по сплаті платежів у розмірі 513388,80грн., суму збитків від інфляції у розмірі 13588,28грн., загальну суму пені у розмірі 23994,80 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 2999,35грн.
Згідно наданої суду 24.06.2009 заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, останній просив збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму в розмірі 818923,24грн., яка включає в себе суму заборгованості по оплаті лізингових платежів у розмірі 750354,14грн., три відсотки річних у розмірі 2999,35грн., пеню у розмірі 51981,47грн., суму індексації у розмірі 13588,28грн. та сплачені судові витрати.
Зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 вбачається, що заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог не прийнято до розгляду, оскільки станом на дату звернення позивача з позовом до суду, позивач не мав права вимоги щодо стягнення лізингових платежів за березень, квітень, травень, червень 2009, в цій частині права позивача не були порушені відповідачем та не можуть вирішуватись судом в межах даної справи за поданим 23.02.2009 позовом. Збільшений розмір штрафних санкцій, зокрема пені та 3% річних теж не прийнято судом, оскільки здійсненний з урахуванням збільшеної суми позовних вимог.
Київський апеляційний господарський суд повністю погоджується з вищезазначеним висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити, що збільшенням розміру позовних вимог, передбачених частиною другою статті 22 ГПК України, слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не було зазначено у позовній заяві.
Враховуючи вищезазначене, судовою колегією відхиляються як необґрунтовані посилання позивача на неправильне застосуванні судом частини четвертої статті 22 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, в порядку приписів статті 77 ГПк України, розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 було зобов'язано позивача обґрунтувати заявлену до стягнення суму заборгованості відповідача за виставленими рахунками-фактурами по договору за користування автомобілями, із зазначенням за користування по яким автомобілям (окремо за планами лізингу), в яких сумах існує заборгованість та за який період; зобов'язано письмово зазначити та надати відповідні документи, що підтверджують факт проведення страхової експертизи по автомобілям Audi A 6 quattro 3,2 FSI Tiptronic, шасі №WAUZZZ4F88N028110, реєстраційний номер АА 9010 ЕН; Ford Fiesta Comfort 1.25 шасі №WF0HXXGAJH7U57671, реєстраційний номер АА 3921 НР (звернення до страхової компанії з відповідним запитом, надати висновки страхової експертизи щодо пошкодження транспортних засобів тощо); зобов'язано надати письмові пояснення (у разі якщо таке мало місце) щодо припинення дії договору в частині надання в користування транспортних засобів, зокрема: Audi A 6 quattro 3,2 FSI Tiptronic, шасі №WAUZZZ4F88N028110, реєстраційний номер АА 9010 ЕН; Ford Fiesta Comfort 1.25 шасі №WF0HXXGAJH7U57671, реєстраційний номер АА 3921 НР в порядку передбаченому пунктом 8.4.4 договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009 позивача було зобов'язано надати суду обгрунтування заявлених до стягнення сум заборгованості відповідача за виставленими рахунками-фактурами по договору за користування автомобілями, із зазначенням за користування по яким автомобілям (окремо за планом лізингу), в яких сумах існує заборгованість та за який період та зобов'язано надати перелік рахунків, які неоплачені (в якій частині) та складають суму заборгованості заявлену до стягнення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2009 у справі №22/113 позов було залишено без розгляду у зв'язку з неможливістю вирішення спору, оскільки позивачем не виконано вимоги вищезазначених ухвал, а надані позивачем до справи первинні документи не підтверджують викладеного у позовній заяві, уточненнях до позову.
Відповідно до пункту 5 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, приписами вищезазначеної норми встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду.
Проте, роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/612 від 23.08.1994 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” містить вказівки про те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 статті 81 ГПК України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи без поважних причин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.
Отже, перш ніж залишати позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
В обгрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що у судове засідання 14.09.2009 його представник не міг з'явитися та надати витребувані судом докази, у зв'язку з великою завантаженістю та відрядженням до Одеської області для участі у судових засіданнях по справах №17/107-09-2848 та №6/117-09-2855. розгляд яких призначено на 14.09.2009. На підтвердження зазначених обставин, суду було надано заяву позивача, адресовану господарському суду міста Києва про відкладення розгляду справи з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позову без розгляду було невиконання позивачем вимог ухвал суду від 15.06.2009 та 10.08.2009, якими позивача було зобов'язано надати суду відповідні документи.
З мотивувальної частини ухвали від 14.09.2009 також вбачається, що вимоги суду було виконано позивачем частково, суду не надано результатів проведення експертизи по страхових випадках, а лише повідомлено про те, що дія договору на підставі пункту 8.4.4 по вказаних автомобілях не припинялась. Ненадання витребуваних судом документів унеможливлює встановлення відповідних обставин, зокрема в частині наявності підстав для припинення дії договору у відповідності з його положеннями на підставі наявних у справі матеріалів.
Вимоги про стягнення сум заборгованості та штрафних санкцій позивачем підтверджені лише власними розрахунками, та через ненадання суду витребуваних первинних документів (рахунків-фактур, банківських виписок що підтверджують частину сплачених рахунків тощо) не можуть бути перевірені чи підтверджені судом.
При цьому, судом зазначено, що оскільки витребувані документи знаходяться лише на підприємстві позивача, ненадання суду відповідної інформації та доказів необхідних для вирішення спору свідчать про неповагу до суду, неналежне ставлення до процесуальних обов'язків, якими наділені сторони відповідно до закону, а ненадання позивачем витребуваних судом відомостей перешкоджає всебічно та об'єктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог по справі та прийняти правильне та обґрунтоване рішення.
Проте, місцевим господарським судом нічого не зазначено про причини невиконання його вимог позивачем.
Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що судом не було з'ясовано причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінено їх поважність, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст.81, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.09.2009 у справі №22/113 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.09.2009 у справі №22/113 скасувати.
3. Справу №22/113 передати до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
26.10.09 (відправлено)