01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2009 № 14/259
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Бак В.І. , Панченко Ю.В. - представники за довіреностями,
від відповідача: Ахтімірова М.Г., Бараш М.Я. - представники за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Лук Авіа Ойл"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.08.2009
у справі № 14/259 (суддя
за позовом ТОВ "Лук Авіа Ойл"
до Антимонопольний комітет України
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним рішення
В червні 2009 р. позивач звернувся до Господарського суду м. Києва позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2009 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволенити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 43, 44, 22, 27, 32, 33, 36, 38 ГПК України та ст.ст. 12, 13, 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу та подані доповнення до неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано відмовив в позові, виходячи з наступного.
Спір між сторонами виник з приводу правомірності прийняття відповідачем рішення від 28.04.2009 № 147-р по справі №28-26.13/44-09, яким були застосовані до позивача штрафні санкції в зв'язку із виявленими порушеннями ним конкурентного законодавства.
Статтею 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду. А тому даний спір підлягає розгляду в господарському суді.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р визнано, що АТ «Укртатнафта», ЗАТ «Спільне українсько-голландське підприємство «КРЕБО», ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» займали у період з вересня по грудень 2008 року монопольне (домінуюче) становище на ринку реалізації авіапального із заправкою повітряних суден у межах території державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
В умовах такого становища на зазначеному ринку ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» встановило у період з вересня по грудень 2008 року завищені ціни на послуги з реалізації авіаційного пального із заправкою повітряних суден у межах території державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Зазначені дії ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» визнані рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку реалізації авіапального із заправкою повітряних суден у межах території державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» шляхом встановлення таких цін реалізації авіапального, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
В зв'язку з допущеним порушенням законодавства про захист економічної конкуренції рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р на ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» накладено штраф у розмірі 20 000 000 (двадцяти мільйонів) гривень.
Згідно із зазначеним рішенням Комітету, в умовах такого становища на зазначеному ринку ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» встановило у період з вересня по грудень 2008 року завищені ціни на послуги із реалізації авіаційного пального із заправкою повітряних суден у межах території державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Зазначені дії ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» визнані рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку реалізації авіапального із заправкою повітряних суден у межах території державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» шляхом встановлення таких цін реалізації авіапального, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
За зазначене порушення законодавства про захист економічної конкуренції рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р на ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» накладено штраф у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
- на цьому ринку в нього немає жодного конкурента;
- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання якщо стосовно них виконуються такі умови:
- сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку перевищує 50 відсотків;
- сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.
Як встановлено матеріалами справи № 28-26.13/44-09 за розрахунками проведеними відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (надалі - Методика), на підставі даних, зокрема одержаних від АТ «Укртатнафта», ЗАТ СП «КРЕБО» і ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» частки суб'єктів господарювання на ринку реалізації авіапального із заправкою повітряних суден (надалі - ПС) у межах території ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у період з вересня по грудень 2008 року становила: АТ «Укртатнафта» - 56,51 відсотка, ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» - 23,1 вісотка, ЗАТ СП «КРЕБО» - 20,38 відсотка, ТОВ «ТНК-Авіа» - 0,01 відсотка. Таким чином сукупна частка відповідачів по справі становить 99,99 відсотка обсягу ринку.
Позивач не надав суду належних доказів відносно того, що він разом з АТ «Укртатнафта», ЗАТ СП «КРЕБО» чи окремо зазнають значної конкуренції на ринку реалізації авіапального із заправкою ПС в межах ДП МА «Бориспіль».
Відсутність з вересня по грудень 2008 року значної конкуренції між АТ «Укртатнафта», ЗАТ СП «КРЕБО» і ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» підтверджується наступним.
Під час розгляду спору господарським судом встановлено, що завдяки виконанню умов договору із АТ «Укртатнафта» ЗАТ СП «КРЕБО» отримувало стабільний дохід (380,38 - 385 грн (без ПДВ) на кожній тонні авіапального, реалізованого АТ «Укртатнафта» у ДП МА «Бориспіль» на умовах заправки його у баки ПС) та значною мірою звільнилося від витрат, пов'язаних із придбанням авіапального, необхідного для своєї діяльності. При цьому, чим більші обсяги авіапального реалізовувало АТ «Укртатнафта», тим більше доходу отримувало ЗАТ СП «КРЕБО», що усувало стимули ЗАТ СП «КРЕБО» до значної конкуренції з АТ «Укртатнафта» на ринку реалізації авіапального із заправкою ПС суден на території ДП МА «Бориспіль».
ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» не зазнавало значної конкуренції з боку ЗАТ СП «КРЕБО» на ринку реалізації авіаційного пального із заправкою повітряних суден на території ДП МА «Бориспіль». Зазначене обґрунтовується тим, що ЗАТ СП «КРЕБО» і ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» мали свої стабільні кола споживачів, визначені відповідними договорами, у межах яких товариства могли встановлювати власні умови реалізації авіапального.
Порівняно невеликий розмір частки ТОВ «ТНК-Авіа» свідчить про те, що ЗАТ «Укртатнафта», ЗАТ СП «КРЕБО» і ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» не зазнавали значної конкуренції від зазначеного суб'єкта на ринку реалізації авіапального із заправкою ПС на території ДП МА «Бориспіль».
До того ж відсутність значної конкуренції між вказаними вище суб'єктами обумовлена існуванням адміністративного бар'єру доступу на ринок.
Відповідно до Правил сертифікації аеропортів, затверджених наказом Державіаслужби від 13 червня 2006 року № 407, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 червня 2006 року за № 740/12614, для здійснення діяльності з надання послуг із заправки авіапальним ПС необхідно мати сертифікат на здійснення цього виду діяльності, а також відповідне сертифіковане обладнання, що створює бар'єри для здійснення значною кількістю суб'єктів господарювання діяльності із надання послуг. У свою чергу, суб'єкту господарювання, який має у наявності сертифіковане авіапальне, однак не має сертифікату на здійснення діяльності з надання послуг із заправки авіаційним пальним повітряних суден, необхідно отримати від іншого суб'єкта господарювання (фактично свого конкурента), що має відповідний сертифікат, послуги із заправки авіапальним ПС своїх клієнтів - авіакомпаній.
Антимонопольний комітет України, розглядаючи справу № 28-26.13/44-09, встановив, що у період з вересня по грудень 2008 року зниження цін на авіапальне ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» склало у порівнянні з серпнем 26,1 відсотка. При цьому у період з вересня по грудень 2008 року зниження цін закупівлі ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» авіаційного пального становило 39 відсотків порівняно з серпнем 2008 року.
При цьому, якщо у період з січня по серпень 2008 року різниця між середньозваженими цінами реалізації авіапального та його придбання ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» 426 грн на тонні, то у вересні 2008 року зазначений показник становив 325,49 грн.
У жовтні 2008 року ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» не придбавало авіапального, а продовжувало реалізовувати попередньо придбане ним авіапальне, при цьому продовжуючи знижувати ціни на авіапальне.
У листопаді та грудні 2008 року середньозважені ціни реалізації ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» авіапального продовжували знижуватися, однак при цьому ціни придбання цим товариством авіапального знижувалися більш швидкими темпами, ніж ціни його реалізації. Так, порівняно з серпнем 2008 року у листопаді 2008 року ціни придбання авіапального знизилися на 32,6 відсотка, а ціни реалізації - на 20 відсотків, а у грудні 2008 року ціни придбання авіапального знизилися на 39,3 відсотка, а ціни реалізації - на 26,1 відсотка.
При цьому різниця між середньозваженими цінами реалізації ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» авіапального та середньозваженими цінами його придбання у листопаді та грудні 2008 року становила відповідно 1140,36 грн та 1115,68 грн на тонні або зросла у порівнянні з серпнем 2008 року у 2,7 разу.
Така цінова поведінка ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» на ринку реалізації авіапального із заправкою ПС в межах ДП МА «Бориспіль» у листопаді та грудні 2008 року була б неможливою в умовах існування значної конкуренції на ринку.
Таким чином, Комітетом правильно визначено дії ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» щодо встановлення у листопаді та грудні 2008 року завищених цін на авіапальне як порушення законодавства, передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку реалізації авіапального із заправкою ПС у межах ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» шляхом встановлення таких цін реалізації авіапального, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно із статтею 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами розгляду справи є, зокрема, власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України.
Стаття 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зловживання монопольним становищем.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів які б спростували вище встановлені та зазначені судом обставини, позивачем не надано.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким в задоволені позовні вимоги відмовлено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК АВІА ОЙЛ» на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2009 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2009 року у справі №14/259 залишити без змін.
3. Матеріали справи №14/259 направити до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді