01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2009 № 51/271
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача за зустрічним позовом - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача - Донченко О.Г.- представник, дов.№ 2941 від 26.12.2008,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2009
у справі № 51/271 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс"
до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"
про стягнення 157014,32 грн.
за зустрічним позовом Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс"
про стягнення 115 024,00 грн.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 15.09.2009 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.09.2009.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 у справі № 51/271 первісний позов задоволено частково, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 108 000,00 грн. основного боргу, 14 175,13 грн. пені, 3 944,05 грн. 3% річних, 27 262,00 грн. інфляційних нарахувань, 1 533,81 грн. державного мита, 117,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено; зустрічний позов задоволено частково, з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню 57 199,86 грн. штрафу, 571,99 грн. державного мита, 58,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що як встановив суд, позивач за первісним позовом прострочив виконання зобов'язання по постачанню товару за договором від 17.05.2007 № 05/07/17/02-Т на 26 календарних днів; станом на день звернення позивача за первісним позовом до суду, заборгованість відповідача за первісним позовом склала 108 000,00 грн.; згідно з розрахунком суду суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом за період з 20.10.2007 до 20.04.2008, складає 14 175,13 грн.; позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому зодоволенню згідно з розрахунком суду, оскільки позивачем невірно застосовано методику їх розрахунку; враховуючи приписи норми ч.3 ст.549 ЦК України, зважаючи на те, що відповідачем за зустрічним позовом неналежним чином виконано зобов'язання саме по своєчасному постачанню товару, суд відмовляє позивачу за зустрічним позовом в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, оскільки вказаний вид штрафної санкції застосовується, в силу вимог чинного законодавства, виключно за порушення грошового зобов'язання; суд відзначає, що позивачем за зустрічним позовом невірно визначено період прострочення поставки товару, як встановлено судом, прострочка склала 26 календарних днів, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 22 120,00 грн.; матеріалами справи підтверджено неналежну якість поставленого відповідачем за зустрічним позовом товару; перевіривши розрахунок штрафу, передбачений п.5.2 договору, суд зазначає, що позивач за зустрічним позовом помилково ототожнив загальну вартість товару із загальною сумою договору, таким чином, згідно із розрахунком суду, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом, складає 57 199,86 грн.
В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 у справі № 51/271 скасувати частково, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права, а саме: в частині задоволення вимог за первісним позовом щодо стягнення 3% в розмірі 1 841,75 грн., інфляційних збитків в розмірі 6 212,00 грн. та відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом щодо стягнення пені в розмірі 29 704,00 грн., 7% штрафу в розмірі 22 120,00 грн., 20% штрафу в розмірі 6 000,14 грн.; зменшити розмір пені до 0,00 грн. та не стягувати її з відповідача за первісним позовом.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.
Заявник не погоджується із висновком суду про те, що договір від 17.05.2007 № 05/07/17/02-Т є договором поставки, посилається на порушення ст.ст.628, 663, 664, 712, 857 ЦК України, ст.231 ГК України та вважає, що даний договір є змішаним і містить елементи договорів поставки та підряду.
Посилаючись на норми ч.2 ст.628, ст.663, п.3 ч.1 ст.664, ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, положення п.п.3.1, 4.4 договору, специфікації № 1 до договору, заявник стверджує, що відповідач за зустрічним позовом вважається таким, що виконав зобов'язання по поставці товару повністю з моменту виконання всіх зобов'язань, передбачених специфікацією № 1; відповідний акт приймання-передачі був підписаний 13.12.2007, тобто всі зобов'язання за договором відповідно до специфікації № 1 були виконані лише 13.12.2007 з прострочкою виконання на 94 календарних дні, а не 26, про що зазначено в рішенні суду, та посилаючись на норми п.3 ч.1 ст.611, ч.1 ст.612, ч.1 ст.628, ч.1 ст.632, ст.629 ЦК України, ч.2 ст.193, п.2 ч.2 ст.231 ГК України, положення п.п.2.1, 2.2, 5.1 договору, заявник стверджує, що ним правомірно заявлено про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 29 704,00 грн. пені, 7% штрафу в розмірі 22 120,00 грн., а вимоги позивача за первісним позовом про стягнення інфляційних збитків та річних нараховані неправильно, оскільки платіжне зобов'язання відповідача за первісним позовом щодо доплати 50% вартості товару (що включає в себе вартість поставки та вартість пуску і наладки товару), вважається простроченим з моменту спливу 10-ти банківських днів від 13.12.2007.
Посилаючись на норми ч.1 ст.673, ч.1 ст.675, ч.ч.1, 2 ст.857 ЦК України, п.2 ч.2 ст.231 ГК України, п.4 ст.21 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" в редакції на 01.09.2007, норми Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів в редакції, затвердженій наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 № 132, положення п.п.4.1, 5.2 договору, листи за №№ 2324, 3015, акти від 04.12.2007, 14.10.2008, заявник стверджує, що ним правомірно було заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару - 63 200,00 грн.
Заявник посилається на порушення справи № 24/342-б про банкрутство, провадження у якій припинено 18.12.2006 та те, що у зв'язку із перебуванням у тяжкому фінансовому стані, великим розміром дебіторської та кредиторської заборгованості, на підставі ч.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України відповідач за первісним позовом просив суд першої інстанції при винесенні рішення, та просить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, врахувати ступінь виконання зобов'язання, майновий стан і платоспроможність відповідача, а також у зв'язку з тим, що позивачу за первісним позовом не було завдано збитків, зменшити розмір штрафних санкцій та не стягувати їх з державного підприємства взагалі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що акт прийому-передачі товару сторонами не складався, натомість 13.12.2007 сторонами було складено акт № ОУ-0000007 здачі-прийняття робіт (надання послуг), сам же товар був прийнятий відповідачем за первісним позовом 05.10.2007, що підтверджується видатковою накладною № РН-000065 від 05.10.2007, довіреністю на отримання № 084516; вимога щодо стягнення штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язання з виконання підрядних робіт, а саме монтажу та наладки крану, у зустрічному позові не заявлялась; вартість товару чітко визначена в договорі й становить 286 000,00 грн.; клопотання відповідача за первісним позовом щодо звільнення його взагалі від сплати штрафних санкцій суперечать ст.13 Конституції України, ст.6, ч.ч.1, 2 ст.193, ч.2 ст.218 ГК України,
На підставі ст.ст.77, 99 ГПК України ухвалою апеляційного господарського суду від 15.09.2009 від сторін витребувані докази, які ними надані.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача за первісним позовом, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, витребувані документи, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем за первісним позовом пред'явлено позов про стягнення з відповідача 108 000,00 грн. заборгованості за поставлений кран мостовий відповідно до договору № 05/07/17/02-Т від 17.05.2007, 18 631,68 грн. пені, 3 120,64 грн. 3% річних, 27 262,00 грн. збитків від інфляції, судових витрат. У порядку ст.22 ГПК України позивачем за первісним позовом подано уточнення позовних вимог, згідно із яким п.п.2, 3 позовної заяви викладено у новій редакціїї: про стягнення 14 227,51 грн. пені та 3 957,04 3% річних та додано розрахунок.
Відповідачем за первісним позовом подано зустрічний позов про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 29 704,00 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, 22 120,00 грн. 7% річних за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 63 200,00 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості, судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами укладено договір поставки № 05/07/17/02-Т від 17.05.2007 (далі договір від 17.05.07), відповідно до розд.1 якого, позивач за первісним позовом, за договором постачальник, зобов'язався поставити, а відповідач за первісним позовом, за договором замовник, прийняти і оплатити товар: кран мостовий електричний 2-х балочний КМС-А в/п 5т, проліт 16,9 м, висота підйому 12 м., режим роботи 5К, тип кабіни - відкритий, в кількості 1 шт.
В п.п.3.2, 3.3 договору від 17.05.2007 передбачено, що позивач за первісним позовом здійснює поставку продукції на умовах DDP - ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" у м.Києві, вул. Алма-Атинська, 74 відповідно до вимог "Інкотермс"; товар постачається протягом 75 діб після надходження 50-процентної попередньої оплати.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору від 17.05.2007 сума договору складає 316 000,00 грн.; умови оплати: 50% від суми договору, що складає 158 000,00 грн. - попередня оплата, решта коштів, що складає 158 000,00 грн., сплачується протягом 10 банківських днів з дня одержання товару відповідачем за первісним позовом; від дати надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом починається відлік терміну поставки.
Відповідачем за первісним позовом перераховано позивачу за первісним позовом за кран мостовий згідно із договором від 17.05.07 передоплату у сумах: за платіжним дорученням № 2068 від 25.06.2007 - 130 000,00 грн., та за платіжним дорученням № 2075 від 27.06.2007 - 28 000,00 грн, а за платіжним дорученням № 1191 від 04.04.2008 - оплату у сумі 50 000,00 грн.
Згідно із видатковою накладною № РН-000065 від 05.10.2007 позивач за первісним позовом відвантажив, а відповідач за первісним позовом, через представника, уповноваженого довіреністю № 084516 від 05.10.2007, прийняв електромостовий вантажопідіймальний кран.
Отже, згідно із умовою п.2.2 договору відповідач за первісним позовом повинен сплатити решту коштів за вантажопідйомний кран не пізніше 19.10.2007.
Сторони за договором від 17.05.2007 у п.5.3 погодили умову про сплату пені відповідачем за первісним позовом за порушення строків оплати товару.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу, пені, інфляційних втрат, річних є такими, що відповідають вимогам ст.193, ч.1 ст.216 ГК України, ст.ст.526, 625, 629 ЦК України.
Апеляційна інстанція погоджується із розрахунком суду першої інстанції пені у розмірі 14 175,13 грн. та 3 944,05 грн.3% річних.
Відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" DDP доставлено, мито сплачене ( ... місце призначення зазначене) означає, що зобов'язання продавця по поставці вважаються виконаними після того, як він надав товар у погодженому місці країни імпорту.
Враховуючи умову п.3.3 договору від 17.05.2007, відповідач за зустрічним позовом, поставивши позивачу за зустрічним позовом вантажопідіймальний кран 05.10.2007 за видатковою накладною № РН-000065, прострочив виконання свого зобов'язання по строку поставки на 26 календарних дні.
Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Також в ч.2 ст.231 ГК України вказано, що у разі якщо порушено гоподарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п.5.1 договору від 17.05.2007 у разі прострочення поставки товару відповідач за зустрічним позовом сплачує позивачу за зустрічним позовом пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару за кожен день прострочки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
Отже, позовні вимоги про стягнення пені за прострочку поставки товару на 26 днів у розмірі 7 436,00 грн. відповідають вимогам законодавства, умовам договору та підтверджені матеріалами справи.
Апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо того, що такий вид штрафної санкції, як пеня, застосовується виключно за порушення грошового зобов'язання, як із таким, що не відповідає нормам законодавства.
Висновок суду першої інстанції про те, що мала місце прострочка поставки 26 календарних днів, матеріалам справи відповідає.
Згідно із п.4.1 договору від 17.05.2007 відповідач за зустрічним позовом гарантує якість товару та його повну відповідність договору.
В ч.6 ст.265 ГК України встановлено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлю-продаж.
Відповідно до ч.1 ст.268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Як вбачається із листа позивача за зустрічним позовом від 14.10.2008 за № 2452 адресованому відповідачу за зустрічним позовом, під час роботи вантажопідіймального крану, поставленого за договором від 17.05.2007, виявлені його недоліки, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просив терміново відрядити представників для з'ясування причин та усунення недоліків.
В акті, складеному відповідно да зазначеного листа, за наслідками обстеження крану, виявлені несправності, які відображені в акті, складеному представниками обох сторін (а.с.38, 1 т.).
Також, як вбачається із листів позивача за зустрічним позовом від 26.10.2007 за № 2324, 04.12.2007 за № 3015 (а.с.78, 80, 1 т.) несправності крану виявлялись і в подальшому.
Згідно із актом від 04.12.2007, складеним представниками обох сторін, відповідач за зустрічним позовом зобов'язався усунути виявлені дефекти своїми силами та коштами до 10.12.2007 (а.с.79, 1т.).
Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).
Згідно із п.5.2 договору від 17.05.2007 за постачання товару неналежної якості відповідач за зустрічним позовом сплачує позивачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товар.
Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення штрафу за поставку неякісного товару у розмірі 57 200,00 грн. є такими, що відповідають нормам законодавства, умовам договору та грунтуються на матеріалах справи.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за первісним позовом у відзиві від 28.10.2008 на позовну заяву, посилаючись на тяжке фінансове становище, наявність великої дебіторської та кредиторської заборгованості, керуючись ч.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, просив суд при винесенні рішення врахувати ступінь виконання зобов'язання та майновий стан відповідача за первісним позовом, а також у зв'язку з тим, що позивачу за первісним позовом не було завдано збитків, зменшити розмір штрафних санкцій та не стягувати їх. Також відповідач за первісним позовом надав звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість станом на 01.10.2008.
На підставі ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд ухвалою від 15.09.2009 витребував у сторін, з метою дослідження підстав застосування ст.233 ГК України, докази майнового стану, інших інтересів, які заслуговують на увагу, за наявності, спричинення збитків.
Сторонами надані фінансові звіти.
Апеляційна інстанція, враховуючи майновий стан сторін, тяжкий фінансовий стан відповідача за первісним позовом, неспричинення збитків позивачеві за первісним позовом, ступінь виконання зобов'язання відповідачем за первісним позовом, відповідно до ст.233 ГК України та на підставі ч.3 ст.83 ГПК України вважає можливим зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом до розміру 7 087,56 грн., покладаючи судові витрати на відповідача за первісним позовом без врахування зазначеного зменшення.
Із доводами апеляційної скарги, частково, немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та такі обставини.
Згідно із ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір); до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Отже, хоча специфікація, яка є додатком № 1 до договору від 17.05.2007, і містить умови про монтаж та наладку крану КМС5-5А, що є елементом договору підряду, і ціна монтажу та наладки крану враховується у загальній сумі договору - 316 000,00 грн., проте відповідно і до норми законодавства і умов договору від 17.05.2007 у частині елементів договору поставки, належить застосовувати положення актів законодавства про договори поставки і відповідно положення актів законодавства про договори підряду у частині елементів договору підряду.
Як вже зазначалось, поставка товару закінчена моментом одержання відповідачем за первісним позовом товару за накладною № РН-000065 від 05.10.2007, як передбачено п.3.2 договору від 17.05.2007.
Згідно із актом № ОУ-0000007 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.12.2007 виконані позивачем за первісним позовом монтажні та налагоджувальні роботи.
Нормами ст.265 ГК України, ст.ст.712, 837 ЦК України закріплено поняття договорів поставки та підряду.
Із зазначених норм видно, що умови, що встановлюють у відповідних правовідносинах момент виконання зобов'язання поставити товар та момент виконання зобов'язання передати виконану роботу, є відмінними.
Отже, визначаючи момент виконання позивачем за первісним позовом зобов'язання за договором від 17.05.2007 поставити товар, належить керуватись умовами договору саме щодо поставки товару.
Як вже зазначалось, згідно із ст.265 ГК України одним із обов'язків покупця є сплатити за товар певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Згідно із ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається із специфікації до договору від 17.05.2007, сторонами погодено ціну електромостового вантажопідіймального крану у кількості 1 - 238 333,34 грн. без ПДВ.
Як вже зазначалось, у п.5.2 договору від 17.05.2007 сторони погодили умову про сплату штрафу в розмірі 20% саме від вартості поставленого неякісного товару, що також відповідає нормам законодавства.
Таким чином, нарахування зазначеного штрафу 20% саме від суми договору 316 000,00 грн., до якої входить вартість доставки, монтажних та налагоджувальних робіт, є неправомірним.
Нормами ГПК України не надано право суду повністю звільняти від стягнення неустойки.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ч.3 ст.83, ст.ст. 99, 101, 103 - 104 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 у справі № 51/271 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
"Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, р/р 260000006803 в АБ "Експрес банк" м. Київ, МФО 322959, ЄДРПОУ 14294471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (28000, м. Олександрія, р/р 26000425205261 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Кіровоград, МФО 323293, ЄДРПОУ 32412606) 108 000,00 грн. основного боргу, 7 087,56 грн. пені, 3 944,05 грн. 3% річних, 27 262,00 грн. інфляційних нарахувань, 1 533,81 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,94 грн.
Вимоги про стягнення 7 087,57 грн. пені не підлягають задоволенню через зменшення її розміру.
В решті частини у позові відмовити.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (28000, м. Олександрія, р/р 26000425205261 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Кіровоград, МФО 323293, ЄДРПОУ 32412606) на користь Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, р/р 260000006803 в АБ "Експрес банк" м. Київ, МФО 322959, ЄДРПОУ 14294471) 7 436,00 грн. пені, 57 200,00 грн. штрафу, 646,36 грн. державного мита та 104,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті частини у позові відмовити."
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (28000, м. Олександрія, р/р 26000425205261 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Кіровоград, МФО 323293, ЄДРПОУ 32412606) на користь Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, р/р 260000006803 в АБ "Експрес банк" м. Київ, МФО 322959, ЄДРПОУ 14294471) 37,18 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
4. Справу № 51/271 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
26.10.09 (відправлено)