Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1049/2009р. Головуючий
у 1 інстанції Непомнящій М.О.
Категорія 34 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
22 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Володіної Л.В.,
суддів: Колбіної Т.П., Алєєвої Н.Г.,
при секретарі: Шевченко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 26 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
21.05.2008р. ОСОБА_2. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, просив стягнути з відповідача матеріальний збиток в сумі 3.877грн.35коп., моральну шкоду - 4.000грн., судові витрати - 87,27грн. та 30грн.
Вимоги мотивовані тим, що 19.12.2007 року з вини відповідача, який керував автомобілем „Фольцваген” держ.номер НОМЕР_1 відбулося ДТП, в результаті якого автомобілю позивача - „Мітсубісі” держ.номер НОМЕР_2 завдані механічні пошкодження. Згідно звіту про оцінку №7669, розмір матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля позивача, становить 9.227грн.91коп. За проведення звіту позивач сплатив 102грн.
09.04.2008 року від Моторно-транспортного страхового бюро України позивач отримав компенсацію вартості відновлювального ремонту автомобілю в сумі 5.507грн.63коп. без компенсації суми ПДВ - 1.101грн.53коп. та з утриманням банківської комісії в розмірі 1%, що складає 55грн.07коп. Таким чином невідшкодованою залишилася сума в розмірі 3.877грн.35коп., яку він просить стягнути з відповідача. Крім того, діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, вартість якої позивач оцінює в 4.000грн.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 26 серпня 2009 року позов задоволений частково, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто: матеріальний збиток - 3.720грн.28коп., моральну шкоду - 2.000грн., витрати на проведення оцінки транспортного засобу - 102грн., судові витрати - 89грн.50коп.
Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові за мотивами невідповідності висновків суду матеріалам справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. матеріального збитку в сумі 3720грн.28коп. суд І інстанції виходив з того, що вина відповідача у заподіяні шкоди доказана, та розмір відшкодування підтверджується письмовими доказами, які містяться у справі.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на вимогах закону та підтверджуються фактичними обставинами справи.
Відповідно до ч.2,5 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє їм на відповідній правовій підставі. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ч.1 ст.21, п.2 ч.1 ст.41 Закону України „ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Зі справи видно, що 19.12.2007 року о 13год.10хв. на проспекті Генерала Острякова в м.Севастополі ОСОБА_1, управляючи автомобілем „Фольцваген” держ.номер НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого здійснив зіткнення з зупинившимся позаду автомобілем позивача - „Мітсубісі” держ.номер НОМЕР_2, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.9 ПДР України та постановою місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 18.01.2008 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34грн. (а.с.14).
Згідно звіту про оцінку (а.с.5-18), сума матеріального збитку заподіяного ОСОБА_2. пошкодженням належного йому автомобілю складає 9.227грн.91коп., де 6.609грн.16коп. - вартість відновлювального ремонту автомобілю з урахування зносу, та 2.618грн.75коп. - величина втрати товарної вартості.
У зв'язку з тим, що в порушення вимог ст.21 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами застрахована не була, 09.04.2008 року позивач отримав від Моторно-транспортного страхового бюро України компенсацію в сумі 5.507грн.63коп. (а.с.24).
Суд належно оцінив викладені обставини, та дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми невідшкодованого матеріального збитку в розмірі 3.720грн.28коп. (9227,91-5507,63=3720,28), а також витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку - 102грн. (а.с.23), та понесені позивачем судові витрати - 89грн.50коп. (51+8,50+30=89,5).
Висновок суду про те, що діями ОСОБА_1 позивачу заподіяні моральні страждання також являється правильним і не суперечить вимогам ч.3 ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України. Розмір відшкодування відповідає характеру скоєного ОСОБА_1. правопорушення, обсягу страждань, зазнаних позивачем у зв'язку з погіршенням стану здоров'я як інвалідом ІІ групи (а.с.50), та характеру понесених ним немайнових втрат.
Доводи відповідача про те, що суд необґрунтовано стягнув з нього 3.720грн.28коп., яка фактично являється податком на додану вартість, колегія не може прийняти до уваги як такі, що не засновані на матеріалах справи, оскільки позивачем понесені збитки з урахуванням ПДВ, які підлягають відшкодуванню. Крім того, включення у звіт про оцінку майна та у висновок про вартість об'єкта оцінки податку на додану вартість не суперечить вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою КМУ №1440 від 10.09.2003 року.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 26 серпня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ Н.Г. Алєєва
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду міста Севастополя Т.П. Колбіна