24.09.2009 року Справа № 28/185-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. - (доповідача),
суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.
при секретарі: Прудніковій Г.В.
за участю прокурора Зіма В.Б. посвідчення № 117 від 13.08.07р.
представники сторін:
від позивача: Блинська В.А. бухгалтер, довіреність №71 від 14.07.09;
від позивача : Білий О.С. представник, довіреність №01-мр від 008.01.09;
від відповідача: Пека З.О. юрисконсульт, довіреність №002/7-09 від 06.04.09;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року у справі № 28/185-09
за позовом прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради в особі комунального навчального закладу культури “Школа мистецтв”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення 656 грн. 05 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” на користь комунального навчального закладу культури “Школа мистецтв” грошові кошти 656 грн. 05 коп. та в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська державне мито 102 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем, як теплопостачальною організацією, відповідно до договору №274 від 01.10.2004 року, надано комунальному навчальному закладу культури “Школа мистецтв” рахунок та акт виконання поставки теплової енергії за листопад 2006 року, в якому зазначено необґрунтовано завищений тариф, який не відповідає розміру тарифу, визначеному рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради №734 від 03.11.2006 року. В зв'язку з цим ним безпідставно отримані грошові кошти в сумі 656 грн. 05 коп.
Правовими підставами для задоволення вимог позову суд зазначив норми статей 525, 526, 629, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, в позові відмовити.
Посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків господарського суду ст.13 Закону України “Про теплопостачання”. Вважає, що у Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради відсутні повноваження на встановлення тарифів на теплову енергію для ВАТ “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” і відповідач застосував для комунального навчального закладу культури “Школа мистецтв” тариф 166 грн. 06 коп. відповідно до прийнятого НКРЕ рішення та підписаної сторонами додаткової угоди до договору від 12.02.2007 року.
У відзивах на апеляційну скаргу Дніпродзержинська міська рада та комунальний навчальний заклад культури “Школа мистецтв” вважають висновки оскаржуваного судового рішення законними та обґрунтованими. Просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2004 року між комунальним навчальним закладом культури “Школа мистецтв” та відкритим акціонерним товариством “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” було укладено договір № 274 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (а.с.31-33).
Згідно умов договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором.
Строк дії договору було визначено до 01.10.2006 року.
01.01.2006 року між позивачем та відповідачем було складено новий договір № 274, в якому в п. 2.4 погоджено тариф 84 грн. 99 коп. з ПДВ за 1 Гкал. 12.02.2007 року сторонами була підписана додаткова угода, якою п.2.4 договору викладено в наступній редакції: “ з 04.11.2006 року тариф за 1 Гкал складає 166 грн. 06 коп. з ПДВ ” (а.с.75-79).
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України при укладенні договору у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються уповноваженим органом державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до підпункту 2 пункту «а»статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної Громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Враховуючи правовий статус відповідача як відкритого акціонерного товариства, тарифи для нього затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Пунктом 1 рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.09.2006 року № 1288 “Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії для ВАТ “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” та рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.11.2006 року № 734 “Про погодження тарифів на послуги з транспортування та постачання теплової енергії” загальна сума тарифу за1 Гкал встановлена у розмірі 149 грн. 51 коп. (разом з ПДВ) (а.с. 65-67).
Термін дії тарифу, згідно з п. 4 рішення виконкому з 04.11.2006 року до 04.12.2006 року. Тобто тариф для відповідача в розмірі 166 грн. 06 коп. за 1 Гкал належним чином не встановлено.
Відповідачем був виставлений позивачу та сплачений ним рахунок від 30.11.2006 року № 274/11.06, за тарифом 166 грн. 06 коп. за 1 Гкал. Це підтверджується актами виконання поставленої теплової енергії за журналом обліку теплової енергії за листопад 2006 року (а.с. 34-35).
Правових підстав для застосування такого тарифу та отримання зайво сплачених йому 656 грн. 05 коп. відповідач не мав.
Його доводи про те, що зазначена сума не є безпідставно отриманою, оскільки вона сплачена на підставі договору спростовуються наступним:
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було отримано, згодом відпала.
Положення цієї статті також застосовуються до повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Саме в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України перерахована позивачем сума 656 грн. 05 коп. є шкодою у вигляді незаконно набутих відповідачем грошових коштів. Тому висновок господарського суду про її стягнення відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.
Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року у справі № 28/185-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: І.Л. Кузнецова
Суддя: І.А. Сизько
Підписано в повному обсязі 26.10.2009 року.