13.10.2009 року Справа № 15/18
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання Врона С.В.
представники сторін:
від позивача, відповідача-1, відповідача-2, третьої особи представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.06.09р. у справі №15/18
за позовом відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Автосвіт”, м.Кіровоград
закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик”, м.Київ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м.Кіровоград
про стягнення 4 043 грн. 30 коп.
У лютому 2009 року відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (далі ВАТ НАСК “Оранта”) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Автосвіт” (далі ТОВ “Автосвіт”) про стягнення 4 043 грн. 30 коп. матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 09.02.09р. позовна заява прийнята до розгляду і порушено провадження по справі, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за власною ініціативою залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м.Кіровоград.
Ухвалою суду від 06.04.09р. за ініціативою господарського суду до участі у справі залучений інший відповідач - закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Кредо-Класик”, м. Кіровоград (далі ЗАТ “СК “Кредо-Класик”).
13.05.09р. позивачем подано до господарського суду Кіровоградської області заяву про зміну позовних вимог, де позивач просить стягнути з ЗАТ “СК “Кредо-Класик” на користь ВАТ НАСК “Оранта” в особі Кіровоградської дирекції 4 043 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати у розмірі 220 грн. 00 коп.
Ухвалою господарського суду від 02.06.09р. за клопотанням позивача до участі у справі залучений інший відповідач - закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Кредо-Класик”, м. Київ (далі ЗАТ “СК “Кредо-Класик”).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.06.09р. у справі №15/18 (суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги задоволено за рахунок першого відповідача та стягнуто з ТОВ “Автосвіт” на користь ВАТ НАСК “Оранта” 4 043 грн. 30 коп. шкоди, 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження по справі відносно ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик”, м. Кіровоград припинено. В задоволенні позовних вимог до ЗАТ “Страхова компанія “Кредо-Класик”, м.Київ відмовлено.
Рішення суду мотивоване перерахуванням позивачем ТОВ “Дистрибуційна сервісна компанія” страхового відшкодування в сумі 4 043, 30 грн.; доведеністю вини працівника відповідача-1 ОСОБА_1 у скоєнні ДТП; відповідністю суми страхового відшкодування характеру завданих пошкоджень застрахованого автомобіля; невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду у зв'язку з чим розгляду по справі підлягають первісні позовні вимоги за рахунок ТОВ “Автосвіт”. Господарський суд першої інстанції припинив провадження по справі відносно відповідача-2 ЗАТ “СК “Кредо-Класик”, м.Кіровоград на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Кіровоградська обласна дирекція ЗАТ “СК “Кредо-Класик” не є юридичною особою.
Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ НАСК “Оранта” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 червня 2009 року та прийняти рішення, яким стягнути з ЗАТ “СК “Кредо-Класик” на користь ВАТ НАСК “Оранта” в особі Кіровоградської дирекції 4 043 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, стягнути з ЗАТ “СК “Кредо-Класик” на користь ВАТ НАСК “Оранта” в особі Кіровоградської дирекції судові витрати у розмірі 271 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що цивільно-правова відповідальність осіб, які мають право керувати автомобілем “Renault-Magnum”, державний номер НОМЕР_1 -учасником дорожньо-транспортної пригоди, застрахована в ЗАТ “СК “Кредо-Класик”, тому згідно приписів ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. ст. 354, 355 Господарського кодексу України, ст. 993 Цивільного кодексу України матеріальну шкоду, заподіяну ВАТ НАСК “Оранта”, повинно відшкодувати ЗАТ “СК “Кредо-Класик”, а не відповідач-1 ТОВ “Автосвіт”.
Представники позивача, відповідача-1, відповідача-2, третьої особи в судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
29 березня 2007р. між ВАТ НАСК “Оранта” (страховик) та ТОВ “Дистрибуційна сервісна компанія” (страхувальник) укладено договір №430 добровільного страхування 16 транспортних засобів зі строком дії один рік.
10 липня 2007р. близько 12 год. 20 хв. на території бази “ПобудКіровоградсервіс”, розташованій по вулиці Мурманській, 13 в місті Кіровограді сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Renault-Magnum” державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMIT державний номер НОМЕР_3, який належить ТОВ “Автосвіт”, керованим водієм ОСОБА_1 та автомобіля FAW CA 1031K2L 2R5 1010 державний номер НОМЕР_5, який належить ТОВ “Дистрибуційна сервісна компанія”, керованим водієм ОСОБА_2.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження - звіт від 07 серпня 2007 року за №76-1242/11.07.07р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля FAW CA 1031K2L 2R510110, державний номер НОМЕР_5 в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 4 420,80 грн.
На підставі розрахунку розміру страхового відшкодування №76, страхового акту №76, страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 043,30 грн. (4 420,80 - 377,50 франшиза = 4 043,30 грн.).
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_1, який перебував на момент ДТП у трудових відносинах з ТОВ “Автосвіт”, п. 13.1. Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ міста Кіровограда від 14 березня 2008 року за № 375 та постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 серпня 2007 року.
Кіровським районним судом міста Кіровограда встановлено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем “ Renault-Magnum”, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMIT, державний номер ВА 0338 XX, на території бази “ПобудКіровоградсервіс”, починаючи рух від місця розгрузки не витримав безпечний боковий інтервал, допустив наїзд напівпричепа на автомобіль FAW CA 1031K2L 2R5 10110, державний номер НОМЕР_5, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що притягнутий до адміністративної відповідальності - штрафу в розмірі 68,00 грн.
За платіжним дорученням №1819 від 28.05.08р. позивач перерахував ТОВ “Дистрибуційна сервісна компанія” страхове відшкодування в сумі 4043, 30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 25 Закону України “Про страхування” встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Дніпропетровським апеляційним господарським судом в судовому засіданні 13.10.09р. досліджено матеріали адміністративної справи №3-20678/07 Кіровського районного суду м. Кіровограда відносно ОСОБА_1
Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, враховуючи приписи ст. 25 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 1167, 1172, 1191 Цивільного кодексу України дійшов цілком вірного висновку про задоволення позовних вимог за рахунок відповідача-1 ТОВ “Автосвіт”.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:
по-перше, в матеріалах господарської справи №15/18, в матеріалах дослідженої адміністративної справи №3-20678/07 відсутні докази страхування в ЗАТ “СК “Кредо-Класик” цивільно-правової відповідальності осіб, які мають право керувати автомобілем “ Renault-Magnum” державний номер НОМЕР_1 -учасником дорожньо-транспортної пригоди;
по-друге, ЗАТ “СК “Кредо-Класик”, м.Київ залучено до участі у справі в якості відповідача-3 ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.06.09р., якою суд також зобов'язав позивача письмово викласти позовні вимоги до ЗАТ “СК “Кредо-Класик”, м.Київ та надати докази їх надсилання відповідачу-3 (т.2 а.с.5-6).
Докази виконання вищевказаних вимог господарського суду Кіровоградської області в матеріалах справи відсутні.
На адресу господарського суду 02.07.09р. надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, проте, в ній відсутній підпис особи -представника за довіреністю, заява надійшла після прийняття господарським судом Кіровоградської області 25.06.09р. рішення по справі №15/18 та без доказів надсилання відповідачу-3 (т. 2 а.с.26-30).
Виходячи з того, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі (ст. 54 Господарського процесуального кодексу України), а зміна позовних вимог означає зміну істотної складової позову, відповідна заява також має подаватись до суду в письмовій формі. З огляду на приписи ст. ст. 42, 43 та частин першої -третьої ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд має вживати заходів до того, щоб усі учасники судового процесу мали можливість одержати копії відповідної заяви. З цією метою господарський суд зобов'язує позивача надіслати такі копії іншим учасникам судового процесу поштою з наданням суду доказів надсилання. У разі коли порядок подання заяви не дотримано, господарський суд розглядає по суті первісно заявлені вимоги.
Щодо заяв позивача №10-04/494 від 05.04.09р. та від 06.04.09р. про зміну позовних вимог, то треба зауважити, що ЗАТ “СК “Кредо-Класик”, м.Київ залучена до участі у справі лише 02.06.09р., тобто майже через два календарних місяця після подання позивачем зазначених заяв.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, м.Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.06.2009р. у справі №15/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд