19.10.2009 року Справа № 35/262-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів : Тищик І.В, Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання : Прудніковій Г.В.
за участю представників сторін:
від відповідача: Криворученко Є.В, довіреність №1 від 22.09.09, представник;
представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3, м. Марганець Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2009р. у справі №35/262-09;
за позовом приватного підприємця ОСОБА_3,
м. Марганець Дніпропетровської області
до приватного підприємства “Пектораль”, с. Менжинське Нікопольського району Дніпропетровської області
про стягнення 29 240 грн,
25.05.2009 року приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся в господарський суд Дніпропетровської області до приватного підприємства “Пектораль” з позовом про відшкодування збитків (втраченої вигоди) у сумі 29 240 грн. Позивач зазначив, що відповідач оплатив заборгованість за надані ним послуги по збиранню озимого ріпака в період з липня 2007р. по березень 2008р, тобто з порушенням обумовленого договором строку. Але за цей час вартість послуг збільшилась майже у два рази, тому він просить стягнути з відповідача різницю у вартості послуг як втрачену вигоду. (а. с. 2 -5)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2009 року (суддя Широбокова Л. П.) в позові відмовлено. (а. с. 80 -81)
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2009 року за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_3
М. І. порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2009 року. Скарга мотивується тим, що вказане рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставина справи. Зокрема, на думку скаржника, відповідно вимог частини 4 статті 225 Господарського кодексу України суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду. Скаржник вважає, що оскільки відповідач сплатив борг в 2008р, то зобов'язаний сплатити вартість послуг за цінами 2008р. (а. с. 83 -85)
Судова колегія відхилила клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки, він не надав доказів своєї непрацездатності, а до того ж, коло осіб, які можуть представляти інтереси сторін в судовому засіданні, законом не обмежене. Крім того, наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено слідуюче :
16.06.2007р. між приватним підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) та приватним підприємством “Пектораль” (замовник) заключено договір про надання послуг, за умовами якого виконавець надає послуги по збиранню озимого ріпаку на площі 175 га на полях замовника. Термін надання послуг - до 30.06.2007р. Вартість послуг складає 180 грн. за 1 га. Строк оплати: протягом п'яти днів після виконання робіт. (а. с. 11)
На виконання договірних зобов'язань позивач здійснив збирання вказаної технічної культури на площі 172 га, вартість наданих послуг склала 30 960 га, на оплату яких відповідачу було передано рахунок №25/2 від 25.06.2007р. Але в порушення умов договору відповідачем вказана сума була сплачена в період з 19.07.2007р. по 21.03.2008р. (а. с. 12)
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2008р. у справі №35/334-07 за порушення грошових зобов'язань з приватного підприємства “Пектораль” на користь приватного підприємця ОСОБА_3 було стягнуто штраф у сумі 5000 грн. і 3%річних у сумі 269, 66 грн. (а. с. 31 -32)
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частина 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, стягувана позивачем сума не є його збитками в розумінні вимог вищеназваних законів. Позивач не виконував ніяких робіт на користь відповідача в 2008р. А договором про надання послуг передбачена оплата цих робіт в розмірі 180 грн. за 1 га, а не 350 грн. В березні 2008р. відповідач уже сплатив борг і надання позивачем послуг по збору урожаю в серпні 2008р. за ціною 350 грн. за 1 га не може слугувати підставою для стягнення заявлених у позові збитків.
Навіть при виконанні відповідачем грошових зобов'язань у передбачений договором строк позивач не отримав би заявлену в позові суму 29 240 грн. в якості доходу.
Отже, висновки в рішенні місцевого господарського суду є законними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду у справі не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд , -
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07 .2009р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: І.В.Тищик
Л.О. Чимбар