19.10.2009 року Справа № 15/164-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів -Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі -Пруднікова Г.В.
за участю представників сторін
позивач: Циганенко О.С.
відповідач: не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Тріумф Кондитер”, м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.09р. у справі № 15/164-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Савсервіс-Центр ”, м. Київ
до приватного підприємства „Тріумф Кондитер”, м. Павлоград
про стягнення 93 882,92 грн.,
У травні 2009 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за товар за дистриб'юторським договором №27/1 від 01.12.2008р. у сумі 87 166,47 грн., 5704,31 грн. пені, 299,10 грн. втрат від інфляції та 713,04 грн. 3% річних.
В подальшому позовні вимоги були зменшені позивачем в зв'язку з перерахуванням відповідачем грошових коштів в погашення заборгованості в межах провадження у справі (13.05.09р.-1000,0 грн., 14.05.09р.-2000,0 грн.), сума основного боргу склала 84 166,47 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2009 року у справі № 15/164-09 (суддя Петренко Н.Е.) позовні вимоги задоволені; заборгованість, штрафні санкції та компенсаційні виплати стягнуто з відповідача у повному обсязі.
Вмотивовуючи рішення, господарським судом було встановлено, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; відповідальність у вигляді сплати пені за порушення строків оплати встановлена договором, а нарахування компенсаційних виплат у вигляді інфляційних нарахувань та відсотків річних передбачене нормами чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на погашення ним заборгованості в добровільному порядку протягом травня-червня 2009 року, внаслідок чого заборгованість зменшилася до 83 800,0 грн.; дана обставина не була врахована господарським судом при ухваленні рішення, що призвело до завищення нарахованої підприємству пені.
Окрім того, скаржник вказує на те, що відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості захисту власних інтересів.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином; ухвалу про призначення справи до розгляду відповідач отримав нарочно, про що свідчить підпис його представника на обкладинці справи; наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції відповідач не скористався.
Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 01.12.08р. між ТОВ „Савсервіс-Центр” (Компанія) та ПП „Тріумф Кондитер” (Дистриб'ютор) був укладений дистриб'юторський договір за № 27/1, згідно якого позивач визнав відповідача офіційним дистриб'ютором продукції компанії на території Дніпропетровської області та зобов'язався поставляти продукцію згідно з його замовленням, відповідач прийняв дане призначення та зобов'язався здійснювати збут цієї продукції на умовах, визначених в договорі. Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору, у тому числі порядок проведення розрахунків за товар.
Пунктом 5.2 договору було передбачено, що оплата вартості поставленої продукції повинна здійснюватися на протязі 30 календарних днів з моменту її приймання-передачі.
На виконання договірних зобов'язань позивачем було поставлено продукцію на загальну суму 221 759,42 грн., оплату якої відповідач здійснив частково; з урахуванням сплачених сум (у тому числі, у травні місяці) та вартості повернутої продукції, заборгованість, як підставно дійшов висновку господарський суд, склала 84 166,47 грн.
Відповідач факту отримання товару та наявності заборгованості не заперечує, однак, вважає, що сума заборгованості становить 83 800,0 грн., оскільки сплата грошових коштів в погашення боргу здійснювалася і в червні, і в липні поточного року.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару в установлені строки виконані не були, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 84 166,47 грн. (з урахуванням сум, перерахованих у травні 2009 року).
Відповідно, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 07.05.2009р. по 15.05.2009р. становить 5 699,71 грн.
Суми, перераховані боржником до прийняття рішення господарським судом, враховані в ухваленому рішенні в повному обсязі.
Суми, перераховані боржником після прийняття рішення господарським судом (166,47 грн. - 23.06.09р., 200,0 грн. - 07.07.09р.) підлягають врахуванню при виконанні рішення господарського суду.
З огляду на викладене з урахуванням приписів ст.ст. 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України з боржника на користь позивача підлягає стягненню передбачена п. 10.2 договору пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 07.05.2009р. по 15.05.2009р. у сумі 5 699,71 грн., втрати від інфляційних процесів у розмірі 299,10 грн. та 3% річних в розмірі 713, 04 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо суті спору, однак, вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в силу наступного:
матеріалами справи посвідчується той факт, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме, справу розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду і дане порушення норм процесуального права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду відповідно до ч. 3 ст.104 ГПК України.
З огляду на приписи зазначеної статті рішення господарського суду належить скасувати.
Скаржником подано до апеляційної інстанції заяву про виправлення в порядку ст. 89 ГПК України помилки, допущеної в ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2009р. щодо ціни позову.
В зазначеній ухвалі вказана ціна позову у розмірі 93 882,92 грн., тоді як, на думку скаржника, вказати належало суму 91 939,77 грн., а саме, суму змінених позовних вимог, на стягнення яких був виданий наказ господарського суду.
Зазначена заява задоволенню не підлягає, оскільки: 1) визначення ціни позову є прерогативою позивача і остання не може бути змінена на вимогу відповідача; 2) поняття „ціна позову” та „сума, стягнута за рішенням суду” не є тотожніми і співпадати не повинні; 3) зазначена сума не являється помилкою і не підлягає виправленню в порядку ст. 89 ГПК України.
В свою чергу відповідачем до апеляційної інстанції було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача-п'ять автомобілів ГАЗ 3302.
Відповідно до ст. 66, 67 ГПК України заходи до забезпечення позову допускаються, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відтак заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідні докази позивачем надані не були; доводи щодо неможливості виконання рішення господарського суду ґрунтуються виключно на припущеннях останнього. При вирішенні питання про задоволення такого клопотання судом враховується обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги тощо.
Всупереч приписам чинного законодавства клопотання позивача не містить обґрунтованих доводів щодо існування небезпеки невиконання рішення суду; не містить обставин та способу, у який ці обставини унеможливлюють виконання рішення без вжиття заходів до забезпечення позову. Заходи, застосування яких вимагає позивач, не є адекватними вимогам, на забезпечення яких їх вимагає вжити позивач.
За викладених обставин підстави для задоволення клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Тріумф Кондитер” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2009 року у справі №15/164-09 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Тріумф Кондитер" (51400, м. Павлоград, вул. Ковпака, 6; код ЄДРПОУ 34898478, р/р 26009209215100 в ДОД ВАТ Райффайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровськ, МФО 305653) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС-ЦЕНТР" (03115, м. Київ, вул. Краснова, 27, код ЄДПРОУ 32311684, р/р 26000002540000 в Каліон Банк Україна м. Київ, МФО 300379) 84 166,47 грн. основного боргу, 5 699,71 грн. пені, 299,10 грн. інфляційних втрат, 713,04 грн. відсотків річних, 910,68 грн. витрат на сплату держмита та 114,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.09р. у справі №15/164-09 про примусове виконання визнати таким, що не підлягає виконанню.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л.О.Чимбар
Л.В. Чоха