Постанова від 13.10.2009 по справі 5/8-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2009 року Справа № 5/8-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Врона С.В.

представники сторін:

від позивача: Остапенко О.І. представник, довіреність №800 від 26.09.08;

від відповідача: Стрєльніков Є.А. представник, довіреність №1-Д від 08.04.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради “Жилсервіс-3” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.09р. у справі №5/8-09

за позовом міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м.Дніпропетровськ

до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради “Жилсервіс-3”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 109 275 грн. 42 коп.

За зустрічним позовом Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради “Жилсервіс-3”, м.Дніпропетровськ

до міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”, м.Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2008р. міське комунальне підприємство “Дніпропетровські міські теплові мережі” (далі МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі”) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства “Жилсервіс-3” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 104 090, 34 грн., пені 5 185, 08 грн., витрат по сплаті державного мита 1 092, 75 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118, 00 грн.

12 березня 2009р. Комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради “Жилсервіс-3” (далі КПДМР “Жилсервіс-3”) подано до господарського суду Дніпропетровської області зустрічний позов до МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” про визнання договору про постачання теплової енергії №020045 від 01.09.2005р., укладеного між МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” та КПДМР “Жилсервіс-3” недійсним з моменту його укладення (а.с.59-61).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.09р. замінено відповідача Комунальне підприємство “Жилсервіс-3” на Комунальне підприємство Дніпропетровської міської ради “Жилсервіс-3”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.09р. у справі №5/8-09 (суддя Шевченко С.Л.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з КПДМР “Жилсервіс-3” на користь МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” основного боргу 68 348, 79 грн., витрат на державне мито 847, 44 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 91, 51 грн. Справу в частині позову на суму 16 394, 96 грн. провадженням припинено. В решті суми позову відмовлено. У зустрічному позові відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що договір №020045 від 01.09.2005р. укладений сторонами без розбіжностей і зауважень. Відповідач є балансоутримувачем житлових об'єктів споживання теплоенергії і згідно ст. 1 Закону України “Про теплопостачання” укладає договори купівлі-продажу теплової енергії з теплопостачальною організацією. На день прийняття рішення заборгованість за теплоенергію складає 68 348, 79 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, КПДМР “Жилсервіс-3” звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить винести постанову, якою рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.09р. скасувати, а провадження по справі №5/8-09 припинити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на фактичне постачання тепла за договором мешканцям гуртожитків, що перебувають на балансі відповідача, на відсутність в договорі про постачання теплової енергії №020045 від 01.09.05р. істотних умов, передбачених пунктами 5, 7, 8, 10, 11, 12, 15, 17 частини 1 ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” в відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду по справі №5/8-09 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки твердження відповідача, що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, тому договір не може вважатись укладеним, є безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01 вересня 2005р. між МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” (енергопостачальна організація) та КПДМР “Жилсервіс-3” (споживач) укладено договір №020045 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах на об'єкти відповідача розміщені за адресами: гуртожиток по вул. Мольєра, 29, гуртожиток по вул. Решетилівська, 6, гуртожиток по вул. Решетилівська, 10, житловий будинок по вул. Берегова, 1, житловий будинок по вул. Стовбова, 1 (додаток №1, додаткова угода №1 від 01.09.05р. , додаткова угода №1 від 01.02.07р.).

За період жовтень-грудень 2006р., січень-березень, листопад, грудень 2007р., січень-березень 2008р. відповідачем була відпущена теплова енергія, обсяг якої підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, що складаються за кожний місяць поставки.

Відповідно до п. 7.3. та п. 7.4. договору №020045 від 01.09.05р., споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Загальна сума поставленої теплової енергії становить 118 664, 89 грн.

За вищезазначений період відповідач сплатив 1 679, 75 грн., на суму 12 894, 80 грн. були проведені корегування, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 104 090, 34 грн. заборгованості.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.04р. №1875-ІV, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Пунктом 1 ст. 29. (особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку) Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Крім того, ст.1 Закону України від 02.06.2005р. №2633-IV “Про теплопостачання” передбачено, що балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Згідно п. 2.1 статуту, КПДМР “Жилсервіс-3” є підприємством, створеним для утримання будинків та їх прибудинкових територій за рахунок коштів, отриманих від населення у вигляді квартирної плати та плати за утримання будинку та прибудинкової території у межах їх надходжень.

Договір про постачання теплової енергії укладений з метою постачання теплової енергії мешканцям гуртожитку по вул. Мольєра, 29, житлового будинку по вул. Берегова, 1, житлового будинку по вул. Стовбова, 1, гуртожитку по вул. Решетилівська, 6, гуртожитку по вул. Решетилівська, 10, балансоутримувачем яких є відповідач.

Відповідно до частини 2 ст. 631 Цивільного кодексу України та п. 11.1. договору №020045, договір про постачання теплової енергії набув чинності з моменту його підписання. Відповідачем не надано суду доказів звернення до МКП “Дніпропетровські міські теплові мережі” з пропозиціями про внесення змін до договору.

Враховуючи, що до подання позову КПДМР “Жилсервіс-3” сплачено 19 346, 59 грн., а після пред'явлення позову сплачено 16 394, 96 грн., господарський суд першої інстанції цілком вірно стягнув з відповідача залишок боргу в сумі 68 348, 79 грн., докази сплати якого в матеріалах справи відсутні, КПДМР “Жилсервіс-3” суду не надані.

Відмовляючи позивачеві в стягненні пені в розмірі 5 185, 08 грн., господарський суд послався на ст. 1 Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”, де встановлено, що у зв'язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибуткових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Щодо умов договору №020045 від 01.09.05р. про постачання теплової енергії, то договором сторони погодили предмет договору, умови і порядок постачання теплової енергії, права і обов'язки споживача, права і обов'язки енергопостачальної організації, облік теплової енергії, тарифи, порядок розрахунків, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, дію обставин непереборної сили, термін дії договору та інші умови.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги про визнання договору №020045 недійсним з моменту його укладення ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Договір укладено без зауважень та розбіжностей, він виконується сторонами, про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт, оплата відповідачем за спожиту теплову енергію за договором №020045.

КПДМР “Жилсервіс-3” не доведено фактів недотримання вимог ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України при укладенні договору №020045 від 01.09.05р., тоді як відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди, тощо.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради “Жилсервіс-3”, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009р. у справі №5/8-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Т.А. Верхогляд

Попередній документ
6468554
Наступний документ
6468556
Інформація про рішення:
№ рішення: 6468555
№ справи: 5/8-09
Дата рішення: 13.10.2009
Дата публікації: 03.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (17.12.2009)
Дата надходження: 11.12.2008
Предмет позову: про порушення справи про банкрутство
Учасники справи:
головуючий суддя:
БЕНІВСЬКИЙ В І
суддя-доповідач:
БЕНІВСЬКИЙ В І
відповідач (боржник):
Торгово-виробнича фірма "Господар"ЛТД
позивач (заявник):
Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці