22.10.2009 року Справа № П17/2362-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Чоха Л.В., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: Сотніков Павло Михайлович, довіреність № 84/81 від 17.08.2009 року, представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці, м.Одеса на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2009р. у справі № П17/2362-09
за позовом: Одеської залізниці, м.Одеса
до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про стягнення 25 925, 77 грн.
У серпні 2009 року Одеська залізниця, м.Одеса звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг про стягнення 25 925, 77 грн., з яких 17 400 грн. штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу, 1630, 80 грн. плати за користування вагонами, 3 153, 60 грн. збору за зберігання вагону, 248, 64 грн. збору за телеграму, 204,25 грн. збору за зважування, 2 624, 40 грн. провізної плати за перевезення надлишку вантажу, 664,08 грн. збору за подавання та прибирання вагону на навантажувально-розвантажувальну колію.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2009 року у справі № П17/2362-09 (суддя Суховаров А.В.) позовна заява і додані до неї документи повернуті позивачу без розгляду на підставі п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу господарського суду скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Скаржник у апеляційній скарзі робить посилання на наявність в матеріалах справи платіжного доручення № 4297 від 29.07.2009 року про сплату 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказує, що діюче процесуальне законодавство надає право суду повернути позовну заяву тільки в разі повної відсутності доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а не їх частини.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
13.08.2009 року Одеська залізниця поштою направила до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву з вимогою про стягнення 25 925, 77 грн. з відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”. До позовної заяви позивачем було подано платіжне доручення № 4297 від 29.07.2009 року про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
Відповідно до положень пункту 3-1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Статтею 47-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних із розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” № 1258 від 21.12.2005 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009 року, яка набрала чинності 13.08.2009 року) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязаного із розглядом господарської справи для позивачів, не звільнених в установленому порядку від сплати державного мита, встановлено у розмірі 236 грн.
Таким чином, на момент звернення до господарського суду (13.08.2009 року) к оплаті позивачем підлягали витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Згідно з частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобовязаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Вимогами статті 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду:
1) вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;
3) викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;
4) зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;
5) вирішує питання про призначення експертизи;
6) провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;
7) вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою;
8) вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;
9) вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;
10) вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;
11) вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Позивач надав до позовної заяви платіжне доручення від 29.07.2009 року № 4297 про оплату 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, та оскільки суд першої інстанції не був позбавлений права витребувати від позивача докази доплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про повернення позовної заяви за вказаних причин.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу Одеської залізниці, м.Одеса - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2009р. у справі № П17/2362-09 -скасувати, справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя Л.В.Чоха
Суддя І.В.Тищик