15.10.2009 року Справа № 28/1-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Пруднікова Г.В.
Представники сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 05.09.09, представник;
від позивача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мирова” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.08р. у справі №28/1-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мирова”, Дніпропетровська обл., Томаківський район, с. Топила,
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Дніпропетровська обл., Томаківський район, с. Вільне,
про стягнення 13 220 грн.
У листопаді 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мирова” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 13 220грн. (з урахуванням заяви від 18.03.2008р. (т.1 а.с.52)).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.08р. (суддя Манько Г.В.) по справі №28/1-08 в позові відмовлено з посиланням на те, що позовні вимоги не підтверджені належним чином; сума позовних вимог за своєю природою не може бути заборгованістю відповідача перед позивачем, оскільки позивачем не надавались відповідачу будь-які послуги, а , навпаки, сплачувались витрати підприємця по збору соняшника та оплачувались витрати за витрачене пальне - дизпаливо.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.08р. по справі №28/1-08, стягнути з відповідача на користь позивача 13 220,00грн. основного боргу, 198, 30грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Скаржник посилається на те, що відповідач безпідставно отримав від позивача суму 13 220грн. і згідно з приписами ст.1212 Цивільного Кодексу України зобов'язаний повернути кошти позивачу.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, оскільки роботи по збиранню соняшника були проведені; в платіжних дорученнях чітко вказано за що, кому та на підставі чого перераховуються грошові кошти; доказів, що спростовують факт надання послуг позивачем не надано.
Представником позивача подано клопотання про проведення почеркознавчої експертизи підпису Литовченко С.М. та технічної експертизи ідентифікації печатки ТОВ “Агрофірма “Мирова” на договорі, акті прийому-здачі наданих послуг, рахунках.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2008р. по справі №28/1-08 було призначено судову почеркознавчу експертизу та експертизу технічного дослідження документів, провадження по апеляційній скарзі ТОВ “Агрофірма “Мирова” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.08р. у справі №28/1-08 зупинено на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
18.06.2009р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшов лист Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області №12/5058 від 11.06.2009р., в якому зазначено, що експертиза по справі виконана, проте, висновок експерта та матеріали дослідження будуть надані тільки після оплати вартості проведення експертизи по справі №28/1-08.
Листами від 14.07.2009р., від 04.08.2009р., від 02.09.2009р. суд апеляційної інстанції звертався до ТОВ “Агрофірма “Мирова” щодо здійснення оплати вартості проведеної експертизи. ТОВ “Агрофірма “Мирова” повідомило суд, що в зв'язку з арештом розрахункового рахунку та грошових коштів не може провести оплату судової експертизи.
Листом від 11.09.2009р. суд апеляційної інстанції звернувся до підприємця ОСОБА_2 щодо здійснення оплати вартості проведеної експертизи, на що відповідач повідомив, що не робив заяви про проведення судової експертизи, грошових коштів для її оплати не має
Протягом липня, серпня, вересня 2009р. витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, сторонами по справі не сплачені.
У підпункті 7 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651 “Про деякі питання призначення судових експертиз” викладено правову позицію, згідно з якою, у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2009р. провадження по апеляційній скарзі ТОВ “Агрофірма “Мирова” поновлено, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15.10.2009р.
15.10.2009р. представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання ТОВ “Агрофірма “Мирова” було повідомлено належним чином (т.2 а.с. 43).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мирова” згідно платіжних доручень №19 від 01.11.2007р. на суму 6 000грн., №21 від 07.11.2007р. на суму 3 000грн., №15 від 12.11.2007р. на суму 1 400грн., №17 від 12.11.2007р. на суму 3 220грн. перераховано 13 620грн. на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
Звернувшись з позовом про стягнення заборгованості в сумі 13 220грн., а саме, перерахованих коштів як безпідставно отриманих ОСОБА_2, позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що грошові кошти були перераховані помилково.
В платіжних дорученнях, на які посилається позивач, в графі “Призначення платежу” зазначено, що грошові кошти перераховуються: в розмірі 3 220грн. за рахунком №18/2 від 18.10.07р. (плата за дизпаливо), в розмірі 6 000грн. за рахунком №18/1 від 18.10.07р. (плата за послуги по збиранню соняшника), в розмірі 3 000грн. за рахунком №18/1 від 18.10.07р. (плата за послуги по збиранню соняшника), в розмірі 1 400грн. за рахунком №18/2 від 18.10.07р. (плата за збирання соняшника) (т.1 а.с.9-11, 40).
Позивачем в матеріали справи надано копії рахунків, що зазначені в цих платіжних дорученнях.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу підприємцем ОСОБА_2 надано додаткові докази по справі, а саме, договір про надання послуг від 11 жовтня 2007р. №3-11/10/07, акт прийому-здачі наданих послуг від 18 жовтня 2007р. №18/1, рахунок №18/1 від 18 жовтня 2007р., рахунок №18/2 від 18 жовтня 2007р., на яких є підпис директора ТОВ “Агрофірма “Мирова” Литовченко С.М. та печатка ТОВ “Агрофірма “Мирова”.
Зміст, номера, дати та суми зазначених документів, наданих підприємцем ОСОБА_2, відповідають відомостям, зазначеним позивачем.
Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави викладені в ст.1212 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а отже, і недоведеність факту одержання відповідачем грошових коштів без достатніх підстав.
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ “Агрофірма “Мирова” посилається на ст.1212 Цивільного кодексу України, проте, просить стягнути з відповідача 13 220, 00 грн. не як безпідставно отримані кошти, а як заборгованість відповідача перед позивачем. При цьому позивачем не визначено, яке господарське зобов'язання не виконано чи порушено відповідачем.
Таким чином, апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2008 року у справі №28/1-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Мирова”, Дніпропетровська обл., Томаківський район, с. Топила, залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд