15.10.2009 року Справа № 5/209-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Крутовських В.І. - доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Голуб Л.І., довіреність №07/07 від 10.01.06, представник;
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мультітрейд”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009р. по справі № 5/209-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мультітрейд”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про стягнення 627 153 грн. 66 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009р. по справі № 5/209-09 (суддя Шевченко С.Л.) позов товариства з обмеженою відповідальністю “Мультітрейд” (м. Дніпропетровськ) (далі -ТОВ “Мультітрейд”) до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг) (далі -ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”) про стягнення 627 153 грн. 66 коп. задоволено частково.
Присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітрейд" суму 365 163 грн. 79 коп. інфляційних втрат; 67 034 грн. 28 коп. - 3% річних; 4 321 грн. 98 коп. держмита; 81 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті суми позову відмовлено.
Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009р. по справі № 5/209-09, товариство з обмеженою відповідальністю “Мультітрейд” просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 534 341 грн. 29 коп. інфляційних, 82 843 грн. 63 коп. річних, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
15.10.09р. відповідач надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні повноважного представника.
Суд вищезазначене клопотання відхилив, у зв'язку з закінченням строку розгляду апеляційної скарги, встановленого статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, у відповідністю з якою апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга - задоволенню, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.03р. № 6/458 з відповідача на користь позивача було стягнуто 4 182 285 грн. 69 коп. заборгованості за договором поставки природного газу № 73"д" від 26.01.01р., 176954 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 237530 грн. 91 коп. - 3% річних; 1700 грн. держмита; 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Судове рішення набрало законної сили та на момент розгляду справи відповідачем не було виконане.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.05р. було порушено провадження у справі № Б29/21/05 про банкрутство відповідача.
11.03.2006р. в газеті “Голос України” № 45 (3795) опубліковано відповідне оголошення про порушення провадження вказаної справи.
На стягнуті рішенням суду № 6/458 суми позивачем були заявлені кредиторські вимоги до боржника у процедурі банкрутства, які були визнані судом такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 16.11.06р. у справі №Б29/21/05 господарським судом була затверджена мирова угода.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
За умовами мирової угоди боржник прийняв на себе зобов'язання почати здійснювати розрахунки з кредиторами не пізніше як через два роки після набрання чинності цієї угоди.
Закінчення розрахунків у термін, який не буде перевищувати чотирьох років з часу першого платежу, включаючи останній платіж.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.08р. у справі про банкрутство відповідача мирова угода була розірвана.
Позивачем нараховані інфляційні втрати за період травень - грудень 2006 року, річні з 06.04.06р. по 31.12.06р.
Відповідно до частин 2, 4 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація); новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Отже, внаслідок новації між сторонами виникає нове зобов'язання, яке повинно містити умови про інший предмет або інший спосіб виконання.
За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про дію положення ст. 604 ЦК України, щодо новації основного зобов'язання та додаткових зобов'язань щодо сплати річних та інфляційних втрат в період з 16.11.06р. по 29.01.08р., тобто в період дії мирової угоди, оскільки така мирова угода не є за своєю правовою природою новацією в розуміння статті 604 Цивільного Кодексу України.
Предметом даної мирової угоди визначено тільки порядок виконання судових рішень без зміни предмета зобов'язання за договором поставки природного газу № 73"д" від 26.01.01р. та способу його виконання.
Інфляційні збитки за період травень - грудень 2006 року не стягувалися, а тому позивач вправі звернутися до суду за захистом свого права.
Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, який не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що реалізація сторонами передбаченого законом права самостійно розпоряджатися своїми правами в судовому процесі з огляду на дію у господарсько-процесуальному законодавстві принципу диспозитивності, а також з урахуванням конкретних умов мирової угоди не позбавляє позивача права вирішити у встановленому законом порядку інші вимоги, які не були предметом мирової угоди. З такими висновками погодився Верховний суд України в Постанові №05/454 від 06.09.2005 у справі №391/12-04(02-03/1612/4).
Доводи відповідача, що інфляційні втрати і 3% річних є штрафними санкціями помилкові, оскільки зазначені нарахування не є за своєю правовою природою неустойкою (штрафом, пенею) чи іншими санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, нарахування яких забороняється відповідно частини 4 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, 3% річних -платою за користування коштами, що не були вчасно сплачені боржником, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення якої передбачено законом -статтею 625 Цивільного Кодексу України.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. З такими висновками погодився Верховний суд України у Постанові № 06/212 від 16.05.2006.
З огляду на викладене, сума інфляційних втрат за період травень - грудень 2006 року складає 534 341 грн. 29 коп. і підлягає стягненню в повному обсязі, 3% річних за період з 06.04.06р. по 31.12.06р. складає 82 843 грн. 63 коп. (з урахуванням пропуску позивачем строку позовної давності за квітень 2006р.) і також підлягають стягненню.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мультітрейд” (м. Дніпропетровськ) задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009р. по справі № 5/209-09 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
“Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітрейд" суму 534 341 грн. 29 коп. інфляційних втрат; 82 843 грн. 63 коп. - 3% річних, 6171 грн. 85 коп. державного мита, 307 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити”.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітрейд" 925 грн. 79 коп. витрат по апеляційній скарзі.
Доручити виконання даної постанови господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді Ю.П. Гунченко