15.10.2009 року Справа № 8/101-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Науменко І.М., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання -Прокопець Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача -Колосова С.Б., довіреність від 30 вересня 2009 року № 22; Боровик В.О., довіреність від 14 жовтня 2009 року б/н;
від відповідача -Водяна О.М., довіреність від 23 грудня 2008 року № 52-16/115;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-науковий центр “Трубосталь”, м.Нікополь Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року у справі № 8/101-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-науковий центр “Трубосталь”, м.Нікополь
до Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 233490,52 грн., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року у справі № 8/101-09 (суддя Дубінін І.Ю.) в задоволенні позовних вимог ТОВ ВНЦ “Трубосталь” про стягнення з відповідача ВАТ “Південний ГЗК” заборгованості про оплаті вартості отриманого товару -відмовлено.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із ненадання позивачем доказів передачі відповідачу рахунків-фактур та податкових накладних на поставлений товар, які є обов'язковою умовою для настання обов'язку покупця з оплати отриманого товару.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач -ТОВ ВНЦ “Трубосталь”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, повне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і прийняти нове про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі та доповненнях позивач зазначає про доведеність факту отримання відповідачем товару та визнання останнім суми заборгованості. Рахунки-фактури та податкові накладні передані відповідачу разом із товаром. На підставі податкових накладних відповідачем включено суми ПДВ до податкового кредиту.
Відповідач -ВАТ “Південний ГЗК”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду -без змін. У поданому відзиві, з посиланням на п.5.2 договору від 12 червня 2008 року № 1106д, зазначає про настання обов'язку по оплаті товару лише після надання продавцем рахунків-фактур та податкових накладних.
В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача з 06 серпня 2009 року до 01 жовтня 2009 року, в судовому засіданні оголошувалася перерва до15 жовтня 2009 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
12 червня 2008 року між позивачем -ТОВ ВНЦ “Трубосталь” (постачальник) та відповідачем -ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (покупець) укладений договір поставки № 1106д, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар відповідно до додатків -специфікацій до договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених договором (п.1) /а.с.10-12/.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків-фактур, наданих постачальником. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 216500 грн. за накладними від 13 серпня 2008 року № 2448 на суму 97380,20 грн. та від 14 серпня 2008 року № 2461 на суму 99722,81 грн. /а.с.16-18/. Товар отриманий представником відповідача Курочкіною В.Н на підставі довіреності від 13 серпня 2008 року серії ЯОП № 450872 /а.с.18/. Факт отримання товару і його вартість відповідачем не заперечуються.
Проте, відповідач зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, вартість товару на користь позивача не сплатив.
Позивачем ТОВ ВНЦ “Трубосталь” на адресу відповідача направлено претензію від 17 листопада 2008 року вих.№ 3379/15 з вимогою про оплату товару /а.с.19/. У відповіді на претензію від 23 грудня 2008 року № 52-16/1381 відповідачем у погашенні заборгованості відмовлено з посиланням на відсутність грошових коштів /а.с.20/.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Враховуючи, що відповідачем -ВАТ “Південний ГЗК”, не виконані зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, сума виниклої заборгованості підлягає стягненню з останнього.
Висновок господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог з посиланням на ненадання позивачем доказів отримання покупцем рахунків-фактур та податкових накладених судова колегія вважає невірним.
Факт надання відповідачу рахунків-фактур та податкових накладних на товар підтверджується матеріалами справи. Позивачем виставлено рахунки на оплату товару від 14 серпня 2008 року № ТС-0002668 на суму 99722,81 грн. та від 13 серпня 2008 року № ТС-0002647 на суму 97380,20 грн. /а.с.65, 68/, а також передано з товаром податкові накладні від 03 серпня 2008 року № 3495 та від 14 серпня 2008 року № 3518 /а.с.64, 65/.
Вручення відповідачу рахунків-фактур підтверджується відмітками на видаткових накладних про їх отримання представником відповідача Курочкіною В.Н. /а.с.16, 17/.
Крім цього, згідно листа Нікопольської ОДПІ від 09 липня 2009 року № 29975/10/15-220 /а.с.113/ відповідно даним Журналу звірки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ВАТ “південний ГЗК” включено до складу податкового кредиту придбання товарів (робіт, послуг) по контрагенту ТОВ ВНЦ “трубосталь” на загальну суму 197103,01 грн., в тому числі ПДВ на суму 32850,50 грн.
В п.п.6.1, 6.2 договору від 12 червня 2008 року № 1106д передбачений обов'язок постачальника надати покупцю (його представнику) документи на товар, в тому числі рахунки-фактури та податкові накладні. Вказані документи передаються покупцю “із рук в руки” або іншим способом.
Відповідачем не надано доказів невиконання продавцем обов'язку щодо передачі разом вказаних документів на товар, як і не надано доказів витребування вказаних документів в порядку ст.666 ЦК України. Товар відповідачем прийнятий без будь-яких зауважень і був використаний у господарській діяльності, що свідчить про додержання постачальником умов договору та передання товаросупровідних документів і отримання їх відповідачем.
Також судова колегія вважає за необхідне відмітити, що відповідачем у відповіді на претензію від 23 листопада 2008 року № 52-16/1381 було визнано заборгованість у повному обсязі і будь-яких заперечень щодо ненастання обов'язку по оплаті товару з посиланням на неотримання ним рахунків або податкових накладних не заявлялося.
Вищевикладене свідчить про настання обов'язку відповідача по оплаті отриманого товару та обґрунтованість і доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання останній також зобов'язаний сплатити суму заборгованості в розмірі 197103,01 грн. з урахуванням індексу інфляції в розмірі 22272,64 грн. за період вересень 2008 року -лютий 2009 року та 3% річних в розмірі 3419,25 грн. за період прострочення з 20 серпня 2008 року по 20 березня 2009 року (211 днів) відповідно до розрахунку позивача /а.с.21/, який судова колегія вважає вірним.
Що стосується вимог позивача про стягнення неодержаних доходів у вигляді відсотків від можливого розміщення коштів на депозиті, то в цій частині вимоги є необґрунтованими. Позивачем не надано належних доказів того, що він мав розмістити у період прострочення відповідачем оплати товару кошти на депозитному рахунку, не надано доказів укладення депозитного договору. В матеріалах справи відсутні належні докази існування усталеної практики щодо розміщення позивачем коштів, отриманих від своїх контрагентів, на депозитному рахунку. У зв'язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення неотриманих відсотків за банківським вкладом обґрунтовуються лише умовним припущенням про можливість отримання прибутку за наслідками випадкового збігу обставин, що не може бути підставою для їх задоволення.
З урахуванням вищезазначеного, рішення господарського суду, у зв'язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Господарські витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукового центру “Трубосталь” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2009 року у справі № 8/101-09 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукового центру “Трубосталь” заборгованість в сумі 197103,01 грн., інфляційні втрати в сумі 22272,64 грн., 3% річних в сумі 3418,25 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 2227,94 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112,59 грн., витрати по сплаті держмита при поданні апеляційної скарги в сумі 1113,97 грн..
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді І.М.Науменко
Л.О.Ясир