24.09.2009 року Справа № 14/113-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача),
суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.,
при секретарі судового засідання: Прудніковій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кулігіна А.В., довіреність №01 від 08.01.09, представник;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо - збагачувальний комбінат”,
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 року у справі № 14/113-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Южметиз”, м. Одеса
до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 18 371 грн. 06 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 року у справі № 14/113-09 (суддя -Панна С.П.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь позивача 16 660 грн. 08 коп. основного боргу, 183 грн. 71 коп. витрат на держмито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлену продукцію відповідно до умов договору поставки № 1251/д від 25.06.2008 року, сума основного боргу склала 16 660 грн. 08 коп.
Оскільки рахунок-фактура для оплати отриманої продукції направлені позивачем відповідачу 15.04.2009 року, після подання позову, суд вважав необхідним відмовити в стягненні 3% річних та інфляційних втрат, так як прострочення в оплаті виникло 24.04.2009 року.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду, в позові відмовити.
Вважає, що на день звернення позивача з позовом його право не було порушено, оскільки у відповідача були відсутні рахунки-фактури на оплату отриманого товару.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти викладених в ній доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін (з урахуванням попереднього судового засідання), колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак рішення слід скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю в силу наступного:
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Сторони по даній справі є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1251/д від 25.06.2008 року (а.с.11-13). Відповідно до умов договору та специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 16 660 грн. 08 коп. Факт поставки товару не заперечується відповідачем та підтверджується видатковою накладною № РН-102702 від 27.10.2008 року (а.с.17), доводами відповідача, викладеними ним у відповіді на претензію ТОВ «Южметиз»(а.с.19,22), довіреністю відповідача на отримання зазначеного в видатковій накладній товару на ім'я Кушнір О.В. (а.с.18).
Пунктом 6.2 договору сторони визначили перелік документів, що підлягає передачі покупцю разом з товаром.
Відповідно до п.6.3. договору, оригінали чи копії вищезазначених документів (в тому числі рахунки-фактури на товар), передаються покупцю “з рук в руки” чи іншим способом. В разі несвоєчасного передання вказаних документів, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми поставленого товару за кожен день прострочки.
Згідно п.5.2 договору відповідач повинен був розрахуватися з позивачем протягом 5-ти банківських днів з моменту надання позивачем рахунків-фактур, податкових накладних за фактично поставлений товар.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно приписів частин 1 і 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач не спростував доводи позивача про надання ним для оплати рахунку - фактури при отриманні товару представником ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”. Докази звернення відповідача до позивача з вимогою про надання рахунку-фактури, звернення про стягнення пені відповідно до п.6.3 договору суду не надані. Тому слід вважати, що позивач виконання зобов'язання здійснив в повному обсязі саме в момент передачі товару.
Висновок господарського суду про те, що прострочення в оплаті товару виникло 24.04.2009 року суперечить наявним у справі доказам та є помилковим.
Відсутність порушеного права на момент подання позову є підставою для припинення провадження у справі. Дійшовши висновку про наявність заборгованості, стягуючи її на користь позивача, суд неправомірно відмовив в стягненні 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних проведено правильно, виходячи з суми, періоду заборгованості, офіційно встановлених індексів інфляції. Таким чином, до стягнення на користь позивача крім суми основного боргу підлягають: 3% річних в сумі 161 грн. 60 коп. та інфляційні збитки 1 549 грн. 38 коп.
Вищевикладене спростовує доводи скаржника про відсутність його обов'язку на перерахування грошових коштів за отриманий товар. Докази оплати відповідачем 16 660 грн. 08 коп. в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає чинним нормам матеріального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 року у справі № 14/113-09 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, м. Кривий Ріг; п/р 26008150593008 в ЗАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, к/р в НБУ 32009100400, код ЄДРПОУ 00191000, ІПН 001910004055, св-во 03306825) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Южметиз" (ю/а: 65016, Одеська обл., м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 64/1, п/а: 65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Михайлівська, 8, р/р 26009376668001 в ОФ КБ "Приватбанк", МФО 328704, код ЄДРПОУ 31768611) 16 660 грн. 08 коп. основного боргу, 161 грн. 60 коп. 3% річних, 1 549 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 183 грн.71 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2009 року у справі №14/113-09.
Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.А. Сизько
Постанова виготовлена в повному обсязі 19.10.2009 року.