29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" жовтня 2009 р.Справа № 8/1579
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО”, м.Київ
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт”, с. Чепелівка Красилівського району Хмельницької області
про стягнення 10000,93 грн. основного боргу, 5248,01 грн. курсової різниці, 1952,52 грн. пені, 246,82 грн. -3% річних, 1360,13 грн. інфляційних, 1500,13 грн. штрафу
Суддя
Представники сторін:
позивача: Назаркевич О.В. - за довіреністю від 01.07.2009 року (в судовому засіданні 13.10.2009р.);
відповідача: Гавриленко Р.В. -за довіреністю від 10.10.2009р.
В судовому засіданні 19.10.2009р. за погодженням з представником відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 23.10.2009р.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 10000,93 грн. основного боргу, 5248,01 грн. курсової різниці, 1952,52 грн. пені (за період з 02.10.2008 р. по 30.07.2009 р.), 246,82 грн. -3% річних (за період з 02.10.2008 р. по 30.07.2009 р.), 1360,13 грн. інфляційних (за період з жовтня 2008 р. по червень 2009 р.), 1500,13 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 002-04 ХМ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 23 травня 2008 р. Також позивач просить стягнути з відповідача адвокатські витрати у розмірі 900 грн. згідно з договором №162/06/09 про надання правової допомоги від 01.06.2009 року. Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2009р. позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, однак в частині стягнення 10000 грн. основного боргу просить суд провадження у справі припинити у зв'язку з його сплатою в цій частині.
Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні зазначає, що договір № 002-04 ХМ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 23 травня 2008 р. не було укладено з огляду на відсутність у ньому погодження ціни договору. Також відповідачем вказується, що в жодних документах сторони не погодили визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, як передбачено в ч.2 ст.524 ЦК України. На підставі викладеного позивач просить відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення 5248,01 грн. курсової різниці, 1952,52 грн. пені, 246,82 грн. - 3% річних, 1360,13 грн. інфляційних, 1500,13 грн. штрафу.
Крім того, відповідач вважає необгрунтованими також вимоги позивача про стягнення з відповідача адвокатських витрат у розмірі 900 грн. згідно з договором №162/06/09 про надання правової допомоги від 01.06.2009 року, оскільки, на думку відповідача, правова допомога за даним договором надається не адвокатом, а суб'єктом підприємницької діяльності.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
23.05.2008р. між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" (продавцем) та ТОВ „Агросвіт" (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 002-04ХМ (далі -договір). Відповідно до умов договору ним визначено умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.
Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначається в додатках, рахунках та накладних документах.
Згідно з п. 2.2. договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору, є його невід'ємною частиною.
Пунктом 5.3. договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.10.2008 р.
Згідно з п. 8.2. договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Як передбачено п.8.3. договору, сторони, відповідно до ст.259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Сторони, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.
Відповідно до п. 8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості неоплаченого товару.
Сторони, відповідно до наявного в матеріалах справи доповнення №1 до договору № 002-04 ХМ від 23 травня 2008 р., підписаного повноважними представниками обох сторін, визначили ціну, кількість, варстість та найменування товару, а також те, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/А2)*B, де S - ціна на момент проплати; B - ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; A1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей. Курс долара США на день підписання договору та додатку до нього становив 5,05 грн./дол. США.
Позивачем відповідачу нараховано курсову різницю в розмірі 5248,01 грн. з урахуванням офіційного курсу долара США до гривні (7,7 грн. за 1 дол. США).
Відповідно до доповнення №1 до договору № 002-04 ХМ від 23 травня 2008 р., видаткових накладних №РН -ХМ00056 від 29.05.2008 р., №РН-ХМ00058 від 03.06.2008 р., згідно з довіреностями серії НБИ №025229 від 29.05.2008 р., серії НБИ №025233 від 03.06.2008 р., відповідачу було поставлено товар на суму 22355,93 грн.
Заборгованість відповідачем погашена частково згідно банківських виписок по рахунку від 26.05.2008 року на суму 4207,00 грн., від 03.06.2008 р. на суму 265,00 грн., та від 07.08.2008 р. на суму 7883,00 грн.
Кір того, як вбачається зі змісту платіжних доручень від 28.08.2009р., 13.10.2009р., позивачем після пред'явлення позову сплачено в повному обсязі заявлену до стягнення суму основного боргу (10000,93 грн.).
Згідно з договором про надання правової допомоги № 161/06/09 від 01.06.2009 року, укладеного між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” та ТОВ „Незалежна юридична компанія”, актами здачі-приймання від 01.06.2009 року, від 30.07.2009 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (видано на ім'я Бонтлаба В.В.), наказом № 5 від 08.01.2008 року та платіжним дорученням № 87 від 24.06.2009 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 900 грн. адвокатських витрат.
Відповідно до договору про надання правової допомоги № 161/06/09 від 01.06.2009 року, виконавець (ТОВ „Незалежна юридична компанія”) зобов'язується надати замовнику (позивачеві) правову допомогу щодо аналізу правовідносин, які виникли між замовником та СТОВ „Агросвіт”, які виникли на підставі договору №022-04 ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.05.2008 р., консультацій з приводу стягнення наявної заборгованості у сумі 10000,93 грн., підготовки та подання до суду позовної заяви з приводу стягнення наявної заборгованості, представництво інтересів замовника в суді. Пунктом 2.6. договору визначено, що виконання зобов'язань ТОВ „Незалежна юридична компанія” за цим договором покладається на адвоката Бонтлаба В.В. Відповідно до п.3.1 зазначеного вище договору сторони погодили, що вартість оплати послуг щодо надання правової допомоги становить 900 грн.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається зі змісту платіжних доручень від 28.08.2009р., 13.10.2009р., позивачем після пред'явлення позову сплачено в повному обсязі заявлену до стягнення суму основного боргу (10000,93 грн.).
За обставин, коли сума основної заборгованості в повному обсязі сплачена, предмет спору в цій частині відсутній. У зв'язку з цим провадження у справі № 8/1579 в частині стягнення 10000,93 грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, при прийнятті рішення судом враховується, що частиною 4 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, п.8.3. договору встановлено, що сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5248,01 грн. курсової різниці, 1952,52 грн. пені (за період з 02.10.2008 р. по 30.07.2009 р.), 246,82 грн. -3% річних (за період з 02.10.2008 р. по 30.07.2009 р.), 1360,13 грн. інфляційних (за період з жовтня 2008 р. по червень 2009 р.), 1500,13 грн. штрафу, тому в цій частині позов підлягає задоволенню. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.
При винесенні рішення судом враховується, що доводи відповідача з приводу того, що договір № 002-04 ХМ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 23 травня 2008 р. не було укладено, інші доводи в частині заперечення можливості стягнення з відповідача 5248,01 грн. курсової різниці, 1952,52 грн. пені, 246,82 грн. -3% річних, 1360,13 грн. інфляційних, 1500,13 грн. штрафу, спростовуються змістом договору № 002-04 ХМ від 23 травня 2008 р. та доповнення №1 до нього.
Судові витрати в частині відшкодування сплачених позивачем державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог. При цьому судом враховано, що пунктом 2.6. договору про надання правової допомоги визначено, що виконання зобов'язань ТОВ „Незалежна юридична компанія” за цим договором покладається на адвоката Бонтлаба В.В. Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 800 грн., а не заявлених позивачем 900 грн. відшкодування витрат з оплати послуг адвоката, зважаючи на те, що представництво інтересів позивача в суді при розгляді даної справи здійснювалось не адвокатом всупереч положенням п.2.6. договору про надання правової допомоги № 161/06/09 від 01.06.2009 року.
Крім того, суд вважає за необхідне повернути товариству з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО” (м.Київ, вул.Ямська, 28-А, код 25591321) з Державного бюджету України 1,91 грн. зайво сплаченого державного мита та 79 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що слід видати довідки.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт” (с. Чепелівка Красилівського району Хмельницької області, код 32954844) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО” (м.Київ, вул.Ямська, 28-А, код 25591321) 5248,01 грн. курсової різниці, 1952,52 грн. пені, 246,82 грн. -3% річних, 1360,13 грн. інфляційних, 1500,13 грн. штрафу, 203,09 грн. відшкодування державного мита, 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 800 грн. відшкодування витрат з оплати послуг адвоката.
Видати наказ.
Провадження у справі № 8/1579 в частині стягнення 10000,93 грн. основного боргу припинити.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО” (м.Київ, вул.Ямська, 28-А, код 25591321) з Державного бюджету України 1,91 грн. зайво сплаченого державного мита та 79 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати довідки.
Суддя
Повний текст рішення підготовлено та підписано 23.10.2009р.
Віддруковано 3 примірники: 1-до матеріалів справи 2-позивачу; 3 -відповідачу.