73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
22.10.2009 Справа № 10/122
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства фірми "Грос"
до Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп"
про стягнення 4204 грн. 04 коп.
за участю представників
позивача: не прибув,
відповідача: Вічна М.В. - представник (дов. №13 від 25.11.2008р.)
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з розрахункового рахунку відповідача 2600 грн. заборгованості за поставлене дизпаливо, 234 грн. 3% річних та 1167 грн. 04 коп. інфляційних втрат.
При цьому позивач посилається, що 14.06.1999 р. ним було поставлено відповідачу по накладній №905 на підставі довіреності ЕАМ №343301 від 14.06.1999 р. (на ім'я Котенко С.В.) 3830 л дизпалива Л-02-62 вартістю 2600 грн., за яке відповідач до цього часу не розрахувався.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що дизпаливо він не отримував, зазначену довіреність своєму працівнику Котенко С.В. не видавав, а на наданій суду довіреності міститься печатка, якої у нього немає з січня 1999 р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд
Як вбачається з матеріалів справи, за накладною №905 від 14.06.1999 р. позивач передав відповідачу дизельне паливо на загальну суму 2600 грн. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреністю серії ЕАМ №343301 від 14.07.1999 р. виданої Котенку Сергію Володимировичу.
В подальшому, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 21.07.2000 р. за №260/16 з вимогою про здійснення оплати заборгованості за отримане пальне, а також інфляційних втрат та процентів річних. Вказана претензія отримана відповідачем 27.07.2000 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відповідь на претензію позивача відповідач надіслав лист в якому повідомив, що задовольнити її не має можливості, оскільки Котенко С.В. довіреність і накладну на отримання дизпалива в бухгалтерію ВАТ "Херсонрибгосп" не надав. Крім того, заперечував проти розмірів розрахованих позивачем інфляційних втрат та процентів річних.
У зв'язку з цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 2600 грн. заборгованості за поставлене дизпаливо, 234 грн. 3% річних та 1167 грн. 04 коп. інфляційних втрат.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що за накладною №905 від 14.06.1999 р. відповідачем отримано дизельне паливо на загальну суму 2600 грн.
Згідно зі ст. 4 ЦК УРСР, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають:
з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування;
в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва;
внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;
внаслідок інших дій громадян і організацій;
внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.
У відповідності до ст. 42 ЦК УРСР Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.
Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст. 151 ЦК УРСР, згідно якої в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобов'язання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.
До спірних правовідносин підлягають застосування положення законодавства діючого на час існування відносин між сторонами щодо взаємовідносин купівлі-продажу.
Так, у відповідності зі ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується накладною №905 від 14.06.1999 р. та довіреністю серії ЕАМ №343301 від 14.07.1999 р. Згідно до вказаних документів, всього було передано товару на загальну суму 2600 грн.
З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 165 ЦК УРСР, згідно якої якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 21.07.2000 р. за №260/16 з вимогою про здійснення оплати боргу, яка отримана відповідачем 27.07.2000 р. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 03.08.2000 р., чого зроблено не було.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого товару. Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена сума боргу в розмірі 2600 грн. боргу.
Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 2600 грн. є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Заперечення відповідач проти позову з посиланням, що дизпаливо він не отримував, зазначену довіреність своєму працівнику Котенко С.В. не видавав не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки у відповіді на претензію позивача від 21.07.2000 р. за №260/16 відповідач не заперечував проти отримання пального, при цьому повідомляв лише про неможливість оплати його вартості у зв'язку з відсутністю необхідних документів. Слід зазначити, що такі документи, а саме: накладна №905 від 14.06.1999 р. та довіреність серії ЕАМ №343301 від 14.07.1999 р. надані позивачем до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 214 ЦК УРСР боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Позивач на підставі зазначеної норми нарахував відповідачу за період червень 1999 року по червень 2002 року 234 грн. 3% річних та 1167 грн. 04 коп. інфляційних втрат.
З таким розрахунком позивача суд не погоджується з огляду на наступне.
Як було встановлено вище, обов'язок по оплаті отриманого товару виник у відповідача 27.07.2000 року і мав бути виконаний до 03.08.2000 р.
Таким чином, обов'язок відповідача по оплаті товару є простроченим з 04.08.2000 року, у зв'язку з чим нарахування інфляційних втрат та процентів річних має здійснюватись з цієї дати.
За здійсненим судом розрахунком за період з серпня 2000 р. по червень 2002 р. (не виходячи за межі розрахунку зазначеного у позовній заяві) сума інфляційних втрат та 3% річних становить 274 грн. 64 коп. та 148 грн. 65 коп. відповідно.
Отже позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають частковому задоволенню, до стягнення підлягає 274 грн. 64 коп. інфляційних втрат та 148 грн. 65 коп. процентів річних, в решті вимог про їх стягнення відмовляється.
У відповідності зі ст. 49 ГПК України, судові витрати по розгляду справи в суді покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп" (код ЄДРПОУ 00476790, Кошовий узвіз, б. 3 А, м. Херсон) на користь Приватного підприємства "Фірма "Грос" (код ЄДРПОУ 20679181, вул. Батумська, 34, кв. 12, м. Севастополь) - 2600 грн. основного боргу, 274 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 148 грн. 65 коп. процентів річних, 64 грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 89 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволені решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 26.10.2009 р.