73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
23.10.2009 Справа № 13/528-ПД-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "Інвестагропівдень"
до Херсонського ремонтно-виробничого комбінату
3-ї особи - 1 - без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Приватна фірма "Южний альянс",
3-ї особи - 2 - без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Товарної біржі "Алмаз",
3-ї особи - 3 - без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Херсонської обласної ради
про визнання дійсним договору та визнання права власності
за участю представників сторін:
позивача - Шраменко А.М. - представник, дов. № 25/03
відповідача: Бєлоусов І.В.- ліквідатор (ухвала господарського суду від 08.05.09 по справі № 12/97-Б-07),
3-ї особи - 1: Косовський В.С. - представник, дов. від 14.10.2009р.
3-ї особи - 2: Косенко С.Г. - представник (дов.)
3-ї особи - 3: Потоцький П.Б.- спеціаліст юридичного відділу виконавчого апарату облради (дов. № 56-171-13-64/006-06 від 29.05.2009р.)
Рішення оголошено в повному обсязі після закінчення розгляду справи.
Розгляд справи розпочато 15.10.2009 року з перервою до 23.10.2009 року відповідно до ст. 77 ГПК України.
Справу розглянуто за межами встановленого строку за клопотанням сторін (а.с. 133).
Приватне підприємство “Інвестагропівдень” (далі - ПП “Інвестагропівдень”, Позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського ремонтно-виробничого комбінату (далі - Херсонський РВК), треті особи: Приватна фірма “Южний Альянс” (далі - ПФ “Южний альянс”, Третя особа-1), Товарна біржа “Алмаз” (далі - ТБ “Алмаз”, Третя особа-2), про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 40 від 22.04.2008р. та визнання права власності на придбане майно, а саме: частину приміщення № 1, площею 31,5 м2, приміщення №№ 2 - 7, 18 - 22 адміністративного корпусу, літ. А, загальною площею 158,45 м2, прохідну, літ. Ж, ворота № 1, частину огорожі № 7 (15м) та огорожу № 3, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 42.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2008р. позов "Інвестагропівдень" було задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2009 року рішення господарського суду скасовано з направленням справи на новий розгляд.
Відповідач та треті особи 1 і 2 позовні вимоги визнають.
При цьому відповідач зазначає, що відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів на виявлення та збереження майна банкрута. В довідці Херсонського Державного бюро технічної інвентаризації № 5359/07 від 04.09.2007 року зазначено, що будівлі та споруди розташовані за адресою м. Херсон, вул. Червонофлотська 42 належать обласному госпрозрахунковому ремонтно-виробничому комбінату згідно реєстраційного посвідчення від 05.01.1994 року, виданого на підставі розпорядження облвиконкому №326 від 26.05.1976р. В зв'язку з виявленням майна банкрута до господарського суду направлялось клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури. Ухвалою від 10.10.2007 клопотання судом було задоволено та в п. 2 цієї ухвали від ХДБТІ витребувано пояснення, щодо надання раніше перекрученої інформації. В листі ХДБТІ № 1588 було ще раз підтверджено, що власником нежитлових приміщень є обласний госпрозрахунковий ремонтно-виробничий комбінат. В зв'язку з цим виявлене майно було включено до ліквідаційної маси, проведено його оцінку та за згодою комітету кредиторів, проведено аукціон по реалізації цього майна. Переможцем торгів стало ПП "Інвестагропівдень" з яким було укладено договір купівлі-продажу № 40 від 22.04.2008 року. З метою нотаріального посвідчення укладеного договору ПП "Інвестагропівдень" пропонувало звернутись до нотаріуса, але в зв'язку з відсутністю повного пакету документів необхідних для цього (свідоцтво на право власності будівель та споруд за адресою вул. Червонофлотська, 42, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідка статуправління, печатка та інш.) ліквідатор не мав можливості звертатись до нотаріуса, та відмовив в цьому покупцю. Після цього ПП "Інвестагропівдень" звернулось до господарського суду для визнання договору купівлі продажу дійсним. Вважє, що дії ПП "Інвестагропівдень" цілком законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне. Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України "Про власність", 1991 р. № 20, суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Відповідно рішення виконкому Херсонської обласної ради №292/11 від 23.05.1975 року було створено госпрозрахунковий виробничий художньо-оформлювальний комбінат. Розпорядженням Херсонської обласної ради № 326-р від 26.05.1976 року з балансу міськжитлоуправління на баланс обласного виробничого художньо-оформлювального комбінату було передано будинок № 42 по вул. Червонофлотській в м. Херсоні.
Згідно ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до складу ліквідаційної маси включається все майно що належить банкруту на праві власності або повного господарського відання. На підставі цього будівлі та споруди що належать Херсонському ремонтно-виробничому комбінату були включені до складу ліквідаційної маси, оцінені та за згодою з комітетом кредиторів виставлені на відкриті торги. Оголошення про торги надавалось до газети "Голос України". Враховуючи той факт, що покупець приймав участь у відкритих торгах з реалізації майна банкрута, став їх переможцем, та виконав усі взяті на себе зобов'язання вважає за необхідне визнати дійсним договір купівлі №40 від 22.04.2008 року, та визнати за покупцем право власності.
Третя особа-3 (Херсонська обласна рада) проти задоволення позовних вимог заперечує.
Як видно з матеріалів справи 22.10.2008р. між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 40 (далі -Договір), відповідно до умов якого (п. 1.), Позивач придбав у Відповідача майно: частину приміщення № 1, площею 31,5 м2, приміщення №№ 2 - 7, 18 - 22 адміністративного корпусу, літ. А, загальною площею 158,45 м2, прохідну, літ. Ж, ворота № 1, частину огорожі № 7 (15м) та огорожу № 3, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 42.
Вартість майна, як зазначалось в Договорі (п. 2.) становить 266780 грн.
Вказаний Договір, який був зареєстрований на ТБ “Алмаз”, нотаріально посвідчений не був.
Згідно акту приймання-передачі від 22.10.2008 р., зазначене в Договорі майно Відповідача було передано Позивачу, а згідно квитанції до прибуткового касового ордеру серії 02АААК від 27.10.2008р., частково оплачено останнім - на суму 124 034,40 грн.
Позивач, посилаючись на те, що ним повністю виконані умови Договору, в той час, як Відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, просить суд визнати дійсним такий Договір та визнати за ним право власності на придбане майно.
Статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно з ч. 2 цієї статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Виходячи з положень частини другої цієї статті суд може (тобто це є правом суду, а не обов'язком) визнати дійсним нотаріально не посвідчений договір, але за певних умов:
- якщо сторони домовилися про усі його істотні умови, підтверджені письмовими доказами;
- відбулося повне або часткове виконання договору
- одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення такого договору (недобросовісна сторона).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За переконанням суду позивачем не надані і в матеріалах справи відсутні належні докази ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.
Так, відсутні в матеріалах справи будь-які докази звернення позивача чи відповідача до нотаріуса для посвідчення спірного договору та призначення останнім конкретної дати та часу для прибуття сторін до нотаріальної контори, а сторони чи одна із сторін у назначений час не прибула.
Суд не бере до уваги листування між сторонами з огляду на зазначені вище обставини та норми ст.ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Слід також зазначити, що згідно ст. 55 Закону України "Про нотаріат" угоди про відчуження майна, посвідчуються за умови подання документів, яке підтверджують право власності на майно, що відчужується.
Пунктом 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. N 20/5, передбачено, що договори про відчуження майна, що підлягають реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, та в передбачених законодавством випадках державну реєстрацію прав на це майно.
Такі документи нотаріус приймає лише за наявності відмітки (штампа) про реєстрацію відповідних прав та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід'ємною частиною правовстановлювального документа. Як зазначалось вище, сторони і не могли надати нотаріусу ці документи, оскільки сторонами вони не виготовлялись.
Суд також вважає, що позивач не довів, що між сторонами відбулось часткове виконання договору.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В матеріалах справи відсутність докази оплати товару, згідно визначеної в п. 2 договору умови про порядок розрахунків.
При цьому суд зауважує, що відповідно до п.п. 1, 2 ст. 319 ЦК України, саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
На підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №542 від 21.10.2008 року Територіальній громаді Херсонської області в особі Херсонської обласної ради 23.10.2008 року видано свідоцтво про право власності серії САС №010748 на цілісний майновий комплекс будівель, що розташовані за адресою: вул. Червонофлотська, 42, м. Херсон.
Херсонським ремонтно-виробничим комбінатом рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №542 від 21.10.2008 року та свідоцтво про право власності серії САС №010748 від 23.10.2008 року було оскаржено в судовому порядку.
Рішенням господарського суду від 05.05.2009 року у справі №12/2-ПН-09 в задоволені позову відмовлено із зазначенням, що позивачем (Херсонським ремонтно-виробничим комбінатом), відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, не доведено факту порушення спірним Рішенням та Свідоцтвом його права власності або права господарського відання (повного господарського відання) на цілісний майновий комплекс будівель, розташованих у м. Херсоні по вул. Червонофлотській, 42. Позивачем не представлено суду жодного правовстановлюючого документа на вказане майно. А розпорядження № 326-р від 26.05.76 р. виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів трудящих про передачу зазначеного майна на баланс Обласного виробничого художньо-оформлювального комбінату та видане на підставі зазначеного розпорядження реєстраційне посвідчення від 05.01.94 р., на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не є правовстановлюючими документами, оскільки свідчать про перебування майнового комплексу на балансі, а не у власності або у господарському віданні Обласного виробничого художньо-оформлювального комбінату. Не міститься правовстановлювальної інформації також і у наданому позивачем Статуті Херсонського обласного госпрозрахункового ремонтно-виробничого комбіната культури. Не представлено позивачем і доказів правонаступництва між вказаними комбінатами та підприємством - позивачем.
Вказане рішення господарського суду залишене без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.08.2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, відповідач не був власником майна на день укладення Договору купівлі-продажу №40 від 22.10.2009 р., спірне майно не належало йому й на праві повного господарського відання або на праві оперативного управління, а тому він не мав права продажу спірного майна.
Враховуючи вищевикладене в задоволені позовних вимог про визнання договору дійсним має бути відмовлено.
Щодо вимог про визнання за позивачем права власності на спірне майно то слід зазначити наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За статтею 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності пред'являється власником майна, тобто, особою, яка набула права власності на підставах та у порядку, встановленому законодавством, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Згідно статей 328 та 334 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів; право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, яке підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, дійсним.
Слід зважати на те, що вказана стаття ЦК України чітко встановлює, що:
- такий спосіб захисту порушеного права власності як його визнання застосовується виключно щодо речового (абсолютного) права власності.
- право на звернення із відповідним позовом має виключно власник майна.
Як вище зазначалось, ПП "Інвестагропівдень" не є власником спірного майна в розумінні статей 328 та 334 Цивільного кодексу України, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності за зазначеною особою.
Статтею 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність. Крім того, згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав належних доказів того, що його право власності на спірну споруду (будівлю) виникло з правомірних підстав, у встановленому законодавством порядку.
За таких обставин в задоволені позовних вимог про визнання права власності має бути також відмовлено.
При цьому з позивача має бути стягнуто недоплачене державне мито в розмірі 2582 грн. 80 коп., оскільки позивачем заявлено дві вимоги: одна немайнового характеру - про визнання договору дійсним та майнового - визнання права власності на майно вартість якого становить 266780 грн. При цьому державне мито сплачене позивачем лише в сумі 170 грн., тоді як відповідно до п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 р. має становити 2752,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позову відмовити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Інвестагропівдень" (м. Херсон, вул. Безродного, 37, к.1, кв. 35; код ЄДРПОУ 35219684, р/р 26000020000288 в ХФ АКБ "Індустріалбанк" м. Херсон, МФО 352510) на користь держави в доход державного бюджету (одержувач: код 24104230 Відділення Держказначейства, м. Херсон, Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, МФО 852010, р/р 31119095700002, призначення платежу: код 22090200, символ звітності 095) 2582 грн. 80 коп. державного мита. Наказ надіслати до ДПІ м. Херсона.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Копії даного рішення надіслати учасникам судового процесу.
Суддя Л.І. Александрова