Справа № 2-3272\09
Категорія 51
05 жовтня 2009 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Пузіної В.І.
при секретарі - Поліщук О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Інтерфлот-продукт” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, суд
Позивач звернувся до суду з тих підстав, що він з 01.04.2008 року працював машиністом закаточних машин 4-го розряду в консервному цеху ТОВ „Інтерфлот-продукт”. З 1.11.2008 року був переведений дублером наладчика обладнання в харчовому виробництві 4-го розряду в консервному цеху. Наказом № 15-к від 23.03.2009 року він був звільнений з роботи по п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, оскільки він має переважне право на залишення на роботі з таких підстав: він працював по безстроковому договору, написав заяву про переведення в ТОВ „Антарктика”, але його туди не перевели. На консервному виробництві були вакансії машиністів закаточних машин, але йому цю роботу не пропонували, тоді як дублер наладчика обладнання ОСОБА_2 був переведений на цю посаду. Позивачу ж була запропонована робота рибооброблювача 3-го розряду, але його стан здоров'я не дозволяє виконувати таку роботу.
Доводить, що в нього на утриманні три дитини та жінка, яка находиться у відпустці для догляду за дитиною. Він являється головою профспілкового комітету ТОВ „Антарктика”, отже має пільги, але адміністрація навіть не погоджувала його звільнення з профспілкою та вищестоящим профкомітетом.
Позивачу спричинені моральні страждання, тому просить стягнути з відповідача 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Просить поновити його на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Представник відповідача з позовом не погодився, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки порядок при звільненні позивача по ст.. 40 ч.1 п.1 КЗпП України не порушений. Позивач членом профспілкової організації їх підприємства не являвся. Ніякої господарської діяльності підприємство не веде.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, свідка, вивчивши матеріали справми, вважає, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач наказом № 53-к від 01.04.2008 року був прийнятий на роботу на ТОВ „Інтерфлот-продукт” 01.04.2008 року машиністом закаточних машин 4-го розряду в консервний цех (а.с. 7).
Згідно виписки з протоколу № 43 від 01.09.2008 року загальних зборів учасників ТОВ „Інтерфлот-продукт” вбачається, що на підприємстві склалося тяжке фінансово-економічне становище, в зв'язку з чим надалі неможливо продовжувати господарську діяльність по переробці продуктів риби та виробництву рибних консервів. З метою недопущення стану неплатоспроможності товариства і своєчасного розрахунку по всім обов'язкам вирішили прийняти заходи по завершенню діяльності виробництва консервів рибних (а.с. 63), та провести скорочення штатів та чисельності робітників.
Профспілковий комітет погодився на скорочення чисельності та штату (а.с. 64).
В зв'язку зі змінами структури підприємства і скороченням чисельності робітників наказом № 13\195 від 03.10.2008 року начальнику відділу труда та заробітної плати наказано розробити списки посад на скорочення штату та попередити робітників про скорочення (а.с. 65). Із списку посад, які повинні скорочуватись на 16.10.2008 року вбачається, що скороченню підлягало 188 одиниць (а.с. 66-68), на 02.12.08 року - 13 одиниць (а.с. 69), на 18.12.2008 року - 2 одиниці (а.с. 70), на 24.12.2008 року - 14 одиниць (а.с. 71).
Наказом № 13 від 12.01.2009 року був введений новий штатний розклад (а.с. 72), згідно якого на 12.01.2009 року залишилась 1 одиниця (дублера) наладчика обладнання в виробництві харчової продукції (а.с. 73), а на 22.01.2009 року і ця ставка підлягає скороченню (а.с. 74), в зв'язку з чим позивача попередили 23.01.2009 року про звільнення з роботи 23.03.2009 року по ст.. 40 ч.1 п.1 КЗпП України (а.с. 75).
Позивачу пропонували іншу роботу обробника риби та укладальника продуктів консервування на час відсутності основного робітника, але позивач відмовився від такої роботи, про що складений акт (а.с. 76-77).
В зв'язку з кризою в економіці та необхідністю змінити діяльність товариства, відсутністю можливості забезпечити об'єм роботи на посаді наладчика обладнання в виробництві харчової продукції (дублер), на підставі ст.. 34 КЗпП України був оголошений простій для робітників консервного цеху з 23.01.2009 року (а.с. 30).
Оскільки у позивача було важке матеріальне становище, йому наказом № 12\31 від 23.01.2009 року за час простою вирішено оплачувати середній заробіток (а.с. 29).
На 02.03.2009 року наказом № 13\3 змінений штатний розклад і штат відповідача зменшений з 36 до 30 одиниць (а.с. 73,78,79).
Наказом від 23.03.2009 року № 15-к ОСОБА_1 звільнений по п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку зі скороченням штату та з ним повністю проведено розрахунок (а.с. 20).
Наказом № 33\36 від 01.04.2009 року (а.с. 80) введений штатний розклад, згідно якого вбачається, що кількість робітників у відповідача зменшилась до 24 одиниць, а в консервному цеху № 2 посада наладчика обладнання на виробництві харчової продукції (дублер) відсутня (а.с. 80-81).
Таким чином судом встановлено, що скорочення штату у відповідача дійсно відбулося. Позивач попереджувався про скорочення за 2 місяці до звільнення, йому надавалась робота, на яку можливо було перейти, але він від неї відмовився. Другої роботи у відповідача не було, тому він був звільнений.
Суд не може прийняти за основу рішення доводи позивача, що відповідач не врахував те, що позивач являється головою профспілкового комітету ВАТ „Антарктика”, оскільки ОСОБА_1 ніколи не був членом профспілкової організації робітників ВАТ „Інтерфлот-продукт” (а.с. 84), а те, що він являється головою профспілкового комітету іншого підприємства не дає йому права на гарантії, передбачені ст.. 252 КЗпП України.
Не може прийняти суд і довід позивача про те, що робітники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишились на підприємстві, оскільки згідно довідок відповідача вони звільнені 02.01.2009 року (а.с. 85,86).
Не знайшли свого підтвердження пояснення позивача що звільнення його являється гонінням на профспілкового робітника.
Те, що в позивача відібрали пропуск не позбавляло його права проходити до адміністрації відповідача, а відібрання пропуску було зв'язано з тим, що прохід до консервного цеху являється платним.
На сьогоднішній день підприємство відповідача господарську діяльність не здійснює.
При таких обставинах суд вважає, що при звільненні позивача по ст. 40 ч. 1 п.1 КЗпП України відповідачем не порушено трудового законодавства та підстав для поновлення на роботі ОСОБА_1 не вбачається.
На підставі ст. 40 ч.1 п.1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212- 215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ „Інтерфлот-продукт” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд м. Севастополя шляхом подачі в Ленінський суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя -