Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Геращенко Ігор Володимирович
08 лютого 2017 року справа №805/3367/16-а
84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.
секретар - Челахова О.О.
за участю: представника позивача - Лактіонової О.Г., довіреність № 32 від 22.12.2016 року,
представника відповідача 1 - Колеснікової О.М., довіреність № 99-99-11-17/05/49 від 30.11.2016 року,
представника відповідача 2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі № 805/3367/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» до Державної фіскальної служби України, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
23 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» (далі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач - 2, податковий орган, контролюючий орган) про визнання дій протиправними щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних підприємства від 31 січня 2016 року № 2, №4, № 5 та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: вважати податкові накладні від 31 січня 2016 року № 2, № 4, № 5 прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 січня 2016 року (а.с.4-9).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у задоволені позову відмовлено (а.с.154-156).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою і посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції й прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що з причин, які не залежали від позивача, а саме, одностороннього припинення податковим органом договору про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141, товариство було позбавлено можливості здійснити реєстрацію податкових накладних (а.с.128-132).
В судове засідання позивач прибув, підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача 1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з підстав її правомірності та обґрунтованості.
В судове засідання суду апеляційної інстанції відповідач 2 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з клопотанням про особисту участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції не звертався.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не оспорюється сторонами наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» зареєстрований в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 36982901, місцезнаходження юридичної особи: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Щорса, буд. 10 кв.67) на податковому обліку перебуває у Селидівському відділенні Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, є платником податку на додану вартість (а.с.9-11).
Відповідач 1 - Державна фіскальна служба України є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.
Відповідач 2 - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.
Між товариством та Красноармійською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області 24 грудня 2014 року укладено Договір про визнання електронних документів № 241220141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Відповідач 2 зобов'язався забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді позивача у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку (пункт 3.1 Договору).
Починаючи з листопада 2015 року Державною фіскальною службою України в особі Красноармійської ОДПІ (Селидівське відділення) ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» було відмовлено в реєстрації податкових накладних та прийнятті податкової декларації за жовтень 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та Єдиному вікні подання електронної звітності ДФС України.
Підставою для відмови в прийнятті та реєстрації податкових документів, у тому числі податкових накладних, податковим органом зазначено: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ 3698201, код ДПІ 521, не укладено Договір про визнання електронної звітності».
31 січня 2016 року товариством на підставі Договору про визнання електронних документів № 241220141 від 24.12.2014 року направлено в електронному вигляді для реєстрації у Єдиному реєстрі податкові накладні від 31.01.2016 року № 2, № 4, № 5, виписані на ім'я ПАТ «Центренерго». Але, у зв'язку з блокуванням з боку контролюючого органу можливості доступу платнику податків до системи реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначені податкові накладні зареєстровані не були.
Не погодившись з незаконними діями податкового органу щодо одностороннього припинення Договору про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141, неприйняття та не реєстрації податкових документів, підприємство звернулось до суду за захистом порушених прав.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в адміністративній справі № 805/4947/15-а визнано протиправними дії Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в особі Селидівського відділення Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з одностороннього припинення Договору про визнання електронних документів від 24 грудня 2014 року № 241220141 та протиправними дії щодо неприйняття та не реєстрації податкових документів. Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками такими, що подані в день їх фактичного отримання 24 листопада 2015 року.
Зазначене також підтверджується висновками в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, якою було змінено рішення суду першої інстанції в частині суми судового збору.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року в адміністративній справі К/800/17402/16 рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін, а касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - без задоволення.
23 серпня 2016 року, після набрання законної сили постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року по справі № 805/4947/15-а, підприємство повторно направило податкові накладні від 31 січня 2016 року № 2, № 4, № 5 для реєстрації в Єдиному реєстрі, які згідно до квитанції № 1 було доставлено до центрального рівня ДФС України 23 серпня 2016 року об 11:40:46, 11:40:41, 11:40:47 відповідно, однак не прийнято контролюючим органом для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з виявленням помилки: «Порушено вимоги п.120.2. статті 120 Податкового кодексу України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період 205 днів від дати реєстрації».
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності неприйняття контролюючим органом податкових накладних, що регулюється нормами Конституції України та Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми ПК України.
Згідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
За вимогами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до положень пункту 201.10 зазначеної статті податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг, а на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, покладено обов'язок прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), встановлено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Пунктом 1 Порядку № 1246 передбачено, що подання податкової накладної органам доходів і зборів в електронній формі здійснюється відповідно до інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (далі - Інструкція № 233).
Пункт 2 Порядку № 1246 передбачає, що внесення відомостей, які містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній Формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Згідно до пункту 6 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку.
Як передбачено пунктом 7 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.
Згідно до пункту 9 зазначеного Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України.
Колегія суддів вважає, що визначений пунктом 9 Порядку № 1246 перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
У разі порушення платниками податку вказаних термінів реєстрації або відсутність такої реєстрації протягом 180 календарних днів з дати складання податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Реєстрі, до таких платників податку застосовуватимуться штрафні санкції в розмірі, визначеному у статті 120-1 ПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, відмова контролюючого органу у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з виявленням помилки: «Порушено вимоги п.120.2. статті 120 Податкового кодексу України, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період 205 днів від дати реєстрації» не відповідає вимогам пункту 9 Порядку № 1246. В пункті 120.2 статті 120 ПК України зазначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються. Пунктом 120-1.2 статті 120 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Реєстрі протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. Тобто, зазначеною нормою встановлено відповідальність за відсутність реєстрації, а не строки такої реєстрації та підстави для відмови в реєстрації податкових накладних.
Крім зазначеного колегія суддів враховує наступне.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Реєстрі податковими накладними/розрахунками коригування.
При цьому якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за той звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Реєстрі, але не пізніше, ніж через 365 календарних днів з дати їх складення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що платник податку має право зареєструвати в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування протягом 365 календарних днів з дати їх складання, а норми статті 120-1 ПК України лише встановлюють відповідальність платника податку за відсутність реєстрації в Реєстрі податкових накладних та/або розрахунку коригування до них протягом певного періоду з дати їх складання.
Аналогічну позицію Міністерство фінансів України висловило у листі від 30.03.2016 року № 31-11120-09-10/9133.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до Інструкції № 233 подання податкових документів в електронному вигляді - це подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання, податкових документів в електронному вигляді. Укладання платником податків договору з податковим органом є обов'язковою умовою надіслання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку.
Пунктом 5 розділу 6 Договору про визнання електронних документів № 241220141 від 24.12.2014 року, який відповідає примірному Договору, затвердженому Інструкцією № 233, встановлено, що у разі припинення дії Договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.
Як було встановлено в ході апеляційного розгляду справи та вбачається із її матеріалів, фактично припинивши в односторонньому порядку дію договору, відповідачами протиправно заблоковано доступ платника податків до Єдиного реєстру податкових накладних, шляхом відключення від серверу, тим самим не приймавши своєчасно надіслані позивачем податкові накладні для реєстрації, штучно створена ситуація в якій підприємство вимушено порушує граничні терміни реєстрації податкових накладних. При цьому, подання платниками податків податкових накладних на паперових носіях до органів доходів і зборів для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних не передбачена.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з причин, які не залежали від позивача, підприємство було незаконно позбавлено можливості здійснити реєстрацію податкових накладних від 31.01.2016 року № 2, № 4, № 5, виписаних на ім'я ПАТ «Центренерго», які містять усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 201.1 ст. 201 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог ПК України.
Пункт 11 Порядку № 1246 передбачає: квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку, якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
У відповідності до підпункту 4.1.4. статті 4 ПК України передбачена презумпція правомірності рішень платника податку, а не рішення податкової в разі, якщо податкова по своєму трактує права та обов'язки платника податків.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, з огляду на незаконне припинення дії договору, колегія суддів розцінює фактичну відсутність квитанцій як свідчення про небажання відповідачів виконувати свої обов'язки по прийняттю та реєстрації податкових накладних та вважає податкові накладні від 31.01.2016 року № 2, № 4, № 5 прийнятими та зареєстрованими у Єдиному реєстрі своєчасно поданих саме дата їх виписки - 31 січня 2016 року.
Як передбачено частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами протягом розгляду справи не надано належних та допустимих доказів правомірності оскаржуваних дій щодо не прийняття своєчасно поданих вищезазначених податкових накладних позивача.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи встановлені обставини справи та норми законодавства, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваних дій відповідачів, які діяли з порушенням наданих повноважень та наявності підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.
Таким чином, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі № 805/3367/16-а підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана постанову прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи та спростовуються доводами апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 163, 184, 185, 186, 195,196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі № 805/3367/16-а - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі № 805/3367/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» до Державної фіскальної служби України, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» до Державної фіскальної служби України, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України та Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» від 31 січня 2016 року № 2, № 4, № 5.
Вважати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління Донбас» від 31 січня 2016 року № 2, № 4, № 5 прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 січня 2016 року.
Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08 лютого 2017 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 13 лютого 2017 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дати складання її в повному обсязі.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г. М. Міронова