08 лютого 2017 рокусправа № 333/5064/16-а(2-а/333/230/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя
на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2016р. у справі №333/5064/16-а (2-а/333/230/16)
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії
22.09.2016р. ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 2-7/.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2016р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №333/5064/16-а (2-а/333/230/16) та справу призначено до судового розгляду / а.с. 14/.
Позивач посилаючись позові на те, що вона перебуває на пенсійному обліку у відповідача та їй була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу», 22.08.2016р. вона звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів державних службовців, тобто відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993р.) в розмірі та відсотках від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 15.08.2016р. де працювала на посаді державного службовця позивач, але відповідач листом від 02.09.2016р. відмовив у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії оскільки з 01.06.2015р. скасовано норми спеціального пенсійного забезпечення осіб, у тому числі тих, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» ( в редакції від 16.12.1993р.) , позивач вважає таку відмову відповідача необґрунтованою та безпідставною, тому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії позивача з 01.12.2015р. у розмірі 90% від заробітної плати відповідно до довідки Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 15.08.2016р. і включити в розрахунок премію і надбавку без обмеження граничного розміру пенсії та здійснювати в подальшому виплату пенсії в перерахованому розмірі.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2016р. у справі №333/5064/16-а (2-а/333/230/16) позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії та рішення УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, зобов'язано УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати та провести відповідні виплати починаючи з 01.08.2016р., в іншій частині позову відмовлено/ а.с. 31-34/.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 31.10.2016р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 36-37/ у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив скасувати постанову суду першої інстанції від 31.10.2016р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Особи, які беруть участь у розгляді даної справи у судове засідання не з'явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлені належним чином / а.с. 61-63/, позивач надала суду письмову заяву у якій просила суд розглянути справу у її відсутність /а.с. 64/.
Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивач у справі перебуває на пенсійному обліку у відповідача з 22.07.1998р. та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зазначені обставини не заперечувались особами, які беруть участь під час розгляду справи.
22.08.2016р. позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату №05-37-154/1 та №05-37-154/2 від 15.08.2016р. у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. та визнати розмір пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції закону чинній на момент призначення пенсії /а.с. 9/, але відповідач листом за вих. №200/А-9 від 02.09.2016р. відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії / а.с. 10/ і саме ця відмова відповідача обумовила звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
З постанови суду першої інстанції від 31.10.2016р. у даній справі / а.с. 64-68/, яка оскаржується в апеляційному порядку відповідачем, вбачається, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, зробив висновок про те, що позивач має право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, у зв'язку з чим на думку суду першої інстанції дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням посадових окладів постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р., є протиправними.
Відносини, які виникли між сторонами у справі, з приводу наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, яка призначена за віком відповідно до положень Закону України «Про державну службу», врегульовано положенням Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 р. з урахуванням вимог щодо дії нормативно-правових актів в часі, а також іншими нормативно-правовими актами, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України.
Так, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993р. (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 р.) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Отже зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як - підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 р., який набрав чинності 01.01.2015р., статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, починаючи з 01.01.2015р. змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців і така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України «Про державну службу», а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Аналіз наведеної норми права дає можливість зробити висновок про те, що проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, здійснювалось у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, серед іншого , виключено пункт 4 Постанови №865.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, з приводу наявності підстав для здійснення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії як державному службовцю, колегія суддів вважає що, у період часу, з якого позивач просив здійснити перерахунок пенсії (з 01.12.2015р.), такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено не було, і за таких обставин судом першої інстанції було зроблено необґрунтований висновок про наявність у позивача права на перерахунок пенсії згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючих державних службовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013.
Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2016р. і відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2016р. пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже з огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії державного службовця у відповідача були відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсії позивача через збільшення заробітної плати працюючим державним службовцям з 01.12.2015р., що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, у зв'язку з чим така відмова є обґрунтованою та правомірною.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 202 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду, а тому постанову суду першої інстанції від 31.10.2016р. у даній справі необхідно скасувати.
Вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, колегія суддів оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги, норми законодавства, яке регулює відносини, які виникли між сторонами у справі, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя Комунарського районного суду м. Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2016р. у справі №333/5064/16-а (2-а/333/230/16) - скасувати.
В позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено - 13.02.2017р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко