про повернення апеляційної скарги
"13" лютого 2017 р. Справа № 920/828/16
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Камишевої Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,
на рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2016р.
у справі № 920/828/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беєве», с. Беєве Липоводолинського району Сумської області,
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,
про визнання права та поновлення договорів оренди,
Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2016р. у справі №920/828/16 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області вжити заходів щодо укладення з ТОВ «Беєве» додаткової угоди до договору оренди землі від 15.08.2008р., зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.08.2008 р. за № 040863101295, відповідно вимог частин восьмої, дев'ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» на умовах, визначених сторонами;
стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, ідентифікаційний код 34072062);
боржник: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 3976885);
зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області вжити заходів щодо укладення з ТОВ «Беєве» додаткової угоди до договору оренди землі від 15.08.2008р., зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.08.2008р. за №040863101296, відповідно до вимог частин восьмої, дев'ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» на умовах, визначених сторонами;
стягувач: ТОВ «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, ідентифікаційний код 34072062);
боржник: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 3976885);
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області з рішенням господарського суду Харківської області не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2016р. у справі №920/828/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Одночасно апелянтом подано заяву про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку зі скрутним економічним становищем на Україні та фінансуванням Головного управлінням Держгеокадастру у Сумській області з державного бюджету.
Крім того, скаржник просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги у зв'язку з великою кількістю судових справ і неможливістю своєчасно отримати рішення місцевого господарського суду від 22.12.2016р.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги, з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розмірі ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарг, - 03.02.2017р.) передбачено вичерпний перелік фізичних та юридичних осіб, які звільняються від сплати судового збору. Так, відповідно до Закону України “Про судовий збір” до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору не відносяться Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру і її управління.
Таким чином, органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
В матеріалах, доданих до апеляційної скарги, відсутні докази сплати судового збору, натомість до скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на скрутне економічне становище в Україні та зазначає, що він фінансується з Державного бюджету України.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Скаржником не наведено жодних доводів та не надано будь-якого доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а посилання скаржника на те, що його фінансування здійснюється з Державного бюджету України не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, скаржником не надано будь-яких належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б свідчили про відсутність коштів на рахунках, які б могли бути спрямовані для сплати судового збору за подання апеляційної скарги або інших доказів які б свідчити про неможливість сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не зазначено ймовірної дати сплати судового збору та не вказано, з настанням яких обставин у нього з'явиться можливість сплатити судовий збір до закінчення апеляційного провадження.
Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відстрочення сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2016р. у справі № 904/397/16, ухвалі Вищого господарського суду України від 19.02.2016р. у справі № 922/4590/15.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга підлягає поверненню у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.
Керуючись ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми, на рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2016р. у справі № 920/828/16 повернути заявникові.
Додаток: заявникові - апеляційна скарга на 5 аркушах та додатки на 18 аркушах.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Камишева
Суддя В.В.Лакіза