про повернення апеляційної скарги
"10" лютого 2017 р.Справа № 915/481/16
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя: Лашин В.В.
судді: Лавриненко Л.В., Величко Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Века Україна”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 12.01.2017р.
по справі № 915/481/16
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Конкордпласт 2000”
до відповідача-1 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Вікра”
відповідача-2 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Века Україна”,
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Вікра.”
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Века Україна”
Ленінський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Века Україна”
Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції
про визнання права власності та зняття арешту з майна, -
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Конкордпласт 2000” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Вікра”, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Века Україна”, Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Вікра.”, про визнання права власності та зняття арешту з майна.
Рішенням господарського суду від 12.01.2017р. позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Конкордпласт 2000” право власності на майно та звільнено з - під арешту, накладеного відповідно до акту опису та арешту майна від 12.04.2016 року, який складено старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 майно, відповідно до переліку.
Також вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Вікра” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Века Україна” на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Конкордпласт 2000” по 10 302,00 грн. судового збору.
Додатковим рішенням від 16.01.2017 з відповідачів на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Конкордпласт 2000” стягнуто по 689,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись рішенням господарського суду від 12.01.2017, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Века Україна” звернулося з апеляційною скаргою в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Однак вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження з огляду на наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року встановлено в розмірі 1378 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 4 вказаного закону за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15 зазначено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
В даному випадку господарським судом розглянуто спір за двома вимогами - про визнання права власності та зняття арешту.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, наведених в п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Отже, сума судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2017 становить 24180,20 грн. .
Однак, скаржником надано квитанцію про сплату 22 664,40 грн судового збору, тобто не у встановленому законом розмірі .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України, не приймати до розгляду апеляційну скаргу та повернути її скаржнику.
Також колегія суддів звертає увагу що до апеляційної скарги не додано документів на підтвердження наявності повноважень у представника товариства подавати апеляційну скаргу, оскільки наявна в матеріалах справи угода про надання правової допомоги №2015/12/07 від 07.12.2015 припинила дію 31.12.2016, тоді як докази її пролонгації представником скаржника не надані і подання представником апеляційної скарги не свідчить про таку пролонгацію, оскільки відсутні докази виконання умов угоди іншою стороною.
Поряд з тим, після усунення зазначених недоліків апеляційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись ст. 86, 94 п. 1, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Века Україна” на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.01.2017р. по справі № 915/481/16 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя: В.В. Лашин
Суддя Л.В. Лавриненко
Суддя Т.А. Величко