"09" лютого 2017 р.Справа № 916/1116/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Головея В.М.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідачів:
- КП "Одесміськелектротранс": Жуган Д.М. (довіреність № 09/11-37 від 11.01.2017)
- ПАТ "Страхова компанія "Арсенал: не з'явився
від третьої особи: ОСОБА_2 (паспорт серії № НОМЕР_5 від 19.08.2003)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"
на рішення господарського суду Одеської області від "18" жовтня 2016 року, повний текст якого складено та підписано "21" жовтня 2016 року
по справі № 916/1116/16
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ"
до відповідачів
- Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"
- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про стягнення 13 440,54 грн.
28.04.2016 року Товариство з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 13 440,54 грн. матеріальної шкоди та витрати, понесені при розгляді справи.
В якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача позивачем зазначено - ОСОБА_2, який залучений ухвалою господарського суду Одеської області до участі у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області залучено до участі у справі другого відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування".
Позивач звертався до суду с заявами в порядку ст.22 ГПК України про зміну позовних вимог та уточнення до позовної заяви. Так, відповідно заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" на користь позивача 13 440,54 грн. матеріальної шкоди, 1378,00 грн. судовий збір та 2 377,39 грн. - судові витрати пов'язані з явкою в судове засідання.
Позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ґрунтуються на тому, що 09.06.2015 між ОСОБА_4 та позивачем укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 208.15.2274870 - Hundai Accent державний номер НОМЕР_1. 22.12.2015 року трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю та з вини ОСОБА_2, який керував тролейбусом з автомобільним НОМЕР_2, що підтверджується постановою Приморського районного суду м.Одеси від 02.02.2016. Відповідно до умов Договору страхування, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 13 440,54 грн. Однак, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди працював водієм КП«Одесміськелектротранс», а тому відповідно до ст.1172, 1182 ЦК України, саме відповідач відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання їм службових обов'язків.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.10.2016 року у справі №916/1116/16 (Головуючий суддя Степанова Л.В., судді Бездоля Ю.С., Желєзна С.П.) позов Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" в редакції уточнень позовної заяви від 22.09.2016р. (вх.суду№23025/16) про стягнення з відповідача Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" суми матеріальної шкоди у розмірі 13440,54 грн. - задоволений у повному обсязі. Стягнуто з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" 13440/тринадцять тисяч чотириста сорок/грн. 54коп. суми матеріальної шкоди, 2377/дві тисячі триста сімдесят сім/грн. 39коп. судових витрат, пов'язаних з явкою позивача в судові засідання, 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.
Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем належним чином доведені заявлені позовні вимоги. Також судом було стягнуто витрати у сумі 2 377,39 грн. - пов'язані з явкою позивача у судове засідання, на підтвердження чого останнім були надані засвідчені належним чином накази на службове відрядження, посадочні документи, платіжні доручення, аванс на відрядження, посвідчення на відрядження.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" у задоволенні позову в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що є незрозумілим на чому ґрунтувався висновок суду викладений у постанові Приморського районного суду м.Одеси від 02.02.2016 у справі № 522/1392/16-п, а саме зазначено, що від тролейбуса відпала деталь та пошкодила автомобіль НОМЕР_3, але про технічний стан тролейбуса не вказано , а обставини зазначені у постанові відображені у загальному вигляді та в матеріалах справі відсутні докази, які б свідчили про те, що тролейбус мав несправності.
Також скаржником зазначено, що відповідно до п.16.1.9 Договору добровільного страхування від 13.03.2015 № 522/1392/16-п (ПАТ акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування") саме ПАТ акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" є належним відповідачем у даній справі.
Крім того, апелянт як на підставу скасування рішення посилається на п.4 ч.3 ст.104 ГПК та зазначає, що рішення, яке було отримано 25.10.2016 представником КП "Одесміськелектротранс" не було підписано головуючим суддею та суддею учасником колегії.
Позивач в судове засідання 09.02.2017 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скарги за відсутністю представника ТДВ «Експрес Страхування».
Між тим позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Представник ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" також в судове засідання 09.02.2017 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, тому судова колегія також вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача.
20.12.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
03.02.2017 року від представника позивача через електрону адресу суду надійшло клопотання в порядку ст.74-1 ГПК України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, забезпечення якого доручити Печерському суду міста Києва.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2017 року клопотання позивача було задоволено, доручено за попередньою домовленістю з Печерським судом м. Києва провести судове засідання 09.02.2017 року в режимі відеоконференції.
Однак 07.02.2017 року від по електронній пошті суду апеляційної інстанції був отриманий лист від Печерського суду м. Києва про неможливість проведення засідання в режимі відеоконференції у зв'язку із зайнятістю залів судових засідань, у зв'язку з чим, засідання 09.02.2017 по розгляду апеляційної скарги КП "Одесміськелектротранс" було проведено в звичайному режимі за допомогою звукозаписувальної системи технічної фіксації «Оберіг».
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 09.06.2015 року між ОСОБА_4 та Товариством з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" було укладено Договір №208.15.2274870 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом HUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_4 (т.1 а.с.13-18)
22.12.2015р. ОСОБА_2, керуючи тролейбусом "ЗІУ", б/н 698, допустив зіткнення з автомобілем HUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_4, що належить ОСОБА_4 в результаті чого автомобіль HUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_4 згідно протоколу №1358 огляду транспортного засобу отримав механічні ушкодження (тріснуто лобове скло та на даху вм'ятина в передній частині авто) внаслідок порушення ОСОБА_2 п.31.2. Вимоги до технічного стану тролейбусів та трамваїв, які призвели до скоєння ДТП про що зазначено в довідці про дорожньо-транспортну пригоду №84276726 від 22.12.2015р. (т.1 а.с.24).
Так, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, Товариством з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 13 440,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29822 від 29.01.2016 та № 29916 від 02.02.2016 (т.1 а.с.49-50).
Сума спричинених збитків підтверджується звітом № 1358 від 10.02.2016 про оцінку КТЗ HUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_4 (т.1 а.с.31-39) та складає 17 004,53 грн.
Однак розмір страхового відшкодування становить 16 441,54 грн., що підтверджується страховими актами № 3.15.1569-1 від 29.01.2016, № 3.15.1569-2 від 02.02.2016.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2016р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. на користь Держави (т.1 а.с.48)
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду зокрема якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
З наявного в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що «керуючи тролейбусом ЗИУ-682, номерний знак 698, що належить КП "Одесміськелектротранс", перед виїздом не впевнився в справності та не перевірив технічний стан транспортного засобу у наслідок чого 22.12.2015р. о 13:35 рухаючись по вул. Пирогівська вугол вул. Маріїнської від тролейбуса відпала деталь та пошкодила позаду автомобіль Хюндай Акцент державний номер НОМЕР_4 гр. ОСОБА_4 в результаті чого автомобіль отримав механічні ушкодження» (т.2 а.с.32.33).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством "Одесміськелектротранс" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту №38/15-ДЦВ/О від 13.03.2015, відповідно до договору страхова сума за один забезпечений транспортний засіб складає 200000,00 грн. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілих осіб складає 100000,00грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілих осіб - 100000,00грн. (т.1 а.с.46-80).
Відповідно до п.16.1.9. договору вбачається, що страховик звільняється від відповідальності по претензіях та позовах внаслідок падіння струмоприймачів забезпеченого ТЗ, крім випадків, коли порушено цілостність струмоприймача під час руху забезпеченого транспортного засобу.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що внаслідок технічної несправності тролейбусу та вини водія КП "Одесміськелектротранс", який не впевнився в справності та не перевірив технічний стан транспортного засобу в наслідок чого 22.12.2015р. о 13:35 рухаючись по вул. Пироговська на розі вул. Маріїнської від тролейбуса відпала деталь та пошкодила автомобіль HUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_4 гр. ОСОБА_4 в результаті її автомобіль отримав механічні ушкодження", саме відповідач КП "Одесміськелектротранс", власник транспортного засобу, зобов'язаний відшкодувати суму заподіяної шкоди у розмірі 13440,54грн.
За змістом приписів ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином судова колегія доходить до висновку, що усі наведені Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" в апеляційній скарзі обставини не заслуховують на увагу, а саме те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про несправність тролейбусу. Також не заслуговують на увагу посилання скаржника, що у постанові Приморського районного суду м. Одеси - обставини щодо ДТП зазначені загалом та те, що з пояснень водія тролейбусу, які були відібрані інспектором Патрульної поліції вбачається, що саме від час руху тролейбусу було пошкоджено цілісність його струмоприймача, від якого впала деталь.
Відповідно до п.31.1., Постанови Кабінетів міністрів України, від 10.10.2001, № 1306 "Про Правила дорожнього руху "Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. 31.2. Забороняється експлуатація тролейбусів і трамваїв за наявності будь-якої несправності, зазначеної в правилах технічної експлуатації цих транспортних засобів. 31.3. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю); в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів; г) у разі обладнання без дозволу Державтоінспекції спеціальними звуковими та світловими сигналами.
Так, водій тролейбуса ЗІУ б/н 698 будучи учасником дорожнього руху, який зобов'язаний знати і неухильно виконувати вимоги правил безпеки руху, перед виїздом на маршрут повинен перевірити і забезпечити технічно справний стан закріпленого за ним транспортного засобу, який має відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також правил експлуатації.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
Комунальне підприємство "Одесміськелектротранс" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ".
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2016 року у справі № 916/1116/16 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від „18" жовтня 2016 року у справі № 916/1116/16 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „10" лютого 2017 року.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя В.М. Головей