Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" жовтня 2009 р. Справа № 57/247-09
вх. № 7907/4-57
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - позивача - Діжа В.В. - директор, наказ №2-а від 21.08.09р.
Представник відповідача - не з"явився.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хартехінвест", м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права власності
Позивач - ТОВ «ХАРТЕХІНВЕСТ» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради Харківської області (відповідача) про визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю літ. «АЛ-1», загальною площею - 215,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Селянська, 124.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20 жовтня 2009 р. об 11: 45 год.
20.10.2009 року до суду надійшла заява (вх. № 12970 від 20.10.2009 р.) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про залучення інспекції про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Розглянувши подане Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області клопотання про залучення інспекції про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору суд відмовляє в її задоволенні, виходячи з наступного.
В своєму клопотанні інспекція вказує на те, що відповідно до ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами. Тому Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, вважає, що результат розгляду даної справи може вплинути на права та обов'язки інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, на яку згідно діючого законодавства покладено здійснення архітектурно-будівельного контролю.
Що стосується доводів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про необхідність залучення її до участі у справі, то ці доводи є безпідставними, оскільки згідно Положення про Державну архітектурно - будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 18.10.2006 р. № 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується і її основними завданнями є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва, виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль), тобто Держархбудінспекція є суб'єктом владних повноважень в галузі державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 5 Положення вона має право здійснювати захист у суді своїх прав та законних інтересів, звертатися до суду у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Спір щодо визнання права власності на самочинне будівництво стосується прав і обов'язків особи, яка здійснила таке будівництво, власника (користувача) земельної ділянки, на якій здійснено таке будівництво, а також осіб, права яких порушує самочинне будівництво. Таким чином, підстави для залучення до участі у справі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області відсутні, оскільки рішення не стосується її прав і обов'язків.
Позивач у призначеному судовому засіданні 20 жовтня 2009 року позовні вимоги підтримував та просив суд їх задовольнити, через канцелярію суду надав додаткові документи (вх. № 13017 від 20.10.2009 р.), які судом долучені до матеріалів справи.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення № 5721877
Присутній в судовому засіданні позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.
Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.
Позивач є власником нежитлової будівлі, літ. «АБ-3» загальною площею - 1632,3 кв.м., по вул. Селянська, буд.124 у м. Харків. Право власності зареєстровано у КП «Харківське міське БТІ» на підставі рішення Господарського суду Харківської області (справа №55/213-08 вх. № 7177/5-55 від 09.10.2008 року) реєстраційний номер витягу з реєстру права власності на нерухоме майно №25157668.
Управлінням містобудування та архітектури встановлено, що земельна ділянка на якій розташована нежитлова будівля літ.«АБ-3», є земельною ділянкою, яка рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.02.1954 року №179, від 09.06.1954 року №611, від 22.12.1982 року №528-1, від 11.06.1986 року №174-7 була надана Харківському дослідно - експериментальному заводу «Центросоюза».
Згідно листа від 10.08.2008 року №10-09 Підприємство Укоопспілки «Харківський дослідно-експериментальний завод» не заперечує проти закріплення земельної ділянки по вул. Селянській №124 за ТОВ «Хартехінвест».
Таким чином, позивач почав процедуру відведення земельної ділянки та погодження відповідної документації, про що свідчить обґрунтування вибору місця розташування земельної ділянки видане Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради.
Позивачем за адресою м. Харків, вул. Селянська, 124 було збудовано без належно оформ леної дозвільної документації на будівництво громадський будинок (нежитлова будівля) для обслуговування інших інфраструктурних об'єктів, що знаходяться у власності позивача.
Позивач виконав будівництво нежитлової будівлі за адресою м. Харків, вул. Селянська, 124 на підставі договору підряду №01/10 від 01 жовтня 2008 року, до якого додавався локальний кошторис №1, відомість ресурсів, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту за липень 2009 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року, акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року, відомість ресурсів до акту приймання за липень 2009 року.
Вказану будівлю позивач використовує для здійснення своєї підприємницької діяльності.
Наслідком вказаних дій позивача стало те, що ввести об'єкт будівництва у експлуатацію було неможливо, оскільки фактично було здійснене самочинне будівництво. Так, згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, не маючи правовстановлюючого документа, позивач не може користуватися і розпоряджатися фактично збудованою за його кошти нежитловою будівлею.
Так, з метою приведення самочинного будівництва і пов'язаних з ним прав та обов'язків у відповідність з вимогами чинного законодавства України позивач замовив за свої ко шти у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» виготовлення технічного па спорту на самовільно збудоване приміщення. КП «Харківське міське БТІ» провело інвентаризацію та видало позивачу технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. «АЛ-1», загальною площею - 215,5 кв.м., станом на 30 липня 2009 року.
Для підтвердження відповідності самочинно збудованої нежитлової будівлі вимогам Сніп та ДБН позивач також за власний кошт звернувся до ТОВ «НТК ЕНЕРГО-ТАЙМ» (державна ліцензія серія АВ №458970), яким був зроблений Технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самовільно побудованої нежитлової будівлі літ.«АЛ-1» по вул.Селянській,124. Згідно вищезазначеного Технічного висновку технічний стан будівельних констру кцій самовільно збудованої нежитлової будівлі літ.«АЛ-1» по вул. Селянській, 124 в м. Харків задовільний, матеріали і розміри конструктивних елементів наділені достатньою міцністю та відповідають вимогам норм по несучій здатності, протипожежним та санітар ним нормам, технічний стан будівельних конструкцій,задовільний, ступінь зносу, сі чення несучих та огороджуючи конструкцій не перевищують допустимих розмірів.
Харківська міська рада Харківської області, відповідно до законодавства про місцеве самоврядування, є органом уповноваженим приймати рішення щодо питань містобуду вання та архітектури.
Численні звернення позивача до відповідача стосовно вирішення питання про легалі зацію побудованої позивачем будівлі, що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Селянська, 124, не призвели до будь-якого результату.
Позивач був змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності, оскі льки не має іншого законного шляху захисту своїх прав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить із наступного.
Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.
Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.
При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.
Суд зазначає про те, що згідно ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 3 ст. 376 Циівльного кодексу України, право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути по рішенню суду визнано за особою, яка здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була відведена для цих цілей, за умови надання земельної ділянки в встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст.ст. 331, 332, 376 Цивільного кодексу України, право власності на створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди та інше) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо створення, переробка майна відповідає діючому законодавству, будівельним нормам та правилам. Відповідно, власник який збудував нерухоме майно, має право на реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.
У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.
Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (далі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.
Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів , третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна , про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України власники самостійно здійснюють право власності, виконують будь які дії по відношенню до свого майна, що не суперечать Закону. Визнання права власності на нежитлове приміщення необхідне для подальшого здійснення позивачем підприємницької діяльності та не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога стосовно визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю літ. «АЛ-1», загальною площею - 215,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Селянська, 124., правомірна та обґрунтована, така, що підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень» та п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від )7» лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.
Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких про водиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду... про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Таким чином, відповідно до законодавства України, орган, який проводить дер жавну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, зобов'язаний проводити реєст рацію судових рішень про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 182, 319, 320, 331, 332, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області в задоволенні клопотання про залучення інспекції про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРТЕХІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 34860271) право власності на нежитлову будівлю літ.«АЛ-1», загальною площею - 215,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Селянська,124.
Суддя
Повний текст рішення підписано 20.10.2009 р.
справа № 57/247-09