04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"02" лютого 2017 р. Справа№ 910/8083/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Отрюха Б.В.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Неведрова Н.В., Корсун Ю.Ю.,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2016 р.
по справі № 910/8083/16(суддя - Головіна К.І.)
за позовом приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державне підприємство «Донецька залізниця»
про стягнення 21 570, 29 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2016 р. по справі №910/8083/16 в позові відмовлено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2016р. по справі №910/8083/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2016р. відновлено приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Розпорядженням №09-52/5362/16 від 04.10.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному та судді Кропивної Л.В. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 04.10.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному та Кропивної Л.В. у відпустці, які не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2016р. по справі № 910/8083/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням №09-52/6425/16 від 08.12.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 08.12.2016р., в зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І., який не є головуючим суддею на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Отрюх Б.В., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016р. апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2016 р. по справі № 910/8083/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
ПАТ «Українська залізниця» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016р. залучено до участі у справі ДП «Донецька залізниця» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Від приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення апеляційної скарги ДП «Донецька залізниця».
При цьому, позивач просить суд проводити судове засідання без представника у зв'язку із географічною віддаленістю.
Державне підприємство «Донецька залізниця» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
18.04.2014 р. між ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) та ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (постачальник) укладений договір поставки № 370/14Сб/1121, за умови якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити дрібняк коксовий в кількості, зазначеній у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору та на умовах, передбачених цим договором (п.п. 1.1, 2.1 договору).
Згідно п. 3.1. договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA, станція Авдіївка Донецької залізниці, відповідно до специфікації до договору та підтверджується залізничними накладними.
Згідно рахунку-фактури №90543106 від 26.10.2015р. вантажовідправником товару є ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», вантажоотримувачем - ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», пунктом призначення - станція Маріуполь-Сортувальний, дата відвантаження товару - 26.10.2015р., кількість товару (дрібняк коксовий) та загальну суму товару у розмірі 1 595 211,38 грн.
По накладній №494466246 від 26.10.2015р. ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», як вантажовідправник відправив на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вагони №№60729761, 61008520, 56917164, 53514147, 61015764 з вантажем (дрібняком коксовим) на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (яке є правонаступником ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», що підтверджується Статутом позивача).
Після прибуття вказаних вагонів на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було виявлено недостачу вантажу:
- у вагоні №53514147 - у кількості 2 300 кг;
- у вагоні № 61015764 - у кількості 7 450 кг.
В результаті виявленої недостачі складено комерційні акти БН №724411/1350 від 05.11.2015р. та БН №724412/1351 від 05.11.2015р. комісією у складі начальника станції, начальника вантажного району, приймоздавальника та ватажоотримувача.
Згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Внаслідок недостачі дрібняку коксового вантажоотримувачу спричинені збитки у сумі 21 570,29грн.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходу, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Відповідно до ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Разом з цим, публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Статут публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №735.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 ПАТ «Укрзалізниця» утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття.
Серед таких підприємств є і державне підприємство «Донецька залізниця».
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до п. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Наявність передавального акту не звільняє юридичну особу від державної реєстрації припинення.
В силу ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Таким чином, в силу зазначеного Закону моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Разом з цим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 передавальні акти мають бути затверджені.
Проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця».
В матеріалах справи відсутні відповідні передавальні акти.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.12.2016р. правонаступництво ДП «Донецька залізниця» настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. №604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.
Доказів внесення майна ДП «Донецька залізниця» до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» матеріали справи не містять.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що запис про припинення ДП «Донецька залізниця» у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, вказане підприємство є юридичною особою, яка наділена відповідними правами та обов'язками, та може нести господарську-правову відповідальність за спірними правовідносинами.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Державне підприємство «Донецька залізниця» знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (із юридичною адресою в м. Донецьк).
За таких обставин, відсутні підстав для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2016р. у справі № 910/8083/16.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2016р. у справі № 910/8083/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 910/8083/16 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді М.Л. Яковлєв
Б.В. Отрюх