Постанова від 07.02.2017 по справі 912/3178/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 року Справа № 912/3178/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 929 від 23.12.2016р.;

від позивача та третьої особи представники в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2016р. по справі №912/3178/16

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт", смт. Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного акціонерного товариства "УПСК", м. Київ

про стягнення 53 488, 51 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт" (далі ТОВ НВФ "Агросвіт") про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 53 488, 51 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2016р. по справі №912/3178/16 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватне акціонерне товариство "УПСК" (далі ПрАТ "УПСК").

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2016р. по справі №912/3178/16 (суддя Вавренюк Л.С.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ НВФ "Агросвіт" на користь ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" 53 488, 51 грн. суми сплаченого страхового відшкодування та 1378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивовано доведеністю вини працівника відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був пошкоджений застрахований автомобіль, а позивачем сплачено страхове відшкодування.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ НВФ "Агросвіт" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2016р. по справі №912/3178/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 53 488, 51 грн. відмовити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що при прийнятті рішення господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, зокрема, судом не взято до уваги, що пошкодження транспортного засобу MAN з реєстраційним номером ВІ0616АТ відбулось під час його перевезення іншим транспортним засобом - MAN реєстраційний номер НОМЕР_1, а відповідно п.п.28.2.7 п.28.2 розділу 28 договору страхування № 900а/13п не є страховим випадком пошкодження транспортного засобу під час його перевезення будь-яким засобом транспорту, таким чином дії позивача є добровільним виконанням взятих на себе обов'язків щодо компенсації за відновлювальний ремонт транспортного засобу, а не страховим випадком; господарським судом не взяті до уваги доводи відповідача про те, що сума відшкодування, нарахована позивачем, не відповідає діючому законодавству та матеріалам справи, оскільки позивачем не взяті до уваги рекомендації Верховного Суду України, викладені в постанові пленуму від 27.03.1992р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", за якою при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна має враховуватись зношеність пошкодженого майна; розрахунок зношеності проводиться відповідно до ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом Державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092; ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачене відшкодування третій особі саме прямої шкоди, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, з урахуванням зношення транспортного засобу; за умовами договору страхування при виплаті страхового відшкодування потерпілому не враховується коефіцієнт зносу транспортного засобу, натомість, у відносинах регресу страхувальником має бути відшкодована третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що відповідно до розділу 23 договору страхування, укладеного між позивачем та ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" до страхових випадків та ризиків належать збитки внаслідок ДТП (будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих частин чи додаткового обладнання), тобто, умовами договору не конкретизується і не уточнюється, які саме обставини внаслідок ДТП не є страховим випадком; розрахунок страхового відшкодування складений відповідно до вимог договору на базі авторизованої СТО, а згідно з постановою Верховного Суду України від 15.04.2015р. звіт про оцінку транспортного засобу не є остаточним та обов'язковим оціночним документом при виплаті страхового відшкодування, страховик набуває права зворотної вимоги страхової компанії до винної особи у сумі страхового відшкодування у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи; відповідно п.27.11.3 договору страхування при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні з урахуванням експлуатаційного зносу, тобто, величина фізичного зносу деталей не вираховується із вартості відшкодування, а навпаки враховується, коефіцієнт зносу йде в рахунок вартості деталей; відповідно до ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення експлуатаційного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників, строк експлуатації яких не перевищує 7 років; за договором страхування до алгоритму нарахування страхового відшкодування величина фізичного зносу транспортного засобу не включається.

26.01.2017р. та 07.02.2017р. представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 171, 172, 195, 196).

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування".

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

12.10.2013р. між Полтавською дирекцією ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" (далі ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" (страхувальник)) укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №900а/13п, за яким ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, розпорядженням і користування наземними транспортними засобами, у тому числі транспортного засобу МАN TGA 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_2 (№23 в Переліку ТЗ, які приймаються на страхування) (а.с.126-134)).

За умовами п.п.23.1. - 23.2. договору страхування та Переліку ТЗ, які приймаються на страхування (додаток №1 до договору страхування), страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати, згідно п. 32.1 та п. 32.2 договору, в результаті настання страхового випадку. До страхових ризиків відносяться:

- викрадення - незаконне заволодіння ТЗ під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час, з урахуванням умов, вказаних в додатку №2 до цього договору, шляхом грабежу, крадіжки, розбою;

- збитки в наслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП;

- збитки внаслідок інших подій - викрадення окремих складових частин ТЗ чи додаткового обладнання, вказаного в розділі 5 договору, а також пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання, вказаного в розділі 5 договору, внаслідок протиправних дій третіх осіб, передбачених Кримінальним кодексом України; пошкодження або знищення (повна загибель) ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання, вказаного в розділі 5 договору, внаслідок стихійного лиха (бурі, урагану, смерчу, повені, затоплення, паводку, зливи, граду, селю, землетрусу, зсуву, оповзню, осідання ґрунту, обвалу, лавини, незвичайних для даної місцевості морозів та великих снігопадів, дії підгрунтових вод, шторму, цунамі, удару блискавки та інших надзвичайних явищ природи, пожежі або вибуху, нападу тварин, падіння предметів на ТЗ (дерев, снігу, льоду, стовпів, рекламних щитів та ін.), попадання каміння або інших предметів, що відлетіли з-під коліс ТЗ, зовнішнього фізичного впливу, інших випадкових, раптових та непередбачуваних подій (окрім вказаних в п. 23.2.1, п. 23.2.2 договору), якщо такі події не є виключенням зі страхових випадків згідно з умовами розділу 28 цього договору.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 30.09.2014р. у справі № 358/1409/14-п встановлено, що 22.08.2014 р. о 09 год. 50 хв. на автодорозі М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, 313 км + 350 м, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки "FORD KUGA", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, не врахував дорожньої обстановки, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки МАN TGA 41.3, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який здійснював перевезення автомобіля марки МАN TGA 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався в протилежному напрямку, внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху (а.с.25).

Згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Довідкою відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Збаразького району підтверджено, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марки МАN TGA 18.430 реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження (а.с.26).

ОСОБА_3, винна у ДТП особа, на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ НВФ "Агросвіт" на посаді водія транспортних засобів, що підтверджується наказами про прийняття на роботу та про допуск до самостійної роботи працівників від 14.08.2012 р. (а.с.95-96).

01.09.2014р. до позивача, як страховика, на підставі договору страхування звернулась застрахована потерпіла сторона - ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", автомобіль якої (МАN TGA 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_2) зазнав механічних пошкоджень в результаті ДТП, з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та з заявою на виплату страхового відшкодування за договором страхування від 09.09.2014 р. (а.с.28).

Протоколом огляду колісного транспортного засобу від 03.09.2014 р. на СТО "Укрростехно", складеного судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_4, та рахунком-фактурою від 02.09.2014 р. № ВЗ-2318 підтверджується, що автомобіль НОМЕР_4 зазнав пошкоджень на загальну суму 69 817,20 грн. (а.с.30-31).

Позивачем дорожньо-транспортна пригода кваліфікована як страховий випадок та на підставі п. 20.10 та п. 27.24 договору страхування розраховано, що страхове відшкодування підлягає сплаті в сумі 54 488,50 грн. (лист позивача №9648/12/28В від 06.11.2014р., страховий акт №1.001.14.14440/VESKO31087 від 06.11.2014р. (а.с.32, 35)).

10.11.2014р. позивачем платіжним дорученням №140374 сплачено ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" суму страхового відшкодування в розмірі 54488, 50 грн. (а.с.36).

Автомобіль марки "FORD KUGA", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, водій якого є винуватцем ДТП, на момент ДТП перебував у користуванні відповідача на підставі договору фінансового лізингу від 07.03.2013 р. №LC8036-03/13, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ "УПСК" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АІ/1168451 від 14.08.2014 р., що підтверджується страховим полісом, договором фінансового лізингу (а.с.27, 65-72).

Листом від 19.06.2015 р. №2726/18 ПрАТ "УПСК" відмовлено ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" у виплаті сплаченого позивачем ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" страхового відшкодування з посиланням на те, що застрахований транспортний засіб постраждалої особи був пошкоджений під час його перевезення іншим транспортним засобом, а отже, зазначений випадок не є страховим (а.с.61).

25.08.2015р. позивач звернувся до відповідача з листом № АХА-1709 АГ, відповідно якого просив протягом тижня з моменту отримання листа сплатити на користь позивача регресну заборгованість в сумі 54 488,50 грн.

Несплата відповідачем зазначеної заборгованості і стала підставою звернення позивача з позовом до господарського суду.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, тобто до відповідача.

Господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи, що позивачем було сплачено ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" страхове відшкодування за пошкоджений транспортний засіб, внаслідок ДТП, винуватцем якого був працівник відповідача, отже, позивач набув право вимоги в регресному порядку від відповідача сплаченого страхового відшкодування.

Щодо доводів позивача про неправомірну сплату позивачем ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю факту настання страхового випадку, то вони не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Розділом 23 договору страхування, укладеного між позивачем та ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", визначений перелік страхових ризиків та страхових випадків, до яких, належать і збитки внаслідок ДТП. При цьому, під збитками внаслідок ДТП за договором страхування розуміється будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання саме внаслідок ДТП. Отже, будь-яке пошкодження застрахованого транспортного засобу та за будь-яких обставин, саме в результаті дорожньо транспортної пригоди, є страховим випадком. Інших виключень або уточнень, які саме обставини, що настали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не є страховими випадками, договір не містить.

Таким чином, факт пошкодження застрахованого транспортного засобу в ДТП є підставою для виплати страхового відшкодування, а матеріалами справи підтверджено факт пошкодження транспортного засобу МАN реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 28.2.7 договору страхування, на який посилається відповідач, визначений випадок, що не є страховим, зокрема, знищення (пошкодження) ТЗ під час його перевезення будь-яким транспортним засобом.

Аналіз цього пункту договору свідчить про прямі наслідки перевезення, що призвели до пошкодження транспортного засобу, тобто такі, в яких винуватцем є перевізник транспортного засобу, а не інша - третя особа, що доведено матеріалами цієї справи.

Щодо доводів скаржника про невірний розрахунок страхового відшкодування, оскільки за результатами автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_5 в результаті його пошкодження в ДТП складає 22 040,38 грн., то вони також не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки додатком №1 до договору страхування визначено, що при настанні страхового випадку, визначеного пп. 23.2.1, 23.2.2 та 23.2.3 договору страхування, до застрахованого транспортного засобу (№23 в переліку) застосовуються умови виплати страхового відшкодування згідно з п. 27.11.1 договору страхування, тобто, на базі авторизованої СТО.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами договору, при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в Кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 9 договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми, при цьому, розмір збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у розділі 13 договору умов: "На базі авторизованої СТО" - при розрахунку розміру страхового відшкодування в Кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованого СТО (п.27.11.1 договору страхування).

Таким чином, за умовами договору страхування, до алгоритму нарахування страхового відшкодування величина фізичного зносу ТЗ не включається.

Згідно ч. 4 і ч. 18 ст. 9 Закону України "Про страхування", розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже, враховуючи викладені норми законодавства, умови договору щодо розрахунку страхової виплати, відсутність між страховиком та страхувальником спору щодо нарахованої суми страхового відшкодування, розрахунок страхової виплати в розмірі 53 488,51 грн. (у межах фактичних затрат в сумі 54 488,50 грн. із вирахуванням франшизи в сумі 999,99 грн.) здійснений позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору страхування.

Право страховика здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна передбачене Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ч. 36.2. ст. 36 Закону).

Верховний Суд України в постанові від 15.04.2015 р. № 910/7163/14 зазначає, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Отже, висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 22.09.2014 р., наданий відповідачем, є таким попереднім оціночним документом.

За цих обставин господарський суд повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт", смт. Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2016р. по справі №912/3178/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.Г. Іванов

(Повний текст постанови складений 10.02.2017р.)

Попередній документ
64680095
Наступний документ
64680097
Інформація про рішення:
№ рішення: 64680096
№ справи: 912/3178/16
Дата рішення: 07.02.2017
Дата публікації: 16.02.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування