"06" лютого 2017 р. Справа № 926/4124/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київ капітал інвест», м. Київ
до 1. Чернівецької міської ради, м. Чернівці
2. обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», м. Чернівці
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд»
про визнання недійсним і скасування рішення та визнання недійсним договору оренди
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 16.12.2016;
від відповідача №1 - ОСОБА_2, довіреність від 08.12.2016;
від відповідача №2 - ОСОБА_3, довіреність від 03.12.2016;
від третьої особи - ОСОБА_4, довіреність від 06.12.2016.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Київ капітал інвест» звернулось до Чернівецької міської ради та обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» з позовом, в якому просить:
- визнати недійсним та скасувати рішення №317 Чернівецької міської ради 10 сесії VII скликання від 28.07.2016 року «Про припинення договору оренди землі №7800 від 04.05.2012 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» у зв'язку з порушенням ст. 25 Закону України «Про оренду землі», пунктів 1.1, 5.2, 7.4.11 Договору та надання в оренду земельної ділянки;
- визнати недійсним договір оренди землі №10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між Чернівецькою міською радою та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект».
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 08.12.2016.
Ухвалою суду від 08.12.2016 за клопотанням представників відповідачів відкладено розгляд справи на 20.12.2016 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд».
Ухвалою від 20.12.2016 судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідача - 1 про зупинення провадження у справі та про призначення судової будівельно-технічної експертизи та за наслідками судового засідання відкладено розгляд справи на 20.01.2017.
Ухвалою від 20.01.2017 відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів - до 07.02.2017 та оголошено перерву у судовому засіданні до 06.02.2017.
На день вирішення спору, 06.02.2017, присутній у судовому засіданні представник позивача продовжує наполягати на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві, зокрема зазначає, що позивач є власником майнових прав на нежитлові приміщення в збудованому, але не прийнятому в експлуатацію торговому центрі на проспекті Незалежності, 131 в м. Чернівці на підставі договорів про відступлення права вимоги від 10.11.2016.
У зв'язку із прийняттям спірного рішення від 28.07.2016 та укладення на підставі цього рішення договору оренди землі від 24.10.2016 між відповідачами, є неможливим прийняття в експлуатацію збудованого торгового центру по проспекту Незалежності, 131 в м. Чернівці та оформлення товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» правовстановлюючих документів на нежитлові приміщення, майнові права на які належать позивачу.
Позивач вважає, що оспорюване рішення №317 від 28.07.2016 прийнято з посиланням на п. 9.5.2. договору оренди землі №7800 від 04.05.2012, який суперечить положенням Закону України «Про оренду землі», а враховуючи також, що спірна земельна ділянка Чернівецькою міською радою була передана ТОВ «Гіпербуд» для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, передбачена пунктом 9.5.2 договору підстава для припинення договору в односторонньому порядку є незаконною.
Позивач є власником майнових прав на нежитлові приміщення в збудованому торговому центрі на вказаній земельній ділянці, а оспорюваним договором Чернівецька міська рада надала в оренду земельну ділянку на якій вже збудовано торговий центр та в якому знаходяться нежитлові приміщення позивача - іншій юридичній особі, чим фактично позбавила ТОВ «Гіпербуд» прийняти в експлуатацію торговий центр.
Позивач вважає, що за умови чинності рішення міської ради та укладеного на його підставі договору оренди землі від №10303 від 24.10.2016 - безпосередньо порушуються права та обов'язки позивача як власника майнових прав на приміщення в торговому центрі, який позбавлений в оформленні права власності на нежитлові приміщення.
Позивач зазначає, що оспорюваним рішенням Чернівецької міської ради надано в оренду вказану земельну ділянку відповідачу-2 для будівництва та обслуговування будівель з порушенням порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, наданої під будівництво та порушено порядок передання в оренду земельних ділянок.
Крім цього, позивач просить звернути увагу суду на те, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод.
Представники відповідачів проти позову заперечують.
Так, представник Чернівецької міської ради зазначає, що 04.05.2012 між Чернівецькою міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» укладено договір оренди землі №7800 в якому визначено мету використання земельної ділянки: для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово- офісними приміщеннями.
Згідно з пунктом 7.1.1 цього договору орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки відповідно до мети її використання та за цільовим призначенням, що визначені договором.
Відповідно до пункту 7.4.11 договору орендар взяв на себе зобов'язання не проводити будь-яке будівництво будівель і споруд, та не передавати земельну ділянку в користування (суборенду) іншим юридичним і фізичним особам без письмової згоди орендодавця.
Разом з тим, на думку відповідача-1, в порушення вказаних вище умов договору орендарем на спірній земельній ділянці проводиться будівництво торгового центру, що є самостійним об'єктом в конструктивному відношенні, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи у іншій справі №924/133/15, що розглядається господарським судом Чернівецької області.
Відповідач звертався до господарського суду з клопотанням про проведення також у даній справі аналогічної експертизи, проте суд відмовив у задоволенні такого клопотання про що винесено відповідну ухвалу.
Представник відповідача просить звернути увагу суду на те, що враховуючи предмет спірного договору та мету використання ділянки, що визначені в пунктах 1.1 і 5.2 Договору, згоди на будівництво торгового центру Чернівецькою міською радою, не давалось.
Водночас, відповідач-1 вважає спірним рішенням та оспорюваним договором жодним чином не порушуються права позивача, а відтак відсутні правові підстави для визнання їх недійсними.
Представник відповідача-2 вважає, що третя особа, укладаючи договори купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення, як суб'єкт підприємницької діяльності, діяла на власний розсуд та на власний ризик, а також всі обов'язки стосовно введення об'єкта будівництва також взяла на себе. Отже ризики та відповідальність за не введення в експлуатацію відповідного об'єкта має нести ТОВ «Гіпербуд».
На думку відповідача, відносини стосовно оренди землі на якій знаходиться відповідний торговий центр - це відносини між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Гіпербуд». А відносини стосовно введення в експлуатацію відповідного торгового центру передачі нежитлових приміщень позивачу для оформлення права власності на них - це відносини між позивачем та ТОВ «Гіпербуд», а отже, безпосередньо, права позивача ніяким чином не порушуються.
Позивач не надав жодного доказу стосовно наявності в нього відповідних майнових прав, який би належним чином підтверджував наявність прав в майбутньому отримати у власність нежитлові приміщення.
На думку відповідача, позовні вимоги зазначені в позовній заяві ТОВ «Київ капітал інвест» могли ставитися виключно ТОВ «Гіпербуд», як сторони договору, який розривався вище вказаним рішення Чернівецької міської ради, а не позивачем, який не є учасником відповідних правовідносин з приводу оренди землі.
Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги в інтересах та на користь третіх осіб без самостійних вимог, що не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, а тому представник відповідача-2 вважає, що враховуючи, що ГПК не передбачено права однієї особи звертатися до господарського суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи, провадження у справі слід припинити.
Представники сторін посилаються також на інші обставини, які судом при вирішенні спору прийнято до уваги.
Представник третьої особи підтримує позицію позивача та просить позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
Рішенням 22-ї сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29.03.2012 за №457 товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» надано в оренду на 10 років земельну ділянку на проспекті Незалежності, 131 у м. Чернівцях площею 1,3 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями.
04 травня 2012 року між сторонами на підставі вищевказаного рішення міської ради укладено договір оренди землі за №7800 (Договір), який зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Чернівці за номером 731010004001004 від 14.06.2012 та згідно з умовами якого Чернівецька міська рада, як орендодавець, надала ТОВ «Гіпербуд», як орендарю, в платне користування протягом 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 загальною площею 1,3 га, яка розташована на проспекті Незалежності, 131 у м. Чернівцях для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями.
У п.п.9.3, 9.4 Договору оренди сторони погодили, що останній може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї сторони цей договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання та/або неналежного виконання сторонами їх обов'язків, передбачених цим договором та в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з п.9.5.2 Договору він може бути припинений орендодавцем у односторонньому порядку у випадку проведення орендарем без письмової згоди орендодавця будівництва будівель і споруд на орендованій земельній ділянці. У цьому випадку орендар повинен звільнити земельну ділянку від самовільного побудованих будівель чи споруд та привести її у належний для використання стан. У разі його відмови, орендодавцем вирішується питання самовільного будівництва в порядку, визначеному чинним законодавством.
Рішенням Чернівецької міської ради від 25.02.2016 за №107 припинено в односторонньому порядку договір оренди землі №7800 від 04.05.2012 на підставі пункту 9.5.2 вказаного Договору.
Підставою для прийняття вказаного рішення від 25.02.2016 визначено здійснення орендарем будівництва без письмової згоди орендодавця.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2016 визнано недійсним та скасовано рішення відповідача-1 №107 від 25.02.2016.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 рішення господарського суду від 03.06.2016 залишено без змін.
Рішенням Чернівецької міської ради від 28.07.2016 за №317 «Про припинення договору оренди землі №7800 від 04.05.2012 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» у зв'язку з порушенням ст. 25 Закону України «Про оренду землі», пунктів 1.1, 5.2, 7.4.11 Договору та надання в оренду земельної ділянки» припинено договір оренди землі №7800 від 04.05.2012 в односторонньому порядку на підставі п.п. 9.5.2 цього договору та надано обслуговуючому кооперативу житлово-будівельному кооперативу «Проспект» земельну ділянку за адресою проспект Незалежності, 131, площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022), в оренду на три роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) після припинення договору оренди землі №7800 від 04 травня 2012, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» відповідно до пункту 9.6 Договору.
На виконання рішення міської ради від 28.07.2016 за №317 між відповідачами укладено договір оренди землі №10303 від 24.10.2016.
Зі змісту рішення №317 від 28.07.2016 вбачається, що договір оренди землі №7800 від 04.05.2012 міською радою припинено в односторонньому порядку на підставі п.п. 9.5.2. Договору.
У своєму рішенні №317 від 28.07.2016 Чернівецька міська рада зазначає про здійснення орендарем не передбаченого Договором будівництва без письмової згоди орендодавця на проведення такого будівництва.
У відповідності до вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору) договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.3). Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (ч.4).
Таким чином, визначений у п.9.5.2 Договору оренди спосіб припинення орендних правовідносин як припинення Договору орендодавцем у односторонньому порядку, відмінний від передбаченого вказаною нормою, оскільки у ній передбачена можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, наведена умова припинення Договору також є відмінною від підстав припинення, зазначених у вказаній статті, а отже суперечить положенням наведеної статті.
Крім того, судом встановлено, що 29.08.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області позивачу (орендарю) видано дозвіл №ЧВ 11412152339 на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (1-а черга - будівництво торгового центру). Пунктом 2-м містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (додаток до рішення виконавчого комітету міської ради №559/15 від 25.08.2010 року) передбачено вид об'єкта містобудування - будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом.
25 липня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з якого вбачається, що порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, інспекція не виявила.
Беручи до уваги, що спірна земельна ділянка передана відповідачем-1 третій особі для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, то передбачена спірним пунктом 9.5.2 договору підстава для припинення договору в односторонньому порядку, суперечить положенням статті 526 Цивільного кодексу України щодо виконання зобов'язання відповідно до умов договору, та правовій природі правовідносин сторін, а оскільки, відповідно до положень статей 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, тому вказана умова Договору є незаконною.
До аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суду України у вищезгаданій постанові від 09.11.2016.
Разом з тим, Чернівецька міська рада повторно приймає рішення про припинення Договору оренди землі з посиланням на п.п. 9.5.2. Договору, обґрунтовуючи можливість застосування цього пункту Договору статтею 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним якщо він не визнаний судом недійсним.
Дійсно, стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину, однак у даному випадку це свідчить лише про формально-юридичну чинність п.п. 9.5.2 Договору і така чинність цього підпункту Договору не звільняє Чернівецьку міську раду від обов'язку прийняти з цього питання рішення, яке б узгоджувалось з вимогами Конституції та законів України.
Підстава для припинення Договору в односторонньому порядку, яку застосувала міська рада, припиняючи договірні відносини з третьою особою, є незаконною за своєю правовою суттю. Чернівецька міська рада з огляду на вимоги статті 31 Закону України «Про оренду землі» фактично розірвала з третьою особою Договір в односторонньому порядку.
В цьому контексті слід зазначити, що в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізацій прав на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Згідно зі статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Статтею 141 Земельного кодексу України наведений виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, однак судом установлено, що третьою особою не подавалась письмова заява про добровільну відмову від користування земельною ділянкою.
За приписами статті 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції на час прийняття рішення) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачами не надавалося суду доказів розроблення проекту землеустрою щодо відведення відповідачу-2 спірної земельної ділянки.
Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Судом встановлено, що оспорюване рішення прийнято за відсутності передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі» підстав для припинення договору оренди землі - фактично відповідач розірвав в односторонньому порядку договір оренди землі №7800 від 04.05.2012.
При прийнятті спірного рішенням міської ради порушені приписи частини 2 статті 20, статтей 123, частини 1 статті 124, статті 186 Земельного кодексу України, оскільки зміна цільового призначення спірної земельної ділянки із подальшим наданням земельних ділянок в оренду новому користувачу відбулась за відсутності проекту землеустрою.
Усі доводи відповідачів про те, що спірними рішенням жодним чином не порушено права позивача, судом не приймаються, виходячи з наступного.
14 липня 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» за договорами купівлі-продажу майнових прав відчужено фізичній особі ОСОБА_5, а останнім передано за договорами про відступлення права вимоги від 10.11.2016 майнові права на нежитлові приміщення за №№3-43, 4-3 з площами 53,3, 115 кв.м, що розташовані на першому поверсі об'єкта будівництва за адресою: місто Чернівці, проспект Незалежності, 131.
Під майновими правами сторони обумовили між собою права на набуття у власність вищезазначених нежитлових приміщень, а під об'єктом будівництва - торговий центр за адресою: місто Чернівці, проспект Незалежності, 131.
У п.п. 4.2.1, 4.3.4 договорів від 14.07.2014 третя особа зобов'язалась перед кредитором забезпечити спорудження торгового центру та введення його в експлуатацію, а покупцю було надано право вимагати від продавця передачі нежитлових приміщень обумовлених у цих договорах.
В матеріалах справи містяться докази оплати фізичною особою ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» вартості переданих йому майнових прав.
Враховуючи що ОСОБА_5 вибув з вищезазначених договірних відносин, та те, що в межах даної справи ці договори не оспорюються (рішення у справі не може вплинути на права або обв'язки ОСОБА_5 щодо однієї з сторін), суд не залучав його до участі у справі в якості третьої особи.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).
Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 13.01.2013 майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.
Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Оскаржуване у даній справі рішення міської ради про припинення договору оренди земельної ділянки з розташованим на цій земельній ділянці нерухомим майном порушує права та законні інтереси не тільки ТОВ «Гіпербуд» як орендаря земельної ділянки, але й права позивача як власника майнових прав на частину нерухомого майна, оскільки існуюча у позивача правомочність отримати в майбутньому у повному обсязі право власності на зазначене нерухоме майно, вже, станом на даний момент, відповідачем не визнається, а отже між сторонами існує спір про право.
За таких обставин, Чернівецька міська рада прийняла оспорюване рішення з порушенням наведених вище приписів Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України, а також порушила майнові права позивача.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено підстави визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Приписи статті 207 Цивільного кодексу України надають суду право визнати недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.
Отже, оскільки договір оренди землі №10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між Чернівецькою міською радою та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» на підставі незаконного рішення Чернівецької міської ради №317 від 28.07.2016, позовна вимога про визнання недійсним вказаного договору як похідна від позовної вимоги про визнання недійсним зазначеного рішення також підлягає задоволенню.
Понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору стягуються з відповідачів з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення №317 Чернівецької міської ради 10 сесії VII скликання від 28.07.2016 року «Про припинення договору оренди землі №7800 від 04.05.2012 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» у зв'язку з порушенням ст. 25 Закону України «Про оренду землі», пунктів 1.1, 5.2, 7.4.11 Договору та надання в оренду земельної ділянки»;
- визнати недійсним договір оренди землі №10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між Чернівецькою міською радою та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект».
3. Стягнути з Чернівецької міської ради (м. Чернівці, площа Центральна, 1, код 04062216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київ капітал інвест» (м. Київ, вул. Верхній вал, 4-в, 415, код370017224) 2067 грн. судового збору.
4. Стягнути з обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Проспект» (м. Чернівці, проспект Незалежності, 131, код 39619685) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київ капітал інвест» (м. Київ, вул. Верхній вал, 4-в, 415, код370017224) 689 грн. судового збору.
5. Після набрання судовим рішенням законної сили видати накази.
Повне рішення підписано 10.02.2017.
Суддя О.В. Гончарук